Соціологія - Гіденс Ентоні - Дилема IV: Формування сучасного світу

Марксистські погляди

Твори Маркса кинули соціологічному аналізу рішучий виклик, яким соціологи не знехтували. З часів Маркса і по сьогоднішній день в центрі багатьох соціологічних диспутів були ідеї Маркса про розвиток сучасного суспільства (Marx and Engels, 1968). Як зазначалося вище, Маркс розглядає сучасні суспільства як капіталістичні. Генеруючим імпульсом для соціальних змін у сучасну епоху є рух у напрямку постійної економічної трансформації, що є невід'ємною складовою капіталістичного виробництва. Капіталізм - значно динамічніша економічна система порівняно з усіма попередніми. Капіталісти конкурують один з одним, щоб продати свої товари споживачам, а фірми, щоб вижити на конкурентному ринку, мають продукувати свої вироби якомога дешевше й ефективніше. Це зумовлює безупинні технологічні інновації, оскільки зростання ефективності технології у конкретному виробничому процесі є одним із шляхів, за допомогою якого компанії можуть взяти тору над своїми конкурентами.

Крім того, існують потужні стимули для пошуку нових ринків збуту, дешевої сировини та дешевої робочої сили. Отже, згідно з Марксом, капіталізм - це система, що безперервно розпросторюється й охоплює весь світ. Так Маркс пояснює глобальне поширення індустрії Заходу.

Марксове тлумачення впливу капіталізму знайшло багато прихильників, а наступні покоління авторів істотно скоригували його погляди. З іншого боку, проти поглядів Маркса виступили численні критики, пропонуючи альтернативні види аналізу чинників формування сучасного світу. Практично кожен погодиться з тим, що капіталізм відіграв істотну роль у створенні світу, в якому ми живемо сьогодні. Однак, як стверджували інші економісти, Маркс перебільшував роль суто економічних чинників змін, а капіталізм відіграв не таку вже й значну, як він вважав, роль у сучасному розвитку суспільства. Більшість цих авторів, окрім того, скептично поставилася до Марксового переконання, що соціалістична система врешті-решт прийде на зміну капіталізмові. Як видається, їхній скептицизм був підтверджений подіями в Східній Європі 1989 року та наступних років.

Погляди Вебера

Одним з перших і найактивніших критиків Маркса був Макс Вебер. Творчість Вебера фактично була зажиттєвою боротьбою із "привидом Маркса", його інтелектуальною спадщиною. Вироблена Вебером альтернативна позиція і сьогодні залишається важливою. Згідно з ним, у сучасному суспільному розвитку ключову роль відіграли неекономічні фактори. У своїй відомій праці "Протестантська етика й дух капіталізму", що викликала багато суперечок, Вебер стверджує, що у розвитку капіталістичного світогляду фундаментальне значення мали релігійні цінності, особливо ті, що пов'язані з пуританством. Цей світогляд виник не від самих економічних змін, як це вважав Маркс.

Веберівське розуміння природи сучасного суспільства та причин поширення західного способу життя у всьому світі істотно відрізняється від поглядів Маркса. Згідно з Вебером, капіталізм, особливий спосіб організації економічного підприємництва, є одним із головних чинників формування суспільного розвитку в сучасний період. Фундаментальні економічні механізми капіталізму, і, певною мірою, важливіші від економічних чинників, - це вплив науки й бюрократії. Наука сформувала сучасну технологію і, найімовірніше, й надалі формуватиме її в будь-якому майбутньому соціалістичному суспільстві. Бюрократія - це єдиний спосіб ефективної організації великого числа людей, а тому в процесі економічного й політичного розвитку вона неминуче зростатиме в масштабах. Розвиток науки, сучасної технології й бюрократії у цілому Вебер називає раціоналізацією. Раціоналізація означає організацію суспільного та економічного життя згідно з принципами ефективності, на основі технічних знань.

Коментар

Чиє тлумачення сучасних суспільств є правильне - Маркса чи Вебера? І, знову-таки, науковці мають різні погляди на цю проблему. У наведеній нижче таблиці перелічено деякі відмінності між обома позиціями. (Слід пам'ятати, що в кожному з таборів існують внутрішні суперечності, тож не кожен теоретик погодиться з усіма пунктами.)

Відмінності між марксистською та веберівською платформами збагачують інформацією багато сфер соціології. Вони впливають не тільки на наш спосіб аналізу індустріалізованих суспільств, а й на наші погляди щодо ролі країн, які розвиваються. Крім того, обидві платформи пов'язані з різними політичними поглядами: автори лівого спрямування у цілому дотримуються позиції, окресленої в лівій колонці, ліберали й консерватори - позиції в правій колонці. Утім, фактори, з якими пов'язана ця конкретна дилема, мають більш емпіричний характер, ніж ті, що пов'язані з іншими дилемами. Фактичні дослідження шляхів розвитку сучасних суспільств і країн "третього світу" допомагають нам оцінити, якою мірою характер змін узгоджується з тією чи іншою платформою.

Схожі статті




Соціологія - Гіденс Ентоні - Дилема IV: Формування сучасного світу

Предыдущая | Следующая