Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 4.7. Індивідуально виховна робота зі студентами
Важливе місце у виховній діяльності науково-педагогічного працівника належить індивідуально-виховній роботі зі студентами. Але для її реалізації будь-який науково-педагогічний працівник має оволодіти набором педагогічного інструментарію. Для цього потрібно досконало оволодіти методикою індивідуально-виховної роботи, яка становить сукупність підходів, методів, способів і прийомів взаємодії з окремим студентами.
"Студент" у перекладі з латинської означає "той, що сумлінно працює", "той, хто бажає знання". A. C. Власенко пропонує таке визначення: "Студентство - це особлива соціальна група, що формується з різних соціальних прошарків суспільства і характеризується особливими умовами життя, пращ, побуту, особливою суспільною поведінкою і психологією, для якої набуття знань і підготовка себе для майбутньої роботи в суспільному виробництві, науці та культурі є головним і здебільшого єдиним заняттям".
Т. В. Іщенко акцентує увагу на тому факті, що студентство є складовою такої суспільної групи, як молодь. Наділене, як соціальна група, усіма притаманними молоді якостями. Водночас студентство має свої особливості. Одна з них - соціальний престиж, оскільки більшість студентів усвідомлюють, що вищий навчальний заклад є одним із засобів соціального зростання.
Студентство - мобільна група, метою існування якої є організована за певною програмою підготовка до виконання професійних і соціальних ролей у матеріальному і духовному виробництві.
Одне із завдань науково-педагогічного працівника на всіх етапах становлення студента - допомогти йому знайти себе. Якщо людина отримує завдання, яке не відповідає її нахилам, вона ніколи не пізнає, наскільки цікавою може бути праця.
В індивідуально-виховній роботі зі студентом провідним аспектом є проектування його особистості на зміст навчально-виховної діяльності та суспільного життя. Чимале значення має також інформація про те, чого хоче студент у житті, чого він чекає від навчання тощо.
Організація індивідуально-виховної роботи зі студентами передбачає:
■ діагностику особистості студента (якостей, властивостей, мотивації, установок, особливостей та ін.);
■ визначення близьких і перспективних цілей індивідуально-виховної роботи зі студентом;
■ вироблення формуючих, розвивальних і корекцій-них заходів, спрямованих на усунення відхилень у поведінці студентів, розвиток інтелектуальної, емоційної та вольової сфер;
■ здійснення впливу (вибір оптимальних форм, методів і прийомів психолого-педагогічного впливу та їхнє практичне застосування);
■ аналіз досягнутих результатів виховного впливу на студента та корегування цілей індивідуально-виховної роботи з ним.
Науково-педагогічному працівнику необхідно знати:
■ загальні біографічні відомості: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, соціальний і родинний стан, умови, у яких ріс, учився, виховувався, товаришів, друзів, знайомих;
■ моральні якості: рівень свідомості, ставлення до обов'язку навчання, дотримання норм моралі, дисциплінованість, чесність, організованість, покора й ретельність, ставлення до товаришів і колективу;
■ психічні особливості студентів;
" стан здоров'я: фізичний і психічний розвиток. Щоб вивчити студентів, педагогічно виправдано використовувати такі методи: спостереження, індивідуальна бесіда, вивчення документів, використання думки інших осіб; аналіз результатів повсякденної діяльності, опитувальні методики, тести, проблемні ситуації, наприклад, введення в ситуацію морального вибору і виконання ролей. Розглянемо деякі з них.
Найпоширенішим методом вивчення студентів є бесіда. Однак педагогічна практика засвідчує, що бесіда як метод індивідуально-виховної роботи не завжди досягає позитивного результату. Причини - різні. Одна з них полягає в тому, що цей метод вихователь має застосовувати професійно.
По-перше, бесіда тоді досягає мети, коли вихованець усвідомлює її необхідність.
По-друге, бесіда стане результативною, якщо науково-педагогічний працівник підготує умови для взаєморозуміння, зуміє схилити до себе студента, встановить з ним міцний контакт взаємодії. Педагог також має виявити стурбованість долею студента, доброзичливість, готовність надати йому реальну практичну допомогу.
По-третє, готуючись до бесіди, не слід забувати про те, що студент може бути по-різному налаштований на її результат. Якщо, наприклад, науково-педагогічний працівник поставив собі завдання сформувати установку на змиту способів самоутвердження студента в колективі, йому необхідно знати, що активним діячем є не тільки педагог, а й студент, і керуватися цим у процесі бесіди.
По-четверте, бесіда може забезпечити очікуваний виховний ефект тоді, коли в ній повно реалізувати можливість основного методу виховання, який становить фундамент бесіди. Наприклад, мета бесіди в тому, щоб домогтися зміни студентові раніше сформовані моральні критерії.
Зрозуміло, що об'єктом педагогічного впливу буде свідомість студента. А провідним методом впливу - переконання. І залежно від обставин, науково-педагогічний працівник може скористатися різними прийомами цього методу: роз'ясненням, спростуванням, доведенням, демонстрацією своєї позиції, прикладами позитивного досвіду тощо.
Якщо студент не впевнений у собі, у розвитку якоїсь якості, можна застосувати метод навіювання. У разі навіювання під час бесіди варто орієнтуватися на створення такої психологічної атмосфери взаємодії зі студентом, яка б сприяла некритичному сприйняттю змісту установок, що їх повідомляє науково-педагогічний працівник. Цього досягають завдяки сприятливому емоційному настрою бесіди, відкритої доброзичливості й сильного прагнення вихователя надати практичну допомогу підлеглому, спираючись на безумовний авторитет джерела інформації - науково-педагогічного працівника.
Часто необхідно студента залучити до інтенсивного освоєння моральної чи правової норми, адаптації ЇЇ у внутрішню площину, тобто в орієнтир, мотив дії чи вчинку. Навмисно створена ситуація морального вибору допомагає зробити моральне знання фактом свідомості студента, компонентом світогляду й основою практичної дії.
До навмисного введення в ситуацію морального вибору вдаються також стосовно студентів, які порушують навчальну дисципліну, громадський порядок та ін. Доцільно попередньо з'ясувати ступінь стійкості мотивації такої поведінки студента, запропонувати йому ще раз зіставити форми властивої йому поведінки із загальною метою життя, професійною діяльністю, його власною соціальною перспективою. Варто постійно спонукати студента до того, щоб він сам навів аргументи на користь певних форм поведінки, зіставив їх із нормами внутрішньо-колективного життя й вимогами морального ідеалу.
Застосовуючи метод виконання ролей, слід пам'ятати, що не можна ні змінити, ні розвинути жодного компонента в структурі особистості студента, не ввівши в ситуацію, котра вимагає виявлення саме цієї якості, цього компонента структури особистості. .
Враховуючи цю обставину, серед першочергових завдань індивідуально-виховної роботи - завдання підготувати студента до ефективного виконання ролей, зумовлених майбутньою професійною діяльністю, до навчанням у вищому навчальному закладі, стосунків у студентському колективі.
Метод виконання ролей вимагає, щоб науково-педагогічний працівник попередньо осмислив основні параметри тієї чи іншої ролі, її вимог до якостей особистості студента. Потім розробляють і реалізовують на практиці тактику
"введення" студента в роль і педагогічне корегування її освоєння в різних ситуаціях навчання і громадської діяльності, життя й побуту студентів. Отже, методика індивідуально-виховної роботи за своєю суттю - досить складне педагогічне явище, освоєння якого вимагає значних зусиль усіх науково-педагогічних працівників.
Завжди в індивідуально-виховній роботі важливим є аналіз досягнутих результатів, який потрібно здійснювати систематично, щоб внести корективи у роботу зі студентами. Для цього необхідно володіти об'єктивною інформацією про студентів та їхню поведінку.
Позааудиторну виховну роботу у вищому навчальному закладі проводять на основі студентського самоврядування, активності та самостійності студентів за умови керівної ролі студентського активу і педагогічної допомоги науково-педагогічного працівника. Позалудиторна робота стимулює формування особистості студента.
Професіоналізація позааудиторної роботи містить, з одного боку, "спеціалізацію", тобто урахування специфіки факультету, а з іншого - "педагогізацію", яка враховує загальну професіограму студента як майбутнього фахівця-вчителя, надаючи системі виховної роботи у вищій школі педагогічної спрямованості.
Позааудиторна виховна робота дає змогу надати процесові здобуття фаху особистісного забарвлення. Вона містить форми, які забезпечують удосконалення загальної педагогічної підготовки студентів. Основні напрями професіоналізації позааудиторної виховної роботи:
■ урахування специфіки факультету під час організації та проведення виховної роботи із студентами;
■ широке використання форм, що відображають специфіку професійної діяльності студентів;
■ моделювання і розв'язання педагогічних ситуацій;
■ удосконалення вмінь і особистісних якостей студентів у процесі залучення їх до активної позааудиторної виховної діяльності;
■ психолого-педагогічне обгрунтування методів і форм позааудиторної роботи студентів.
Основні напрями виховної роботи у вищому навчальному закладі: формування наукового світогляду; громадянське та патріотичне виховання; правове виховання; моральне виховання; художньо-естетичне, трудове, фізичне виховання; екологічне виховання; професійно-педагогічне виховання.
Реалізація цих напрямів роботи у вищих навчальних закладах має такі основні форми: диспути, вечори, читацькі конференції, бесіди, свята, лекції, зустрічі тощо.
Серед основних заходів виховання можна назвати:
■ бесіди та лекції на патріотичну тематику з історії, культури, літератури і мистецтва різних народів і країн, про їхні культурні взаємозв'язки;
- екскурси історичними та літературно-мистецькими місцями України;
■ диспути про культуру міжетнічних, статевих та інших відносин;
■ вечори і зустрічі поколінь;
■ святкування ювілею просвітителів, письменників, діячів літератури, науки, культури, мистецтва;
■ відзначення українських народних свят, обрядів;
■ ознайомлення з традиціями і побутом народу України;
■ роз'яснення основних засад Конституції України;
■ лекції та бесіди з питань правового виховання;
■ зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
- дискусії на тему "Молодь і закон".
Серед форм позааудиторної виховної роботи - педагогічні інформації; диспути на педагогічні теми; читацькі конференції; усні журнали; бесіди за круглим столом; вечори на різні теми; конкурси; студентські гуртки.
Історично склалося, що виховну роботу в студентських групах здійснюють через інститут кураторів. Це управлінська ланка, яка взаємодіє з іншими в системі позааудиторної виховної роботи і забезпечує її організацію на рівні студентської академічної групи. Результатом діяльності куратора є те, що молода людина набуває соціального досвіду поведінки, формується її національна самосвідомість, ціннісні орієнтації і розвиваються індивідуальні якості особистості.
Куратора призначає адміністрація університету на підставі подання декана факультету, а також враховуючи побажання студентів для роботи з академічними групами 1-5 курсів.
На посаду куратора академічної групи призначають провідного спеціаліста, досвідченого педагога. Враховують також профіль підготовки фахівців та специфіку діяльності факультету. Термін перебування на посаді куратора - один навчальний рік (згідно з наказом керівника ВНЗ). Термін дії наказу про призначення на посаду можуть щороку продовжувати.
Обов'язкові умови призначення на посаду: стаж науково-педагогічної роботи у вищому закладі освіти (не менше двох років, з них у цьому ВНЗ - не менше року); обов'язкове викладання одного з лекційних курсів чи проведення семінарсько-практичних занять в академічній групі. Куратор, як правило, працює із конкретною академічною групою впродовж трьох - п'яти років.
Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі статуту вищого навчального закладу.
Схожі статті
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Індивідуальна виховна робота
Зумовлена індивідуальними особливостями студентів, через які переломлюється будь-який виховний вплив на особистість. Тому, щоб впливати на особистість,...
-
Відомими є висловлювання Конфуція про те, що три шляхи ведуть до знання: шлях міркувань (найблагородніший), шлях наслідування (найлегший) і шлях досвіду...
-
Відомими є висловлювання Конфуція про те, що три шляхи ведуть до знання: шлях міркувань (найблагородніший), шлях наслідування (найлегший) і шлях досвіду...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Закономірності педагогічного процесу
Педагогічний процес у вищому навчальному закладі - складний, суперечливий, багатоступінчастий процес На нього впливають різні чинники - внутрішні й...
-
Реалізація мети й завдань виховання у ВНЗ значною мірою залежить від доцільності, виваженості методів виховання як педагогічного інструмента взаємодії зі...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Проблема класифікації методів виховання та самовиховання
Реалізація мети й завдань виховання у ВНЗ значною мірою залежить від доцільності, виваженості методів виховання як педагогічного інструмента взаємодії зі...
-
До моменту вступу до вищого навчального закладу більшість юнаків та дівчат досягає фізичної зрілості. Організм молодої людини має вже високу...
-
До найважливіших педагогічних категорій належать навчання (самоосвіта), виховання (самовиховання), розвиток, педагогічний процес, педагогічна діяльність,...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 3.3. Лекція у вищій школі
Роль лекції у вищій школі. Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою належить лекціям. Лекція - чіткий, системний виклад окремої наукової...
-
Форми організації процесу навчання розкривають через способи взаємодії педагога зі студентами, під час розв'язання дидактичних завдань. Вони виявляються...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Система принципів навчання
Система принципів - функціональна система, спрямована на досягнення корисного результату, який має виховний і розвивальний ефект. Кожен компонент такої...
-
Виявляє співвідношення частини та цілого у виховному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх його компонентів. Характер майбутньої професійної...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Закон цілісності та єдності процесу виховання
Виявляє співвідношення частини та цілого у виховному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх його компонентів. Характер майбутньої професійної...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Виховання - процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовленого законами суспільного розвитку, дією об'єктивних і суб'єктивних...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Методи контролю й аналізу ефективності виховання
Їхнє завдання - з'ясувати результативність конкретних виховних заходів, виховної роботи в колективі загалом. До них належать педагогічне спостереження,...
-
Слово "лекція" латинського походження і в перекладі українською мовою означає "читання". Традиції викладання матеріалу через дослівне читання раніше...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Роль лекції у вищій школі
Роль лекції у вищій школі. Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою належить лекціям. Лекція - чіткий, системний виклад окремої наукової...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Розділ 1. Загальні основи педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Творчий стиль навчання
Його стержнем є стимулювання студентів до творчості в пізнавальній діяльності. А також - підтримання з боку педагога ініціатив своїх підопічних. Педагог...
-
Важливе місце у навчальній роботі ВНЗ належить лабораторним, практичним заняттям і семінарам. Кожен із цих видів занять має свою дидактичну мету. Головна...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Технологія модульного навчання
Модульна технологія організації навчання дає змогу використовувати її і на очній, і на заочній формах навчання, зокрема під час такої новітньої форми...
-
У дидактиці на основі теорії пізнання й сучасних досягнень психологічної та педагогічної наук розроблено й активно використовують низку концепцій...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Пояснювально-ілюстративне навчання
Види навчання. Догматичне навчання . Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Види навчання. Догматичне навчання
Види навчання. Догматичне навчання . Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Інтелектуальні ігри
Культура на межі двох тисячоліть - культура діалогу. По-перше, причиною діалогу є пізнавальний та емоційний інтерес, тобто він виконує інформаційну...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Семінарське заняття у вищій школі
Семінар (лат. - розсадник) - вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного...
-
Значне місце в системі підготовки фахівців посідають практичні заняття. Головне їх завдання - закріплення, переведення у довготривалу пам'ять теоретичних...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 2.3. Види і стилі навчання
Види навчання. Догматичне навчання . Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.4. Методика і методи педагогічного дослідження
Педагогічне дослідження - спеціально організований науковий процес пізнання педагогічного середовища, педагогічних явищ, фактів, суб'єктів та об'єктів...
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 4.7. Індивідуально виховна робота зі студентами