Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ЮРИНЕЦЬ Володимир Олександрович

Український філософ

Народився в 1891 р. в с. Олесько на Львівщині. Навчався у Львівському університеті, згодом у Відні, Берліні, Парижі. У1924 р. закінчив Інститут червоної професури в Москві У студентські роки видав збірку філософських поезій "Етапи".

Був професором Московського університету та Інституту народного господарства. 1925 р. очолив Інститут філософії у Харкові, завідував кафедрою соціології. З 1929 р. академік АН УРСР. У1931 р. В. Юринця безпідставно звинуватили в ідеалістичному ухилі й "буржуазному естетизмі" в літературній критиці, в 1933 р.

За несумісні з марксизмом погляди звільнили з посади директора Інституту філософії. У 1936 р. його було репресовано.

В. Юринець - автор "Філософсько-соціологічних нарисів" (1930), праць з історії філософії та сучасної філософії, його перу належать драми та інтермедії, літературознавчі праці ("З нагоди нашої літературної дискусії", 1926; "Значення Плеханова для марксистської соціології мистецтва", 1927; "До проблеми соціалістичної культури", 1930). Він опублікував літературознавчі дослідження про творчість П. Тичини, М. Бажана, В. Винниченка, М. Хвильового.

Філософ і літератор, В. Юринець активно співробітничав з редакціями журналів, з представниками талановитої літературної інтелігенції. Брав участь у дискусії про зміст і форму в мистецтві, доводячи єдність цих категорій і необхідність вбачати у творі "внутрішню" (оформлений зміст) та "зовнішню" (як предмет поетики) форму. Під час так званої літературної дискусії 1925-1928 рр. поділяв позицію М. Хвильового, М. Зерова та їхніх прихильників. Він зазначав, що "є глибока неусвідомлена інтуїція в поклику Хвильового до Європи. Це заклик до створення в нас героїчної, конструктивістськи ясної психіки на місце нашої плаксиво-сентиментальної, рабсько-поетичної. Це протест проти нашої розмазаності, безініціативності, згубних наслідків нашого поневолення в минулому".

Досліджуючи зв'язок мистецтва і науки, літератури і філософії, В. Юринець заперечував жорстку розмежованість наукового та художнього творчих процесів, наголошував на принциповій нерозривності логічного й образно-інтуїтивного аспектів як у науці, так і в мистецтві.

Розстріляний у 1937 р.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ЮРИНЕЦЬ Володимир Олександрович

Предыдущая | Следующая