Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 8.4. Нормативні регулятори
У будь-якому конфлікті присутні два виміри:
1) Предметний, пов'язаний із проблемою конфлікту та її розв'язанням;
2) емоційний, який відображає почуття та переживання учасників конфліктної взаємодії.
Однак Н. В. Гришина зазначає, що часто поза увагою психологів залишається "третя реальність" конфлікту - конфлікт як соціальна ситуація з її головними атрибутивними властивостями - ціннісно-нормативними характеристиками.
Для того, щоб якнайповніше зрозуміти конфлікт як соціальний феномен, необхідно з'ясувати його нормативну природу.
Соціальні норми - це сукупність вимог, які висуває та чи інша соціальна група до своїх членів. До соціальних норм відносять норми моралі та норми права.
Норми задають не лише дії людей, а їх взаємні очікування.
Н. Гришина виділяє три аспекти нормативності:
1) норми забезпечують людині можливість обгрунтувати свою поведінку - учасники конфлікту прагнуть нормативно обгрунтувати свої позиції та дії;
2) норми задають певні стандарти поведінки - існують правила конфліктної взаємодії;
3) норми мають суспільно-історичний, культурний характер - існують культурні та етичні норми конфліктної взаємодії.
Люди завжди прагнуть нормативно обгрунтувати свої позиції та дії, навіть якщо це не проявляється у відповідній цілеспрямованій поведінці. Але варто враховувати той факт, що люди схильні приймати власну поведінку як таку, що визначається більшою мірою впливом ситуаційних факторів, у той час як поведінка інших - впливом їхніх особистісних особливостей. Характеризуючи свою поведінку, ми кажемо: "У мене не було іншого виходу", "Так склалися обставини", "Я змушений", "Цього вимагає ситуація" і т. ін. Водночас партнера ми схильні сприймати як вільного у своїх діях, а тому повністю покладаємо на нього відповідальність за його дії.
У разі виникнення конфліктної ситуації ми намагаємося представити свою поведінку як "типову": "Так усі роблять".
Таким чином проявляється "подвійний стандарт" конфлікту: можуть існувати різні нормативи "для себе" та "для іншого". Одні і ті ж самі дії оцінюються та інтерпретуються по-різному. Оцінюватися можуть як дії, так і позиції, відношення, психологічні особливості учасників конфлікту.
Найбільш явно "подвійний стандарт" проявляється у міжгру повій взаємодії, коли окремий індивід виступає від імені всієї групи.
Оскільки конфліктна ситуація містить у собі суперечність між позиціями сторін, кожен з її учасників прагне надати своїй позиції статусу обгрунтованості, легітимності.
За умови наявності різних позицій щодо якогось питання, будучи впевненими у власній правоті учасники конфлікту апелюють до поняття справедливості.
Справедливість - це загальна моральнісна санкція спільного життя людей, спосіб обгрунтування та розподілу між індивідами вигод та тягарів їхнього спільного існування у рамках єдиного соціального простору.
Соціальна справедливість - це реалізація прав та свобод, які відповідають сутності людини (чи соціальної спільноти) та рівню розвитку суспільства, якісна оцінка взаємин між людьми, особистістю та суспільством, між соціальними групами.
Справедливість (у розумінні того, що повинно бути, що є справедливим) є одним із принципів морального обгрунтування своїх позицій учасниками конфлікту. Відчуття несправедливості може стати підставою для виникнення конфлікту та для продовження конфронтації.
М. Дойч розглядав проблему несправедливості стосовно до вирішення завдань розподілу благ. Він вважав, що несправедливість може мати кілька підстав:
1) несправедливість, пов'язана із характером блага, яке розподіляється (або збитків);
2) несправедливість, пов'язана із ролями, втягнутими у процес розподілу;
3) несправедливість стосовно стилю та часу розподілу;
4) несправедливість, пов'язана із цінностями, які лежать в основі розподілу;
5) Несправедливість, пов'язана із правилами;
6) несправедливість, пов'язана з процедурами вимірювання;
7) несправедливість, пов'язана із процедурами прийняття рішення.
Найважливішим є останній тип несправедливості. Справді, дослідження свідчать, що якщо люди беруть участь у прийнятті рішень, вони більше схильні рахуватися з ними та виконувати їх. Участь у прийнятті рішення є важливим засобом його легітиміза-ції. У тому випадку, коли процедура прийняття рішення сприймається як незаконна, то і все інше - принципи, правила, норми, конкретні прийоми розподілу - ставляться під сумнів.
Вибір того чи іншого принципу розподілу залежить від типу групових відносин. Якщо для кооперативної групи основною метою є економічна продуктивність, то у ній домінуватиме принцип оцінки та розподілу у відповідності до оцінки індивідуального внеску та індивідуальної результативності. Якщо ж група зорієнтована насамперед на підтримку та укріплення взаємин - застосовуватиметься принцип рівності, рівного розподілу. Якщо для кооперативної групи метою є заохочення особистісного розвитку та особисте благополуччя, домінує орієнтація на задоволення потреб.
Пояснити переживання почуття несправедливості можна, звернувшись до поняття депривації. При цьому слід пам'ятати, що незадоволення виникає насамперед через відносну дспривацію: ті, хто об'єктивно характеризуються більш сприятливими абсолютними показниками, зазвичай можуть відчувати більшу незадоволеність через відносну депривацію, якщо їхні очікування були завищеними або вони перебувають у оточенні людей, які знаходяться у кращому становищі.
Відносна депривація може проявлятися як у окремого індивіда, так і у групи. Г. Теджфел зазначає, що для розв'язання індивідуальних проблем достатньо перетворити індивідуальну ситуацію, а групова депривація вимагає мін у соціальній позиції групи.
Відносна депривація тісно пов'язана із відчуттям справедливості чи несправедливості. Чим сильніше переживання відносної депривації, тим більш імовірним та інтенсивним буде відчуття несправедливості.
Однак через те, що різні люди по-різному інтерпретують поняття справедливості, уявлення про справедливість не можуть стати реальним критерієм регулювання відносин між учасниками конфлікту.
Схожі статті
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 6.5. Фактори визначення ситуації як конфліктної
Якщо проаналізувати поведінку людей у різноманітних ситуаціях, можна дійти певних висновків. Що вищий рівень узагальнення одиниць такого аналізу, то...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Розділ II. Конфлікти та конфліктна взаємодія
4. Рівні вияву та типологія конфліктів 1. Класифікація конфліктів. 2. Особистісні конфлікти. 3. Міжособистісні конфлікти. 4. Міжгрупові конфлікти. 5....
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 4.1. Класифікація конфліктів
4. Рівні вияву та типологія конфліктів 1. Класифікація конфліктів. 2. Особистісні конфлікти. 3. Міжособистісні конфлікти. 4. Міжгрупові конфлікти. 5....
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 4. Рівні вияву та типологія конфліктів
4. Рівні вияву та типологія конфліктів 1. Класифікація конфліктів. 2. Особистісні конфлікти. 3. Міжособистісні конфлікти. 4. Міжгрупові конфлікти. 5....
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 5.4. Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту
Для успішного розв'язання конфлікту потрібно зрозуміти насамперед його причини. Звичайно у загальному вигляді ми можемо сказати, що конфлікти...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 5.3. Об'єктивні чинники виникнення конфліктів
Для успішного розв'язання конфлікту потрібно зрозуміти насамперед його причини. Звичайно у загальному вигляді ми можемо сказати, що конфлікти...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Умови конфлікту
1. Структура та функції конфлікту. 2. Динаміка конфлікту. 3. Об'єктивні чинники виникнення конфлікту. 4. Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту....
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 5.1. Структура та функції конфлікту
1. Структура та функції конфлікту. 2. Динаміка конфлікту. 3. Об'єктивні чинники виникнення конфлікту. 4. Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту....
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 8.1. Мотиви та цілі учасників взаємодії
1. Мотиви та цілі учасників взаємодії. 2. Стратегії і тактики взаємодії. 3. Регулятори конфліктної взаємодії. 4. Нормативні регулятори. 5. Моделі...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 8. Конфліктна взаємодія
1. Мотиви та цілі учасників взаємодії. 2. Стратегії і тактики взаємодії. 3. Регулятори конфліктної взаємодії. 4. Нормативні регулятори. 5. Моделі...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 5. Чинники та фактори виникнення конфліктів
1. Структура та функції конфлікту. 2. Динаміка конфлікту. 3. Об'єктивні чинники виникнення конфлікту. 4. Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту....
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Теорія організаційних систем
Наступним із сучасних підходів до вивчення конфлікту є теорія організаційних систем. Ця теорія з'явилася як альтернатива мотиваційного підходу і сьогодні...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 2.3. Когнітивний та діяльнісний підходи до конфліктів
Когнітивний підхід Когнітивний підхід отримав свій розвиток як противага мотиваційному підходу. Таке положення спростовувало наявні суто ситуативні...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 4.4. Міжгрупові конфлікти
Міжгруповою прийнято називати взаємодію як між власне групами людей, так і між окремими представниками цих груп. Також міжгрупова взаємодія - це будь-які...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Мотиваційний підхід
Мотиваційний підхід У першій половині XX століття конфлікт не виділяли як самостійний об'єкт дослідження, а розглядали лише як частину більш загальних...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Когнітивний підхід
Когнітивний підхід Когнітивний підхід отримав свій розвиток як противага мотиваційному підходу. Таке положення спростовувало наявні суто ситуативні...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 6.3. Сприйняття ситуації як конфліктної
На ранніх етапах становлення теорії конфліктів, як зазначає Н. В. Гришина, припускалося його виникнення "без участі людини". Зокрема, психоаналітики...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 6.2. Об'єктивно-суб'єктивна природа конфлікту
На ранніх етапах становлення теорії конфліктів, як зазначає Н. В. Гришина, припускалося його виникнення "без участі людини". Зокрема, психоаналітики...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 4.6. Спільне у конфліктах різних видів
Традиційна класифікація конфліктів не завжди включає внутрішньогрупові конфлікти. Це пов'язано з тим, що основою для виділення видів конфліктів є...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 4.5. Внутрішньогрупові конфлікти
Традиційна класифікація конфліктів не завжди включає внутрішньогрупові конфлікти. Це пов'язано з тим, що основою для виділення видів конфліктів є...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 2.2. Вивчення конфліктів у другій пол. ХХ ст
Мотиваційний підхід У першій половині XX століття конфлікт не виділяли як самостійний об'єкт дослідження, а розглядали лише як частину більш загальних...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Етологічний підхід
Початок етологічного підходу до проблеми конфлікту був покладений у 30-ті роки XX століття роботами австрійського природодослідника К. Лоренца. Етологія...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Інтеракціоністський підхід
Американський психолог Дж. Морено у 1949 році запропонував міжособистісну теорію соціометріїта мікросоціології. Він вважає, що спроби звести сутність...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Соціометричний підхід
Американський психолог Дж. Морено у 1949 році запропонував міжособистісну теорію соціометріїта мікросоціології. Він вважає, що спроби звести сутність...
-
Одним з методів дослідження конфліктів є їхнє вивчення шляхом створення конфліктних ситуацій у природних умовах людської взаємодії. Експериментальні...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 7.2. Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях
К. Томас унаслідок своїх досліджень створив оригінальну програму дослідження та опису стилів конфліктної взаємодії людей у реальних умовах. Залежно від...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Настання конфлікту
Зазвичай супроводжується зіткненням сторін у формі демонстративної поведінки, висловлювань, а іноді й фізичних дій. Це зіткнення має гострий емоційний...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 5.2. Динаміка конфлікту
Існує багато поглядів стосовно структурних компонентів, за допомогою яких можна описати конфлікт у динаміці. Динамічні характеристики конфлікту пов'язані...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Соціально-перцептивні регулятори
Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації: 1) загальний контекст конфліктної ситуації; 2) наявність у конфліктній...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Особистісні фактори
Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації: 1) загальний контекст конфліктної ситуації; 2) наявність у конфліктній...
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 8.4. Нормативні регулятори