Риторика - Мацько Л. І. - Слово до молоді
Виступ на Другому антифашистському мітингу представників українського народу в Саратові у липні 1942 р.
Стою на мітингу серед братів, і великий біль та гнів розпалюють мою душу. Стою лицем на захід, до моєї полоненої матері України.
Стою скорботний, у тривозі, і перед моїм духовним зором розстилається вся, неначе в огні, Україна.
Чорна хмара заступила мені небо.
Розстилаються перед очима зруйновані міста, мій рідний спалений Чернігів, заводи, села і безліч шибениць і смертних ям. І всюди страшні табори смерті. Страшні табори, де многі-многі тисячі наших людей умирають невільниками на своїй розторганій землі.
Гинуть, голі й босі і виснажені таким горем утрат і такими стражданнями, яких не знала ще історія. Умирають од ран, на шибеницях, під кулями, передаючи живим останні свої прощання, прокляття, останні свої заклики до помсти.
Хочеться мені в цей грізний, надзвичайний час, аби ні одне слово не пропало даром, аби рознесли мої слова таємні радіослухачі з ярів, байраків і партизанських сховищ усім поневоленим, скривдженим, загнаним у рабство.
Всім, над ким повисла загроза смерті, що приповзла до нас з проклятої Німеччини, як гадина-змія.
Я стукаю в кожне вікно, в кожні убогі двері, де ждуть нас наші рідні, де надія бореться з розпачем у скорбних серцях, де шкребуться у двері голод, рабство і безславне вимирання.
Слухайте, товариші! Слухайте, хто ще живий і жити хоче, як людина, хто хоче боротись і бореться за Радянську Україну. Слухайте, хто презирає рабство, як смерть, слухайте, брати мої!
Хто заблудився, був у лісах, у болотах, в очеретах, чуючи стрільбу з усіх боків.
Хто не вмів переплисти річку, а мости були зірвані. Хто ранений був, хто був контужений чи вдарений. Кого було присипано землею чи оглушено.
Хто ніс на плечах товариша в крові і не кинув раненого брата по дорозі.
Кого загнали, мов звіра, в очерети на довгі дні.
Хто мимо старого батька-матері не в силах був пройти.
Хто жінку не міг одірвати од шиї, усю в сльозах і заклинаннях.
Хто плакав потім сам у сінях чи в коморі, проклинаючи свою слабодухість, свою утрату бойового товариства і воїнської честі.
Хто бився головою об дорогу, заплутавшись у страшних німецьких брехнях, що Москва загинула і Радянська влада впала.
Слухайте всі, хто ходить зараз, оплутаний німецькими брехнями, що, мовляв би то, Радянська влада каратиме вас нещадно за ці всі нещастя.
Не вірте! Брешуть кляті фашисти.
Не вірте, які б фальшивки вам не показували. Це вони хочуть отруїти вашу душу і тим ослабити силу нашої одностайності. Вони хочуть розкласти нас всілякими засобами і знищити, лишивши для себе лише потрібну кількість батраків-рабів. Вони вже ріжуть, ділять Україну, як свою загарбану землю.
Не піддавайтеся! Не вірте їм ні в чому. Не йдіть ні на яку згоду. Пам'ятайте, ви маєте справу з ворогом жорстоким, мов звір, і хитрим, мов змія. Бережіть дітей, підлітків бережіть! Тримайтеся так, щоб ніколи ворог не заволодів вашою душею.
Ваше життя - Червона Армія.
Всяке погодження з німцями, потурання - це ваша смерть.
Не йдіть до них на роботу. Саботуйте все, що можна.
Не беріть од їх землі ніхто і ні за що. Одмовляйте брати других. Нагорода землею - це паскудна німецька гра. Це підкуп зрадників. Земля ваша закріплена за вами великою Конституцією.
Наша земля свята. Вона віками поливається кров'ю кращих синів нашого народу в боротьбі за волю. Не приймайте од ворога землі - це найбільший у світі гріх перед Батьківщиною. Вони подавляться нашою землею - ось побачите. Брехнею, як каже прислів'я, можна світ пройти, та не можна назад вернутися. Найдуть вони собі могили на наших землях.
Ваше спасіння - Червона Армія. Тут всі кращі сини України. Тут, в армії, цвіт народу, герої-бійці, що вславили народ на всіх фронтах, що поклялися не покласти зброю, поки хоч одна німецька гадина повзатиме по нашій землі!
Допомагайте Червоній Армії. Прямуйте до неї всіма силами. Помагайте партизанам. Ідіть у партизани. Будьте воїнами до кінця.
Жінко, краса і гордість нашої землі! Що зроблено з тобою? Хто у світі потерпів більше, ніж потерпіла ти? Ніхто.
Ніхто не переніс од німців таких знущань, грабунків, гвалтувань, такого жалю і розпачу.
Нікого в світі довгі віки уже не вивозили так у рабство, як вивозять зараз тебе фашистські кати.
Ніхто не нівечив так твою красу, не топтав так твою гідність і честь, ніхто не гвалтував так твоє тіло і душу, голубко наша, посивіла мученице. Хто виміряє твої сльози? Куди розсіяно, розігнано тебе, хранительнице і продовжувачко нашого роду?
Ми не забудемо тебе ніколи. Ми доб'ємось до тебе через всі доти і всі огні. Ми вернемось до тебе. Хай ти будеш чорна і змучена, хай посивіє твоя коса од горя, - ти останешся для нас завжди самою дорогою у світі і самою прекрасною. Ми не простимо ворогові ні одної твоєї сльози ніколи і нізащо.
Дорого обійдуться ворогові твої сльози і твої страждання. Поклич же, жінко, на допомогу все своє терпіння. Бережись німця, доню. Не вір ні одному слову, що б він тобі не обіцяв. Боронь боже виходити заміж за німця. [...]
Стережися німця, рідна моя дівчино. Німець - це смерть твого народу, дівчино.
Ненавидь ворога. Спрямуй усі почуття, що є в твоїй молодій душі, на непримиренну палку ненависть.
Мати, бережи своїх синів од німецької отрути.
Жінко, бережи чоловіка. Направляй його до партизанів.
Ото твої брати. Ото твоя надія. Партизани-наша слава, наша гордість. Партизани - це ті сини України, перед якими скинуть шапки цілі століття, якими пишатимуться цілі покоління і складатимуть про них думи і пісні. Це - невмирущий символ безсмертя нашого доброго, чесного народу.
Що ж покладем, брати мої і сестри, в підвалину життя у цей нечува-ний і грізний час? Які думки, почуття, бажання? Які надії, яке добро?
Гнів! Священний гнів і ненависть до німецьких катів!
Ось наше добро. Оце єдине, що випало нам сьогодні на долю. Вип'єм же нашу гірку козацьку чашу до дна. Щоб не пропала марно ні одна сльоза батьків і сестер наших! Щоб у прийдешніх поколіннях не презирали нас нащадки наші за те, що не були ми достойними борцями своєї доби.
Краще бути удовою героя, чим жінкою раба. Краще бути сиротою лицарів, борців, ніж сином челядників.
Краще умерти стоячи, ніж конати століття у неволі.
Так, отже, боротьба не за життя, а на смерть. Боротьба жорстока і горда до кінця, до перемоги.
Український народе, прийми боротьбу! Пронеси її знамено через усю свою землю чесно і достойно, як чесним і достойним був і єсть ти в своїх трудах! Щоб ніхто не закинув тобі, ні одна людина, ніхто в світі, що не був ти мужнім і щедрим в саму найтяжчу годину людської історії.
Украшав і возвеличував ти землю, брате мій. Возвелич її своїми подвигами, своєю кров'ю, щоб співали про тебе пісень у прийдешніх віках. Стань золотим пам'ятником на кривавих своїх просторах, стань гордим і безсмертним, як би не гнали тебе на смерть твої одвічні вороги - німці.
Во ім'я свободи ти нічого не пожалів. Все, все віддав - і багатство, і дітей, і батьків! І ти живеш уже як моральний переможець у велетенській боротьбі народів.
З цією перемогою ти входиш уже в історію і лишишся в ній навіки як оборонець народів і брат.
Слава тобі!
Слава народам-братам!
1942
Олександр Довженко
Схожі статті
-
Риторика - Мацько Л. І. - Еліпс
Еліпс (від гр. elipsys - пропуск) - риторична фігура, що характеризується відсутністю одного чи обох головних членів речення, але вони легко...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Промова на могилі І. Котляревського
Останній публічний виступ Панаса Мирного Славетний батьку відродження української мови! У великий день святкування 150-літніх роковин Твого народження...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Період
Еліпс (від гр. elipsys - пропуск) - риторична фігура, що характеризується відсутністю одного чи обох головних членів речення, але вони легко...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Вступне слово на Академію в честь Івана Мазепи
Є різні думки про те, хто творить історію. На думку одних, історію творять народні маси; на думку інших - суспільні верстви; нарешті, на думку третіх -...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Прийди до нас!
Останній публічний виступ Панаса Мирного Славетний батьку відродження української мови! У великий день святкування 150-літніх роковин Твого народження...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Ораторство Демосфена
Прекрасно прославитися найвищими достоїнствами, дарованими долею, але набагато прекрасніше бути причетним до всякого славного діла завдяки власній...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторичне звертання
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторичне запитання
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторичне порівняння
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторичний оклик
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Промова Івана Франка на його ювілейному святі 1898 р
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Присвята
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Слово над гробом Шевченка
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ТЕКСТИ ПРОМОВ ДЛЯ РИТОРИЧНОГО АНАЛІЗУ
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Горгій
Слово - величний владика: на вид мале й непомітне, а творить чудесні справи Наступним з великих сицилійських ораторів був Горгій (483 - бл. 375 рр. до н....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Арістотеля
Хто рухається вперед у науках, але відстає у моралі, той швидше йде назад, ніж уперед Сімнадцятирічним юнаком прибув Арістотель з Македонії до Афін і...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Міфологія красномовства
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - АНТИЧНА РИТОРИКА
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Ще один гіркий посміх лихої долі! Ще безмірно важка втрата на нашій широкій Україні! Помер Михайло Коцюбинський. Поліг великий майстер рідного слова, що...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Над розкритою домовиною славетного сина України М. М. Коцюбинського
Ще один гіркий посміх лихої долі! Ще безмірно важка втрата на нашій широкій Україні! Помер Михайло Коцюбинський. Поліг великий майстер рідного слова, що...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Давньої Греції
Розвиток риторики в Давній Греції у V-IV ст. до н. е. пов'язаний з епохою софістики і цим вченням стимулювався. Як філософське вчення, що виникло на...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Фігуральність мови
Дещо відмінним від традиційного є трактування фігуральності і дії основних тропів - метафори, метонімії, синекдохи, гіперболи та інших - в теорії фігур,...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Парономазія
Метонімія (від гр. metonimia - перейменування) - це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на грунті асоціації за суміжністю їх...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Метонімія
Метонімія (від гр. metonimia - перейменування) - це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на грунті асоціації за суміжністю їх...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Еристика
Суспільно-побутове красномовство "обслуговує" різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Діалогічне красномовство
Суспільно-побутове красномовство "обслуговує" різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Суспільно-побутове красномовство
Суспільно-побутове красномовство "обслуговує" різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Апостол нашої свободи
Політична промова - це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Політичне красномовство
Політична промова - це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Закон суперечності
Силогізми допомагають уникнути неточності понять. Логічні закони мають, з одного боку, допомагати будувати докази, а з іншого - запобігають порушенню...
Риторика - Мацько Л. І. - Слово до молоді