Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Тон і гучність голосу

Реакція клієнта на те, що говорить психолог, багато в чому пов'язана з тим, яким тоном із ним говорять. Тон консультанта має не просто бути доброзичливим, він має відповідати тому, що говориться. Для того, хто не упевнений у тому, наскільки він добре почуває й контролює свій тон голосу, має сенс спеціально потренуватися з партнером, що може дати точний зворотний зв'язок. Подібні вправи широко застосовуються в межах тренінгу сенситивності (Рудестам К., 1990, Петровська Л. А., 1982).

Не варто говорити з клієнтом занадто голосна. Скоріше навпаки, приглушений голос більшою мірою сприяє виникненню в співрозмовника відчуття довірливості, інтимності. Цікаво, Що варіювання гучності голосу й темпу мови консультанта, точно так само, як і у випадку зі змінами пози, можуть призвести до змін стану клієнта. Звичайно, гучність голосу й темп мови у консультанта й клієнта збігаються, якщо ж останній занадто збуджений, це відразу позначається на тому, як він говорить. У більш збудженому стані люди говорять голосніше й швидше.

Використання паузи

Дотримуючи паузи, психолог надає змогу говорити клієнтові, стимулює монолог. Наявність пауз у бесіді створює відчуття неквапливості, продуманості, що відбувається, тому не слід занадто поспішати задавати питання або коментувати те, що говорить клієнт. Пауза підкреслює значущість сказаного, необхідність осмислити й зрозуміти. Консультантові варто витримувати паузу практично після будь-якого висловлення клієнта, крім тих, котрі безпосередньо містять питання. Пауза дає змогу доповнити вже сказане, поправити, уточнити. Крім того, завдяки паузі можна уникнути ситуації, що, на жаль, почасти виникає в процесі консультування, коли клієнт і консультант починають конкурувати один з одним, боротися за право вставити слово, щось сказати. Змога говорити повинна бути надана насамперед клієнтові, і тоді в той момент, коли настає черга говорити психологові, його будуть слухати особливо уважно.

Є також спеціальні випадки використання паузи, коли психолог практично цілком мовчить, провокуючи пацієнта на монолог.

Звичайно, подібне використання паузи дає змогу глибше заглибитися в несвідоме, але таке завдання не відповідає цілям консультування, у якому тимчасові межі і запити клієнта строго обмежені. Це означає, що пауза консультанта не повинна бути надмірно тривалою. Адже, надмірна пауза провокує агресію на ведучого.

Час паузи сприймається в бесіді по-особливому, інколи і хвилинна пауза буде здаватися "вічністю". Для нормальної паузи цілком достатньо 30-40 секунд.

Вище вже йшлося про те, що одна з найважливіших задач психологічного консультування полягає в тому, щоб, показавши клієнтові, що його позиція неконструктивна й у чому саме вона неконструктивна, допомогти йому продумати конструктивнішу позицію у своїй життєвій ситуації, а потому реалізувати її у житті. Гіпотези в психологічному консультуванні - це, по суті, варіанти конструктивних позицій у ситуації, ймовірні способи переорієнтації клієнта в його ставленні до своїх проблем.

Гіпотези консультанта грунтуються на тому, що розповідає клієнт про себе і свої проблеми. Але це лише база для їхньої побудови.

Концептуальне бачення того, про що говорить клієнт, значно полегшує роботу, дає змогу краще інтерпретувати матеріал, швидше знаходити те, що може допомогти у сформованій ситуації, оперувати великою кількістю ідей у розумінні ситуації, що відбувається. А чим більше ідей у гіпотезі виникає в консультанта з приводу тих або інших висловлювань клієнта, тим більше він професійно оснащений, тим легше йому працювати. Але професіонал, має уміти не лише осмислювати те, що говорить клієнт, але і передавати, формулювати своє бачення ситуації таким чином, щоб, людина, яка звернулася за допомогою зрозуміла й прийняла його.

Одна з важливих відмінностей психологічного й лікарського прийому полягає в тому, що в медицині діагноз ставить одна людина - лікар і повідомляє його іншому - пацієнтові, консультант же здійснює вибір більш конструктивної позиції разом із клієнтом.

Схожі статті




Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Тон і гучність голосу

Предыдущая | Следующая