Політологія - Вегеш М. М. - 4.3.1. Концепції етнічності в політичній науці
4.3.1. Концепції етнічності в політичній науці
Центральним поняттям теоретичної етнополітології та практичної етнополітики є термін "етнос". Він походить з давньогрецької мови і означає "негрек", "чужинець", "ідоловірець". Вже із V ст. до н. е. цей термін використовували у значенні "плем'я негрецького походження" або "народ негрецького походження". Самі себе греки називали "демосом", а інші народи - "етносами", тобто визначали їх як "чужих", "інших".
- сприяння розвиткові робітничого самоуправління і форм контролю на виробництві;
- свобода, рівність, солідарність - основні цінності соціал-демократії.
Уособлювало ці ідеї гасло: "Кінцева мета - ніщо, рух - усе".
Сьогодні соціал-демократичної ідеології дотримуються близько 80 партій (20 млн членів). В Європарламенті ці партії утворюють одну з численних фракцій. Як свого часу комуністи в СРСР, так і нині олігархічний великий капітал в Україні замовчує соціальні досягнення соціал-демократів Європи (шведська модель соціалізму, інші). СПУ (О. Мороз) є членом Соціалістичного Інтернаціоналу, програмними засадами діяльності якого е координація зусиль і дискусій щодо соціальних перетворень в умовах глобалізації (посилення уваги до екології, тендерної рівності, нового світопорядку, допомога країнам, що розвиваються, пріоритет гуманізму над технократизмом).
Таким чином, сьогодні у світі спостерігається ідеологічний плюралізм, зближення течій. В світовій науково-політичній думці окреслюються контури планетарної ідеології гуманізму, в якій ідеали та цінності провідних ідеологій (свобода, рівність, мир, братерство, Бог, любов, солідарність, справедливість) можуть бути синтезовані в цілісному баченні перспектив духовного злету людської цивілізації.
На сучасному етапі поняття "етнос" стало науковим і використовується для позначення всіх історичних типів людських спільнот від племен та народностей до сучасних націй.
Етноси - це людські міжпоколінні спільноти, які різняться одна від одної особливостями культури, способом життя, стереотипами поведінки, переважно розмовляють однією мовою. У звичному для нас розумінні, це такі спільноти як українці, росіяни, угорці, євреї, цигани, грузини та ін.
Поняття "етнос" найчастіше використовується на теренах колишнього СРСР, особливо у вітчизняній та російській етнологічній науці. В англомовній літературі користуються іншими термінами - "етнічна група", "етнічна ідентичність", "етнічність".
Етнічність (англ. "ethnicity") - це поєднання таких специфічних рис, які характеризують певні етноси або етнічні групи. Фредерік Варт стверджував, що етнічність - це такі збережені і передавані 3 покоління в покоління звички, від яких людина неспроможна відмовитись, але може внести до них певні корективи. Наприклад, в українців є такі специфічні характеристики, які відрізняють їх від інших спільнот. Це чітко фіксується в народних звичаях і традиціях, стереотипах поведінки, менталітеті. Отже, західні етнополітологи вживають термін "етнічність" як набір специфічних рис представників певної етнічної спільноти.
Природа етносу або ж етнічності викликала зацікавлення в західній науці у 60 - 70-х роках XX ст. Вчені по-різному трактують природу етнічності, власне сам факт довготривалого чи короткотривалого існування етнічних спільнот. Чому виникають етнічні спільноти? Які фактори утримують представників цих спільнот вкупі? Яким чином зникають етнічні спільноти? Взагалі, що таке "етнічність"?
Можна виокремити три основні концепції, які пояснюють природу етнічності: примордіалістська, інструменталістська та конструктивістська.
1. Примордіалістська концепція етнічності. Вперше термін "примордіальні зв'язки" вжив Бдуард Шилз в 1957 р. Англомовний термін "primordial" означає прадавній, першопочатковий, первісний. Примордіалістська концепція етнічності остаточно сформувалася в 60-х роках XX ст. завдяки працям Кліффорда Гірца.
Автори цієї концепції розглядають етнічність як вроджену властивість людини. Етнічність - постійна характеристика людського буття, вона супроводжує людину від народження до смерті. Кожній людині властиве відчуття спорідненості зі своєю етнічною групою. Кожна людина асоціює свою етнічність а місцем народження, родинними зв'язками, рідною мовою, стилем міжособистісних контактів. Навіть змінюючи своє положення в соціальній стратифікації суспільства, людина не спроможна змінити "свою" етнічність. Етнічність українця як бідного, так і багатого - однакова. Така ж сама вона і в українця України, Росії, США, Канади чи Бразилії. Адже, за логікою примордіалістів, представники етнічної групи пов'язані "примордіальними зв'язками", солідарні з цінностями та пріоритетами власної спільноти. Тобто однаково спілкуються рідною мовою, святкують, працюють (швидко чи повільно), зазвичай мають за родичів українців тощо.
Представником примордіалізму вважають і відомого британського етнолога Ентоні Сміта. У своїй праці Національна ідентичність" він виділив 6 атрибутів етнічної групи:
- етнонім (групова власна назва);
- міф про спільних предків;
- спільна історична пам'ять;
- елементи спільної культури;
- зв'язок з конкретним "рідним краєм";
- почуття солідарності у значної частини населення.
Назагал всі прибічники примордіалізму розглядають етноси як реально існуючі людські спільноти, що характеризуються спільною територією проживання, біологічним самовідтворенням, культурно-побутовою єдністю, самосвідомістю та самоідентифікацією.
2. Інструменталістська концепція етнічності. Латинське слово "instrumentum" означає "знаряддя". Інструменталізм виникає в 70-х роках XX ст. в США як реакція на неспроможність примордіалізму пояснити пожвавлення національних рухів в сучасному світі. Цей напрям ще називають теорією ситуативної, або мобілізованої етнічності. Представником цієї теорії є Ерік Гобсбаум, основні положення теоретичної концепції якого висвітлено у праці "Нації і націоналізм після 1780 року".
Етнічність інструменталісти (ситуаціоністи) трактують як почуття солідарності, сформоване у великої групи людей за певних обставин. Етнічність - це своєрідне джерело ресурсів, до яких звертаються лідери задля досягнення поставленої мети. Ця мета переважно є політичною.
У звичайних умовах етнічність не проявляється або є латентною (прихованою). Про неї згадують тоді, коли виникає необхідність. Цікавим прикладом є ситуація, яка склалася на Камчатці на початку 90-х років XX ст. у зв'язку з закріпленням за малочисельними етносами Півночі риболовних ділянок. Через непродумане рішення подібного права були позбавлені камчадали. Це - етнічна група, яка склалася в середині ХУШст. у результаті асиміляції ітельменів з росіянами. У російській етнографічній літературі кінця XIX - початку XX ст. камчадали фіксувалися як етнографічна група росіян і після 1926 р. в матеріалах переписів не фіксувалися. І тільки на початку 90-х років через економічні причини (право на риболовство) на порядок денний постало питання етнічності камчадалів, вони "дружно згадали" про свою відмінність від росіян та інших спільнот.
Отже, інструменталісти ототожнюють досить часто етнічні групи з групами інтересів або ж соціальними групами. Вони не орієнтуються на пошук об'єктивних чинників формування етнічних спільнот. Тому їхні теоретичні розробки безпорадні перед поясненням фактів збереження та відстоювання власної етнічності навіть тоді, коли цього не вимагає ситуація. Так, навіть у найбільш благополучній країні США більшість спільнот понині чітко ідентифікуються за власним походженням: американець англійського, ірландського, італійського, українського, китайського походження, "афроамериканець".
3. Конструктивістська концепція етнічності. Латинське слово "construction" означає "побудова". Конструктивізм - це своєрідна спроба поєднати два попередні підходи трактування етнічності. Вони не заперечують примордіальності (первинності) етнічних спільнот, але подальший їх розвиток розглядають через призму соціальної структури суспільства.
Конструктивізм як теорія етнічності бере початок від публікації праці американського історика Бенедикта Андерсона "Уявлені спільноти" (1983). Сучасні етнічні спільноти (нації), за Б. Андерсоном, - це уявлені політичні спільноти (англ. "imaginedpolitical community").
Ряд традицій (що їх примордіалісти вважають прадавніми) виникли зовсім недавно. Це - інтелектуальні творіння письменників, художників, вчених, політиків, які цілеспрямовано формують соціальне оточення. Саме вчені-історики відповідальні за становлення етнічності. Українці "усвідомили себе" після прочитання історичних праць М. Гру шевського, М. Аркаса, "Кобзаря" Т. Шевченка і т. д. Цей процес посилився після проголошення незалежності в 1991 p., коли постала Україна, але українці ще не стали реальною етнічною спільнотою.
Прихильники конструктивізму формулюють основну тезу таким чином: етносів не існує, існують етнічні групи або ж культурні спільноти. їх можна сконструювати, адже головне знаряддя такої конструкції - вироблення спільного уявлення про спільну історичну долю.
Російський етнолог-конструктивіст Валерій Тішков твердить: будь-яка соціальна, релігійна чи діалектна група упродовж 160-180 років може стати етнічною групою (етносом), якщо її членам нав'язати думку про спільне походження. Так етноси можна конструювати. У своїй праці "Реквием по етносу" "В. Тішков нагадує про "дрейф етноідентичності" в сучасному урбанізованому світі. На зміну етнічній ідентичності приходить громадянська ідентичність (нація-громадянство). Він ратує за єдину російську громадянську ідентичність поряд із багатоманітністю культур, які мають етнічну основу.
Таким чином, конструктивізм акцентує увагу на сучасних тенденціях зникнення традиційних культур і виникнення націй сучасного типу. Конструктивісти не можуть відповісти на запитання про емоційні компоненти етнічності, менталітет спільноти. Отож, аналізуючи етнополітичні процеси, потрібно синтетично використовувати надбання всіх вищеокреслених концепцій етнічності.
Схожі статті
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.3. Етносоціальні спільноти та етнополітика
4.3.1. Концепції етнічності в політичній науці Центральним поняттям теоретичної етнополітології та практичної етнополітики є термін "етнос". Він походить...
-
4.2.1. Теоретичні підходи до розуміння політичної ідеології в політичній науці Особливе місце в структурі політичної свідомості посідає політична...
-
3.1. Політична участь громадян 3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці Участь у політиці тісно пов'язана з...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.1.3. Політична соціалізація, її суть та основні теоретичні концепції
Формування, відтворення і розвиток політичної культури здійснюються через засвоєння і підтримку людьми її норм, взірців і стандартів поведінки, традицій....
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці
Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
Термін " Політика " походить від давньогрецького слова "polis" (місто-держава) та його похідних "politike" (мистецтво управляти державою), "politea"...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Методи науки про політику
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Класична теорія демократії Нового часу
Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII - на початку XIX ст. в Західній Європі та США...
-
В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.5.1. Походження і розвиток політичних партій
2.5.1. Походження і розвиток політичних партій В сучасних умовах важко уявити суспільство, його політичну систему без політичних партій, які є неодмінним...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.5. Політичні партії та партійні системи
2.5.1. Походження і розвиток політичних партій В сучасних умовах важко уявити суспільство, його політичну систему без політичних партій, які є неодмінним...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Ліга
Головна ідея принципу федералізму (з лат. "foedus" - союз, об'єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Асоціація
Головна ідея принципу федералізму (з лат. "foedus" - союз, об'єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Співтовариство (співдружність)
Головна ідея принципу федералізму (з лат. "foedus" - союз, об'єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.2.2. Структура політичної ідеології
Політична ідеологія має трирівневу структуру свого функціонування: 1) теоретико-концептуальний, який включає розробку та обгрунтування цілей, принципів,...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Конфедерація
Головна ідея принципу федералізму (з лат. "foedus" - союз, об'єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.2. Політична ідеологія. Основні ідеологічні доктрини сучасності
4.2.1. Теоретичні підходи до розуміння політичної ідеології в політичній науці Особливе місце в структурі політичної свідомості посідає політична...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Федеративна держава
Головна ідея принципу федералізму (з лат. "foedus" - союз, об'єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище
4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація
4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ
4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.1.3. Особливості політичної участі в Україні
Сприятливі умови для участі громадян у політиці сучасних західних демократій склалися внаслідок наполегливої боротьби багатьох поколінь громадянських...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.1.2. Структура, форми і виміри політичної участі
Ознайомлення з основними підходами до структури політичної участі дозволяє дістати достатньо конкретне і предметне уявлення про виміри і способи...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Предмет політології
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології
Українська політологія - це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади
Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.2. Форми, види та механізм реалізації політичної влади
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей іншими....
Політологія - Вегеш М. М. - 4.3.1. Концепції етнічності в політичній науці