Рекреаційна географія - Масляк П. О. - СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

Аборигени - корінне населення певної території чи країни; народ, який споконвіку живе на певній території.

Агломерація - група міських поселень навколо одного або кількох великих міст.

Акваторія - обмежена ділянка водної поверхні.

Валовий національний продукт (ВНП) - прибуток держави, до якого належать вартість товарів і послуг, вироблених і наданих національними, тобто певної держави, підприємствами, організаціями і приватними особами, а також усе те, що вироблене фірмами і людьми цієї країни не лише на її території, айв інших державах.

Відпочинок (дозвілля) - реалізація людиною потреб у відновленні та розвитку себе як біологічного виду, як соціального організму або необхідності "вбити" вільний час.

Вільний час - час протягом доби, якогось іншого періоду або життя людини, який не пов'язаний із виконанням нею професійних обов'язків і задоволенням фізіологічних потреб.

Галузева структура господарства - поділ господарства країни на складові - галузі.

Галузь - група близьких за виробничим призначенням і технологією підприємств, пов'язаних єдиним управлінням.

Географічне положення - розміщення певного об'єкта, території, країни стосовно інших об'єктів, територій, акваторій, країн.

Географічний детермінізм - учення про те, що визначальною силою розвитку суспільства є географічне положення і природне (географічне) середовище.

Географічний (територіальний) поділ праці - спеціалізація окремих територій або країн на виробництві певної продукції чи наданні певних послуг.

Глобальний - 1) взятий у цілому, загальний, всебічний; 2) поширений на всю земну кулю.

Господарство - складна система галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери: виробництво, трудові ресурси, фінанси, природні ресурси.

Густота населення - відношення між чисельністю постійного населення й одиницею площі. Визначається кількістю жителів на 1 км2.

Депресія - стан тривалого застою виробництва в економіці.

Діаспора - частина народу поза межами країни його походження.

Екологічний - орієнтований на збереження і поліпшення довкілля людини.

Екологія - наука про взаємовідносини організмів і довкілля.

Енвайронменталізм - наукова теорія, яка стверджує, що відносини між країнами розвиваються на основі міжнародного географічного поділу праці, який, у свою чергу, визначається відмінностями у природному середовищі.

Ефективність виробництва - один із найважливіших показників розвитку господарства країни, відношення корисного результату (ефекту) до витрат на його одержання.

Забруднення - внесення у довкілля нових, не характерних для нього компонентів унаслідок господарської діяльності людини або природних процесів.

Інвестиції - капіталовкладення у будь-яку сферу господарської діяльності з метою її розвитку й одержання прибутку.

Інтеграція - об'єднання в ціле різних частин.

Інфляція - постійне підвищення цін внаслідок зростання не забезпеченої реальними товарами чи послугами маси грошей в обігу.

Історико-культурні рекреаційні ресурси - рекреаційно привабливі пам'ятки історії, архітектури, археології, місця, які пов'язані з життям і діяльністю видатних історичних осіб, території, де збереглися яскраво виражені етнографічні особливості, культові споруди, музеї, картинні галереї тощо.

Капітал - фінансові засоби, призначені для придбання землі, споруд, обладнання тощо.

Конкуренція - суперництво між людьми, фірмами, державами за найвигідніші умови виробництва та реалізації товарів і надання послуг.

Концепція меж розвитку - ідея про те, що нинішня індустріальна модель розвитку людства неминуче буде обмежена вичерпністю природних ресурсів, особливо викопних.

Концепція посибілізму - концепція, за якою люди у їхній взаємодії з природним довкіллям є не пасивним началом, а активною, організованою і цілеспрямованою силою.

Концепція пробабілізму - наукова течія, яка грунтується на концепції, що довкілля має на життя і господарську діяльність людей імовірнісний, а не обов'язковий вплив.

Локальний - місцевий, обмежений порівняно вузькими рамками якого-небудь географічного району.

Мегаполіс - найбільша форма розселення. Утворюється внаслідок злиття великої кількості міських агломерацій.

Міграція населення - переміщення і переселення людей з одного місця на інше, пов'язане зі зміною постійного місця проживання.

Навколишнє середовище (довкілля) - середовище проживання та діяльності людей.

Національний дохід - вартість, створена за рік господарством країни, з урахуванням матеріальних затрат на її створення.

Природні рекреаційні ресурси - природні та природно-антропогенні геосистеми, природні об'єкти, явища і процеси, які мають внутрішні та зовнішні властивості і характерні риси, сприятливі для організації сезонної чи цілорічної рекреаційної діяльності.

Природні ресурси - компоненти природи, які можуть бути використані в сучасному господарстві або в майбутньому.

Природні умови - кількісні та якісні характеристики природного довкілля.

Продукція - усе, що виробляє та випускає у сферу споживання господарський об'єкт.

Рекреаційна географія - комплексна географічна наука і навчальна дисципліна, яка вивчає територіальну організацію рекреаційного господарства.

Рекреаційна діяльність - один з комплексних видів життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час.

Рекреаційна місткість - здатність певної території забезпечувати здійснення комфортної рекреаційної діяльності без деградації природного й історико-культурного середовища.

Рекреаційна територія - ділянка Землі у визначених межах, яка використовується для відпочинку й оздоровлення людей, організації екскурсій і туризму.

Рекреаційне навантаження - рівень сукупного антропогенного впливу на природний комплекс певної території у процесі рекреаційної діяльності (витоптування, ущільнення грунту, забруднення поверхні відходами, нищення рослинного покриву, збіднення тваринного світу тощо).

Рекреаційний - призначений для відпочинку та лікування.

Рекреаційний вузол - група рекреаційних центрів, розміщених на локальній території та пов'язаних певним чином між собою.

Рекреаційний об'єкт - локальний об'єкт (місце, територія), який використовується для відпочинку: пляж, лісова галявина, пам'ятка природи тощо.

Рекреаційний підрайон - один або декілька курортів одного профілю з відповідними рекреаційно-туристичними зонами.

Рекреаційний потенціал - сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов певної території в організації рекреаційно-туристичної діяльності.

Рекреаційний пункт - окремий санаторій, будинок відпочинку, готель, кемпінг тощо.

Рекреаційний район або комплекс - цілісна у транспортному плані територія з однаковим профілем курортів, центрів туризму і зон відпочинку, які базуються на певному типові природно-географічних умов.

Рекреаційний регіон - територіальний елемент ТРС найвищого рангу, що має наднаціональний статус.

Рекреаційний центр - населений пункт, основною сферою господарської діяльності якого є рекреація і туризм.

Рекреаційні заняття - виокремлена в просторі і часі рекреаційна діяльність людини у межах однієї доби (купання, сонячні ванни, катання на яхті, катері, віндсерфінг, польоти на парапланах, відвідання музею, екскурсія по місту тощо).

Рекреаційні потреби - необхідність людей у відновленні, зміцненні та розширенні власних фізичних і духовних сил.

Рекреаційні ресурси - це об'єкти, явища і процеси природного й антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації та туризму. Рекреаційні ресурси поділяються на дві основні групи: природні та історико-культурні.

Розселення населення - розміщення населення на території країни, регіону, міста.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси - матеріально-технічна база рекреації та туризму, відповідна транспортна інфраструктура, трудові ресурси тощо.

Спеціалізація виробництва - зосередження виробництва на окремих підприємствах однорідної продукції.

Теорія "кліматичних оптимумів" С. Гантінгтона - наукова течія енвайронменталізму, за якою найсприятливіші умови для всебічного розвитку мають країни, розташовані в помірних поясах.

Територіальна концентрація - зосередження, скупчення об'єктів чи явищ на певній території.

Територіальна організація - розташування об'єктів на території в певному порядку.

Територіальна рекреаційна система (ТРС) - просторово організована певним чином на території якогось таксономічного рангу сукупність рекреаційних установ, які функціонують на основі використання ресурсів усієї території та просторово-територіально між собою поєднані.

Територіальна структура господарства - поділ господарства країни або її економічних районів на окремі чітко виражені територіальні елементи (зони, райони, області, промислові центри, вузли та ін).

Територія - частина земної поверхні, у визначених межах, що має певну внутрішню єдність.

Цивілізація - рівень розвитку людства та його окремих частин (суспільства, матеріальної та духовної культури) на певний період часу.

Ядро - ділянка території, на якій найбільшою мірою (густота, інтенсивність) виражені її ознаки.

Схожі статті




Рекреаційна географія - Масляк П. О. - СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

Предыдущая | Следующая