Педагогіка - Зайченко І. B. - 19.2. Класифікація методів виховання

Класифікація методів - це побудована (складена) за певною ознакою система методів.

Класифікація дозволяє вказати в методах загальне й специфічне, суттєве й випадкове, теоретичне й практичне, сприяючи їх усвідомле­ному вибору, найефективнішому використанню. Використовуючи класифікацію, педагог не лише чітко уявляє собі систему методів, але й краще розуміє призначення, характерні ознаки різноманітних мето­дів і їх модифікацій.

Будь-яка класифікація розпочинається з визначення Загальних основ і Виділення ознак для групування об'єктів, що є предметом класифікації. В сучасній педагогіці існують десятки класифікацій, одні з яких більш придатні для вирішення теоретичних завдань, інші ж, викликають практичний інтерес. У більшості систем методів логічні основи класифікації виражені нечітко, тому в практично значимих класифікаціях основою слугують не один, а кілька важливих і загаль­них аспектів методу.

За Характером методи виховання поділяють на Переконання, Вправи, Заохочення і Покарання (M. І. Болдирєв, М. К. Гончаров, Ф. Ф. Корольов та ін.). В даному випадку загальна ознака "характер методу" містить у собі спрямованість, використання, особливість та деякі інші ознаки методів.

Т. А. Ільїна, І. Т. Огородников та ін. характер методів трактують більш узагальнено, їх система містить у собі методи Переконання, організації діяльності, стимулювання поведінки школярів.

У класифікації І. С. Мар'єнка названі такі групи методів вихо­вання, як Пояснювально-репродуктивні, проблемно-ситуаційні, мето­ди привчання і вправ, стимулювання, гальмування, керівництва, само­виховання.

За Результатами методи впливу на вихованця поділяють на два класи:

1. Впливи, що створюють моральні настанови, мотиви, відно­шення, сприяють формуванню уявлень, понять, ідей.

2. Впливи, що утворюють звички, які визначають той або інший тип поведінки.

Нині найбільш об'єктивною і зручною є класифікація методів виховання на основі Спрямованості - інтегративної характеристики, що містить у собі єдність цільового, змістового і процесуального аспектів методів виховання (Г. І. Щукіна). У відповідності з цією характеристикою виділяються три групи методів виховання:

1. Методи формування свідомості особистості.

2. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

3. Методи стимулювання поведінки і діяльності.

Методи виховання

Методи формування свідомості особисто­стіМетоди організації діяль­ності і формування досві­ду поведінкиМетоди стимулю­вання
ПереконанняРозповідь, бесіда,

Етична бесіда, пояснення, діалог, лекція, доповідь, диспут, навію­вання, інструктаж, приклад		ВправиВправи, привчання, педагогічна вимога, громадська думка, доручення, виховні ситуаціїМотиваціїЗмагання,

Заохочення,

Покарання

На думку Л. Ф. Спірина і Н. Є. Щуркова, для практичної роботи вчителя найзручнішою є така класифікації методів виховання:

¾ методи, за допомогою яких, перш за все, формуються погляди (уявлення, поняття) вихованців і здійснюється оперативний обмін інформацією в педагогічній системі між її членами;

¾ методи, за допомогою яких організується діяльність вихован­ців і стимулюються її позитивні мотиви;

¾ методи, за допомогою яких здійснюється стимулювання само­оцінки і надається допомога вихованцям у саморегуляції їхньої пове­дінки, в саморефлексії (самоаналізі), самовихованні, а також офіційно оцінюються вчинки учнів.

До першої групи належать різноманітні види викладу і повідом­лення інформації (роз'яснювальної і інструктивної) в формі розповіді, пояснення, бесіди, лекції, навіювання, інструктажу, доведення, реплі­ки, звернення-заклику та ін. Всі ці види інформаційного впливу мають функцію переконання і з їх допомогою педагоги вирішують відповід­но головне завдання: сформувати погляди на те, "що таке добре, а що таке погано" погляди на Добро і Зло, на те, що допустиме і недопус­тиме. Звичайно, разом з цим світоглядним розвитком і на його основі формуються (і стимулюються) позитивні мотиви діяльності і спілку­вання. Цю групу інформаційних впливів називають Методами переко­нань.

До другої групи належать: різноманітні завдання пов'язані з дія­льністю, (індивідуальною і груповою) у вигляді доручень, вимог, змагань, вправ, показу зразків і прикладів, створення ситуації успіху тощо. Це Методи вправ (привчань).

До третьої групи належать: різноманітні види заохочень, заува­жень, покарань, ситуацій контролю і самоконтролю, ситуації довір'я, критики й самокритики. Це - Методи оцінки й самооцінки.

Не важко помітити, що ця класифікація методів виховання май­же повністю співпадає з класифікацією, запропонованою Г. І. Щукіною.

Але охарактеризуємо детальніше кожну з трьох (за класифікаці­єю Г. І. Щукіної і Л. Ф. Спірина та Н. Є. Щуркова) груп методів вихо­вання.


Схожі статті




Педагогіка - Зайченко І. B. - 19.2. Класифікація методів виховання

Предыдущая | Следующая