Ринкове ціноутворення - Мазур О. Є. - Метод виробничих витрат (виробничої собівартості)

Метод повних витрат (собівартості) Полягає в розрахунку ціни на базі всіх витрат, які, незалежно від походження, списуються на одиницю виробу. Таким чином, ціна включає реальну (фактичну) повну собівартість виробу і надбавку - цільовий прибуток. До витрат належать змінні та постійні (чи прямі та непрямі) витрати.

Формули для розрахунку ціни:

Ціна = Повні витрати на 1 од. + Надбавка на 1 од. Надбавка на 1 од. (грн)= Цільовий прибуток на 1 од.

Цільовий прибуток

Відсоток надбавки =-100 (%)

Повні витрати

В нашому прикладі:

60 000 + 45 000 + 8 000 + 16 000 129 000 Повні витрати на 1 од. =-=-= 645 грн

200 200

29 000

Надбавка =-= 145 грн

200

29 000 145

Відсоток надбавки =-100 (%) = 22,48%, або - 100(%) = 22,48%

129 000 645

Ціна = 645 + 145 = 790 грн

Для українських підприємств саме цей метод є найбільш характерним. Його широко використовують в торгівлі, будівництві, одиничному виробництві, при ціноутворенні на абсолютні новинки, на товари зниженої конкурентоспроможності, традиційні товари та ін. Водночас він має і вади (табл. 4.3), а відтак цей метод більше підходить для визначення мінімальної ціни (довгострокової нижньої межі), яку потім треба співвіднести з ринковими умовами.

Таблиця 4.3. Переваги і вади методу повних витрат

Переваги методу повних витрат

Недоліки методу повних витрат

-Простота застосування, оскільки не потрібно багато інформації

- Повна прозорість для виробників, споживачів і контролюючих органів

- Справедливість ціни по відношенню і до покупців, і до продавців, оскільки при високому попиті продавці не збагачуються за рахунок покупців і водночас отримують справедливу норму прибутку

- Він грунтується на поточних (фактичних) витратах підприємства, а не на очікуваних (планованих, прогнозованих). У практиці майже завжди проявляються приховані витрати, які при збуті пробної партії себе не виказують

- Не враховує зв'язок ціни з рівнем попиту й іншими ціноутворюючими чинниками

- Якщо виробництво багатопродуктове, то найбільшу складність представляє віднесення постійних витрат на конкретні види продукції, адже будь-який спосіб розподілу постійних витрат є достатньо умовним, неточним

Метод виробничих витрат (виробничої собівартості)

Метод виробничих витрат (виробничої собівартості) Є різновидом методу повних витрат з тією різницею, що базові витрати не включають операційні витрати підприємства.

Формули ціни:

Ціна = Виробничі витрати на 1 од. + Надбавка на 1 од.

Надбавка на 1 од. = Цільовий прибуток на 1 од. + Операційні витрати на 1 од.

Цільовий прибуток + Операційні витрати

Відсоток =-100 (%)

Надбавки Сукупні виробничі витрати

В нашому прикладі:

60 000 + 45 000 105 000 Виробничі витрати на 1 од. =-=-= 525 грн

200 200

29 000 + 8 000 + 16 000 53 000 Надбавка на 1 од. =-=-= 265 грн

200 200

53 000 265

Відсоток надбавки =-100(%) = 50,48%, або-100 (%)=50,48%

105 000 525

Ціна = 525 + 265 = 790 грн

- Повне відшкодування всіх витрат, незалежно від їхнього походження

- Співвідношення з чинною практикою калькуляції собівартості продукції

- Чітке визначення нижньої межі ціни (особливо в довгостроковому періоді)

- Проблематичним залишається визначення обсягу випуску продукції, потрібного для розрахунку повних витрат (і перш за все, для розподілу постійних). Оскільки підприємство точно не знає, скільки продукції буде реалізовано, то воно підраховує повні витрати з розрахунку передбачуваного стандартного обсягу 75-80% завантаження виробничих потужностей. Виникає й інша проблема чи радше парадокс: обсяг збуту встановлюється раніше ціни, хоча він може змінитися під її впливом

Цей метод має здебільшого такі самі переваги і недоліки, що й метод повних витрат. Його вважають дуже зручним в застосуванні, оскільки він не вимагає розділення витрат на змінні й постійні, що відповідає особливостям українського бухгалтерського обліку, коли при підрахунку фінансових результатів витрати розділяються на виробничі та витрати на збут і управління. Фактично чисельник формули розрахунку відсотка надбавки є валовим прибутком підприємства, інформацію про яку має будь-яке підприємство, навіть те, яке не практикує управлінський облік.

Схожі статті




Ринкове ціноутворення - Мазур О. Є. - Метод виробничих витрат (виробничої собівартості)

Предыдущая | Следующая