Психологія управління - Ходаківський Є. І. - 19.2. Джерела МСС: теорія А. Грамші

Антоніо Грамші (1891-1937) виступив засновником теорії революції початку XX століття. Щоправда, викладення його наукових розробок у напрямку політики, ідеології, соціології, філософії історії було непростим.

Він був представником західної філософії, школи марксистської традиції. Йдеться про важливий теоретичний внесок в усі розділи гуманітарного знання - філософію і політологію, антропологію, культурологію і педагогіку, гегемонію, історицизм, інтелігенцію і революцію - багатьма тисячами публікацій різного роду досліджень. Він створив (осмислюючи досвід протестантської Реформації, Французької Революції, російської Революції 1917 р., досвід фашизму) нову теорію держави і революції для сучасного суспільства. Значний вплив на нього спричинили праці Карла Маркса, Антоніо Лабріоли, Бенедетто Кроче, Володимира Леніна, Миколи Бухаріна, Дьйордя Лукача. Саме ці розробки дозволили йому у 1913 році свідомо приєднатися до соціалістичного руху та сформуватися як одному із засновників, теоретиків і керівників Італійської комуністичної партії у 1923-1924 рр..

Подальші напрацювання зустрічаються у працях Мішеля Фуко, Луї П'єра Альтюссера, Перрі Андерсона, Едварда Вади Саїда, П'єра Паоло Пазолини, Антоніо Негрі та інших.

Проте, його думки були занадто сміливими та не "вписувались" загальну теорію розвитку Італії того часу. Очоливши парламентську групу італійської компартії у парламенті у 1924-1926 рр., він надто активно проявляв свою революційну діяльність та публічно виказував непримиренність із злочинною політикою фашизму, за що був заарештований та отримав вирок фашистського суду на 20 років позбавлення волі.

На початку 1929 р. у в'язниці йому дозволили писати і він почав свою величезну працю "Тюремні зошити".

Але через складні умови життя у в'язниці, незважаючи на формальне звільнення, за декілька днів у 1937 році А. Грамші помер.

"Тюремні зошити" вперше були опубліковані в Італії 1948-1951 рр. З тих пір робляться перевидання на всіх мовах, крім російської, - тисячі книг і статей.

Незважаючи на підтримку ідей марксизму, теорії А. Грамші були "закритими" для широкого загалу читачів - друкувались лише вибіркові твори. Російською мовою в період "відлиги" вийшла приблизно чверть "Тюремних зошитів", а з початку 70-х років XX ст. ідеологи КПРС наклали повну заборону на вивчення цієї праці, хоча, судячи з непрямих ознак, вони самі дуже ретельно вивчили і взяли за основу МСС населення СРСР для проведення революції "зверху".

У наші часи використання теоретичного спадку А. Грамші відбувається не зовсім за призначенням, - не для перебудови суспільства, а для маніпулювання масовою свідомістю з метою збереження незмінних існуючих суспільних підвалин.

Взагалі-то "Тюремні зошити" були написані А. Грамші не для друку, а для себе. Тому читати їх непросто.

Як відомо "знання - сила", і цією силою може скористатися кожен, хто опанує знання і одержить можливість їх застосувати. Теорією, створеною комуністами, скористалися вороги комунізму. А. Грамші в цьому не винний.

Згідно з теорією А. Грамші, влада пануючого класу тримається не тільки на Насильстві, але і на згоді. Механізм влади - не тільки Примус, Але і переконання. Економіка - кістяк суспільства, а ідеологія - його "шкіра". Він писав, що "не можна сказати, що в людському тілі шкіра - це всього лише ілюзія, а кістяк - єдина реальність. Не через кістяк (у вузькому розумінні) закохуються в жінку, хоча зрозуміло, наскільки кістяк сприяє граціозності рухів...". Таким чином, держава, який би клас не був пануючим, стоїть на двох китах - Силі І Згоді. Положення, при якому досягнута згода, А. Грамші називає гегемонією.

Гегемонія - це не застиглий рівень згоди, а тонкий, динамічний і безупинний процес. Проблема гегемонії полягає у тому, як правити неявно, за допомогою "рухливої рівноваги", використовуючи "ненасильницький примус", так, щоб маніпулювати підлеглими групами проти їхньої волі, але з їхньої Згоди в інтересах малюсінької частини суспільства.

Якщо головна сила держави й основа пануючого класу - гегемонія, то питання стабільності політичного порядку і, навпаки, умови зламування (революція) зводяться до запитання про те, як

Досягається чи підривається гегемонія! Хто є головним агентом? Які технології?

За теорією А. Грамші, підрив чи знищення гегемонії - "молекулярний" процес. Він протікає невидимо, малими порціями, зміною думок і настроїв у суспільстві, у свідомості кожної людини.

Гегемонія спирається на "культурне ядро" суспільства. Доки ядро стабільне, - у суспільстві зберігається існуючий порядок. Підрив "культурного ядра" веде до руйнування цієї колективної волі - головна умова революції.

Величезна кількість книг, брошур, журнальних і газетних статей, розмов, що без кінця повторюються, у своїй гігантській сукупності утворюють те зусилля, з якого народжується "колективна воля". Потрібно впливати на повсякденну свідомість, повсякденні "маленькі думки середньої людини". І найефективніший спосіб впливу - безустанне повторення тих самих тверджень, щоб до них звикли і стали приймати не розумом, а на віру. "Маси не можуть засвоювати філософію інакше, як віру", - писав А. Грамші. Він звертав увагу на церкву, що підтримує релігійні переконання безперестанним повторенням молитов і обрядів. Все це - Технології.

Хто ж головна Діюча особа у встановленні чи підриві гегемонії? Це - інтелігенція.

Продаючи свою працю, інтелігенція тягнеться туди, де є гроші. А. Грамші називає інтелігенцію "прикажчиками" пануючої групи.

Так, у світі є найбільш закрита і впливова організація тіньового "світового уряду", створена з ініціативи Джона Рокфеллера, "Тристороння комісія" під керівництвом Збігнева Бжезинського. У неї входять близько трьох сотень членів зі СІНА, Європи і Японії. Мета - стабілізувати новий світовий порядок. Цій меті сприяють транснаціональні корпорації у фінансовій сфері й енергетиці.

Люди, які входять до її складу, зникли з публічних дебатів. Але виникає питання: що ж вони зробили? Вони підірвали гегемонію соціалістичних сил у країнах Східної Європи. Розвал колишніх СРСР й Югославії, дестабілізації в Іраку, Чечні, Грузії. Агентом у даному випадку є "Фонд Сороса", який звинуватили у втручанні у внутрішні справи країн.

Трагедію вчення А. Грамші можна звести до наступної таблиці (табл. 19.1):

Таблиця 19.1

Що хотів А. Грамші?

Що вийшло?

Мобілізувати здоровий глузд людей

Використовували для придушення здорового глузду

Підняти робітничі маси до рівня інтелігенції

Використовували для приниження людини та її гідності;

Використовували для ефективної маніпуляції її свідомістю

Мобілізувати їхні здатності до завоювання гегемонії

Використовували для посилення гегемонії меншості

Зрештою, засади теорії А. Грамші відображають його афоризми: "Людина - це процес її вчинків";

"Кожна людина схильна перетворювати себе в архетип "моди", "соціальності" і пропонувати себе в якості "зразка";

"."кожний індивідуум є продуктом не лише існуючих відносин, але й історії цих відносин";

"Байдужість - могутня сила, що діє в історії".

Схожі статті




Психологія управління - Ходаківський Є. І. - 19.2. Джерела МСС: теорія А. Грамші

Предыдущая | Следующая