Політологія - Вегеш М. М. - Демократичний режим
Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного режиму є:
1. Відмова від принципів конституційності і законності. Якщо конституція і зберігається, то суто в декларативній формі.
2. Концентрація влади в руках уряду, глави держави чи військових. Громадяни відчужені від процесу прийняття рішень. Правляча еліта формується не через конкурентні вибори, а шляхом призначення.
3. Органи влади, як центральні, так і місцеві, мають маріонетковий характер.
4. Можливість втручання армії в політичний процес.
5. Не виключені вибори, боротьба партій, але все це відбувається в жорстко регламентованих рамках.
6. Наявність приватного сектору економіки, вільного від прямого державного втручання.
7. Авторитарний режим допускає існування інакомислення і опозиції в чітко визначених межах. Правляча еліта готова терпіти інакомислення, доки воно не зачіпає основ режиму.
Отже, авторитаризм - це політичний режим, в основу якого покладено зосередження монопольної влади в руках однієї чи групи осіб, що знижує або виключає роль представницьких інституцій влади у суспільстві. Авторитарні режими досить поширені і різноманітні. Серед них можна виділити такі різновиди:
1. Абсолютистська монархія (Саудівська Аравія, Катар, Оман, ОАЕ), в якій монарх наділений необмеженою владою. Виборні представницькі органи відсутні. Уряд призначається монархом і підзвітний тільки йому.
2. Теократичний авторитарний режим (Іран), характерний для країн, де до влади прийшли фанатичні релігійні клани.
3. Військово-бюрократична диктатура (Греція за правління "чорних полковників", Аргентина, Бразилія), що встановлюється внаслідок військових переворотів.
4. Персональна тиранія, різновидом якої є султанізм. При такому режимі влада належить диктатору і спирається на розгалужений поліцейський апарат (Сомалі - Барре, Гаїті - Дювальє, Уганда - Аміна, Нікарагуа - Сомоса).
Отже, аналізуючи основні риси і різновиди авторитаризму, можна дійти висновку, що, з одного боку, в своєму розвитку він може трансформуватись у жорстку диктатуру і навіть у тоталітарний режим, а з іншого боку, за режиму авторитаризму можуть бути започатковані основи громадянського суспільства, демократії. Наприклад, у країнах Південно-Східної Азії (Сінгапур, Південна Корея, Таїланд) авторитарна влада показала відносно високу здатність сконцентрувати зусилля і ресурси ДЛЯ розв'язання завдань економічного зростання, проведення радикальних реформ, забезпечити громадський порядок, не допускаючи деструктивного протистояння групових інтересів. Якби авторитаризм автоматично приводив до демократії і процвітання, то більшість країн Африки, Латинської Америки були б процвітаючими демократіями. Для переходу до демократії потрібен ряд інших умов, таких як: наявність відповідної політичної культури, історичних традицій, соціального середовища тощо.
Схожі статті
-
Політологія - Вегеш М. М. - Авторитаризм
Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного режиму є: 1. Відмова від принципів...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.4. Політичний режим
Політичний режим - це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади,...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.1. Витоки і сутність демократії
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.1. Сутність і походження феномену влади
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Класична теорія демократії Нового часу
Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII - на початку XIX ст. в Західній Європі та США...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади
Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Партиципаторні теорії демократії (демократія участі)
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Теорія "поліархії" Р. Даля
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3. Політична влада
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.1.3. Типи політичних систем та критерії їх ефективності
Для з'ясування того, як політичні системи формуються, чим різняться або чим подібні, політологія типологізує (класифікує) їх. Започаткував цю практику ще...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
Перехід до демократії здійснюється в процесі демократизації. Демократизація - процес, в результаті якого відбувається перехід від недемократичних режимів...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
Першими історичними формами демократії були первіснообщинна та військова. Такий тип організації владних відносин грунтувався на: а) кровно-споріднених...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Тоталітаризм
Політичний режим - це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади,...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.2. Форми, види та механізм реалізації політичної влади
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей іншими....
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.2. Форма державного правління
Форма державного правління - це певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами влади, порядком формування і правовим...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці
Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.1. Англосаксонська школа в політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.3. Форма державного устрою
Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини (штати, землі, області), їх правовий статус,...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
Термін " Політика " походить від давньогрецького слова "polis" (місто-держава) та його похідних "politike" (мистецтво управляти державою), "politea"...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Конфедерація
Головна ідея принципу федералізму (з лат. "foedus" - союз, об'єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Федеративна держава
Головна ідея принципу федералізму (з лат. "foedus" - союз, об'єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Методи науки про політику
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.1. Політична система суспільства
2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує...
Політологія - Вегеш М. М. - Демократичний режим