Регіональна економіка - Манів З. О. - 13.8. Фактор ринкової кон'юнктури розвитку продуктивних сил

Фактор ринкової кон'юнктури визначає рух цін, цінних паперів, конкретні умови відтворення товарів, послуг, робочої сили, розміри виробництва тощо. Кон'юнктура ринку складається на основі співвідношень між наявними на ринку матеріальними цінностями і послугами та потребами в них. Стимулом для розвитку виробництва зростання попиту на відповідну продукцію. У протилежному разі з'являється необхідність скорочення виробництва. Кон'юнктура залежить від місткості ринку, яка у свою чергу, визначається обсягом виробництва, його спеціалізацією, рівнем купівельної спроможності населення.

Наявне співвідношення попиту й пропозиції, яке лежить в основі кон'юнктури ринку, домінуючи впливає на структуру й розміщення галузей національного господарства. Навіть при наявності ресурсного (сировинного) потенціалу, якщо зниження попиту на готові вироби з них продовжуються тривалий період, то це значно може вплинути на зміни в структурі розміщення і розвитку продуктивних сил.

Про це свідчить розвиток паливної та енергетичної промисловості на світовому ринку в минулому сторіччі. Так на початку XX століття головним у паливному балансі посідало кам'яне вугілля (75-80%). Розвиток вугільної промисловості в той час був головним районоутворюючим фактором в ряді країн світу в тому числі і нашій країні: Пенсільванія (США), Румунський та Сілезький вугільні басейни в Європі, Донбас на Україні.

Однак, починаючи з середини минулого століття, зростання видобутку нафти і газу поступово почали витісняти тверде паливо-вугілля у паливно-енергетичному балансі, як більш економне і дешевше. Вугілля виявилось неконкурентоспроможним, так як його вартість значно вища (в перерахунку на умовне паливо його собівартість перевищує собівартість нафти у 5 разів, а газу майже у 10 разів)1. Часта вугілля у світовому енергетичному балансі знизилась майже у два рази (до 40%).

Розвиток нафто-газохімічних комплексів почав визначати структуру економіки багатьох країн світу. На карті світу з'явились нові райони нафтогазохімічної промисловості: після Другої світової війни - Волго-Уральський, Сургут-Західна Сибір в Росії, Західний в Україні, Техаський і Каліфорнійський в США, країни Перської затоки (Кувейт) та ряд інших. Зростання світового виробництва нафти і газу дало можливість змінити структуру розвитку і розміщення електроенергетики в багатьох країнах світу.

Сьогодні не дивлячись на окремі негативні сторони, в структурі електроенергетики в багатьох країнах світу стабільно розвивається атомна енергетика. Сталий її розвиток стратегічною перспективою передбачається і на Україні.

Враховуючи світову демографічну ситуацію (зростання населення на планеті), передбачається стійкий попит світового ринку на деякі види сільськогосподарської продукції, що дає можливість визначити спеціалізацію агропромислового комплексу в ряді країн світу, втому числі і на Україні. В першу чергу це стосується зростання потреби в зернових культурах, вирощування цукрового буряка і виробництва цукру, виробництва соняшникової олії, виробництва продукції тваринництва

Аналізуючи напрями розвитку економіки як у світовому масштабі, так і в Україні можна визначити перспективу сталого розвитку виробництва і в інших галузях національного господарства. Зокрема можливості розвитку транспортних засобів (літакобудування, кораблебудування, розвиток автомобільного транспорту), машинобудування для потреб сільськогосподарського виробництва, засобів механізації і автоматизації трудомістких процесів в лісо - та деревообробній промисловості, промисловості будівельних матеріалів і будівельній індустрії, машинобудування для потреб розвитку харчової промисловості тощо.

Отже, ринкова кон'юнктура формується під впливом науково-технічного прогресу. Впровадження нової техніки і технології в виробничі процеси сприяють зростанню виробництва і поліпшенню якості продукції, підвищує їх конкурентоспроможність.

Для прискорення, зростання виробництва і здатності його в конкурентній боротьбі на зовнішньому ринку, необхідні відповідні інвестиції. В першу чергу їх необхідно спрямувати в пріоритетні галузі національного господарства для виробництва продукції, яка є ліквідною і користується підвищеним попитом як на внутрішньому так і зовнішньому ринках.

Схожі статті




Регіональна економіка - Манів З. О. - 13.8. Фактор ринкової кон'юнктури розвитку продуктивних сил

Предыдущая | Следующая