Педагогіка - Фіцула М. М. - Колективні творчі справи

Реалізації сучасної технології особистісно орієнтованого виховання сприяє методика колективних творчих справ (КТС) - суспільно важливих справ, спрямованих на поліпшення життя колективу і навколишнього життя. її планують, готують, здійснюють і обговорюють разом вихованці і вихователі як молодші та старші товариші, завжди шукаючи кращих шляхів розв'язання практичних завдань.

Колективна творча справа, як правило, складається з таких етапів:

1. Колективне-планування справи. Якщо, наприклад, у класі є учні кількох національностей, керівник передбачає проведення в класі заходу з інтернаціонального виховання. Наперед продумавши кілька тем, він пропонує учням обрати одну для обговорення. Учні зупинилися на темі "Моя Батьківщина - Україна" і запропонували чотирьох однокласників до тимчасової групи організаторів цієї справи - ради справи, яка розробляє проект (сценарій) КТС.

Для підготовки і проведення "Вечора" створюють такі групи:

1) група з трьох учнів для запрошення на "Вечір" батьків, керівників школи, представників громадськості;

2) кореспондентський пункт (три учні) для висвітлення свята у стінгазеті і відеозаписі;

3) група оформлювачів (чотири учні) для підготовки актового залу для "Вечора";

4) група з шести учнів для підготовки і проведення святкового чаювання.

Решту роботи передбачається виконати за індивідуальними дорученнями.

З підготовленим сценарієм "Вечора" рада справи знайомить учнів класу, які під час обговорення вносять певні зміни. Тоді формуються усі групи й уточнюються конкретні завдання для них. Кожну групу очолюють відповідальні (командири). Координатором підготовки і ведучим на "Вечорі" є рада справи. Завдяки цьому всіх учнів класу залучають до підготовки ї проведення колективної творчої справи.

2. Колективна підготовка. Усі групи і кожен учасник отримують конкретні завдання щодо підготовки до виступу на "Вечорі" відповідно до сценарію, у складанні якого допомагає координатор.

Кожна група чітко розподіляє між собою справи, необхідні для підготовки "Вечора": хто йде у бібліотеку і готується до виступу, хто запрошує гостей. Для кожного встановлюють термін підготовки і щоденне повідомлення про результати роботи командиру групи.

3. Колективне здійснення справи. На цьому етапі учням дають змогу імпровізувати, виявляти видумку у виконанні своєї ролі, не руйнуючи, безперечно, сценарію вечора.

Під час реалізації КТС педагог, залежно від ситуації, може здійснювати пряме або опосередковане керівництво нею (участь в роботі журі, ведення однієї з частин КТС, виконання за необхідності функцій "рятівної команди"). Усе залежить від досвіду учнів і складності конкретної КТС.

4. Колективний аналіз проведеної справи. Учнів залучають до обговорення традиційними запитаннями: "Що було добре?", "Що погано?" і "Що треба врахувати на майбутнє?", або запитаннями, які вимагають від них оцінки аналізованої справи: "Чи була користь, радість від нашої діяльності оточуючим людям?", "Чи були ми дружними, організованими, доброзичливими?", "Чи була наша колективна справа проведена з видумкою, фантазією?", "Хто показав себе якнайкраще і в чому?" Для цього у класі має бути атмосфера довіри і відвертості.

Народна педагогіка про виховну роль колективу:

Громада - великий чоловік. Де дружно, там і хлібно.

Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться. Громада - рада, що рішила, так і буде. У товаристві лад - усяк тому рад.

Запитання. Завдання

1. За яких умов групу учнів можна вважати колективом?

2. Які показники визначають етапи розвитку учнівського колективу?

3. Охарактеризуйте зміст виховної роботи з колективом на різних етапах його розвитку.

4. За яких умов колектив може стати важливим виховним засобом стосовно особистості школяра?

5. Оскільки шкільний колектив складається з різних колективів (колектив класу, спортивний колектив, колектив художньої самодіяльності та Ін.) і кожен по-своєму впливає на учнів, як узгодити їх виховні впливи?

6. Як ви оцінюєте з точки зору сучасної педагогіки такі положення А. Макаренка: колективна відповідальність за вчинки окремої особи; беззастережне підкорення інтересів особистості інтересам колективу; про переваги колективної думки над думкою особистості при розв'язанні конкретних питань життя колективу?

7.3 якою метою в учнівському колективі створюється самоврядування? бід яких педагогічних умов залежить ефективність його діяльності?

8. За якими напрямами відбувається педагогічне керівництво учнівським колективом?

Література

Донцов А. И. Психология коллектива. - М., 1984. Иванов И. П. Воспитать коллективистов. - М., 1982. Иванов В. И. Методика коммунарского поведения. - М.: Просвещение, 1990.

Коваль В. Працюємо сумлінно і творчо // Рідна школа. -1997. - № 6.

Красовицький М. Моральне виховання учнів у теорії і практиці американської школи // Рідна школа. - 1998. - № 4.

Красовицький М. Проблема дитячого колективу в аспекті гуманізації школи // Рідна школа. - 1995. - № 2-3.

Подласый И. П. Педагогика. - М., 1999.

Розенберг А. Я. Комплексний підхід у діяльності класного керівника. - К., 1985.

Русова С. Нова школа соціального виховання // Український освітній журнал. - 1994. - № 1.

Сірачова Г. Коштовний скарб тобі на долю випав // Освіта. - 2004. - 28 січ. - 4 лют. - № 4-6.

Сухомлинський в. О. Йти вперед // Освіта. - 2003. - 24-31 груд. -№ 59.

Сухомлинский в. А. Мудрая власть коллектива. - М., 1983. Сухомлинский В. О. Сто порад учителеві. Вибр. твори: У 5-ти т. - К., 1976.-Т. 2.

Схожі статті




Педагогіка - Фіцула М. М. - Колективні творчі справи

Предыдущая | Следующая