Охорона праці - Москальова В. М - Що таке малі напруги і де вони застосовуються?

В приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних від мережі напругою 36 В мають живитись також світильники з лампами розжарювання при висоті їх підвісу нижче 2,5 м.

Малі напруги, номінальне значення яких не перевищує 42 В, застосовують в електричних установках для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. При таких напругах через тіло людини проходить струм силою не більше як 1-15 мА, а це безпечно для людини.

Джерелами живлення малих напруг бувають понижувальні трансформатори, акумуляторні батареї, та ін. Понижувальними трансформаторами можна живити кілька електроприймачів. Вторинні обмотки цих трансформаторів занулюють і заземлюють. Цим понижувальні трансформатори відрізняються від розподільних.

Як забезпечується безпека електроінструментів?

Напруга інструменту має бути не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки та не вище 36 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і при роботі поза приміщеннями. Якщо неможливо забезпечити роботу електроінструментів на напругу 36 В, допускається використання їх напругою до 220 В за наявності пристрою захисного відключення або надійного заземлення з обов'язковим використанням захисних засобів (діелектричних рукавиць, калош і килимків).

В особливо небезпечних приміщеннях дозволяється працювати з інструментом напругою 36 В з обов'язковим використанням діелектричних рукавиць, калош і килимків.

Конструкція штепсельних з'єднань (розеток, вилок), які використовуються на напругу 12 і 36 В, має виключати можливість їх вмикання у мережу напругою 127 і 220 В.

- Живлення переносних світильників від автотрансформатора забороняється. Перевірка на відсутність обривів заземлюючої жили електричного інструменту, переносних електричних світильників має здійснюватись один раз на місяць.

Перед початком роботи інструмент має бути перевірений на відсутність замикання на корпус і справність заземлюючого проводу.

Хто маже здійснювати обслуговування електроустановок?

До обслуговування електричних установок і мереж допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд та отримали посвідчення з кваліфікаційною групою.

Обслуговування електроустановок електротехнічним персоналом може здійснюватися однією або декількома особами. Особи, що самі обслуговують електроустановку, повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки:

При роботі на електроустановках напругою 1000 В - не нижче групи III

На установках понад 1000 В - не нижче групи IV.

Черговий електротехнічний персонал, що обслуговує діючі електроустановки, призначається головним енергетиком з числа осіб, що пройшли навчання з безпеки праці і мають кваліфікаційну групу. Допуск до самостійного чергування або самостійної роботи оформляється спеціальним розпорядженням головного енергетика і визначається відповідною інструкцією де передбачені дії при виникненні аварій, пожеж або травмування.

Як виконується робота в установках до 1000 В?

Деякі види робіт в установках до 1000 В можуть виконуватись за письмовим дозволом з оформленням у журналі виконання робіт. До таких робіт відносяться, монтаж, наладка, випробування електрообладнання і т. ін.

Письмовий дозвіл на виконання робіт має право дати особа адміністративно-технічного персоналу, яка закріплена відповідним розпорядженням по підприємству.

Особа, що видає розпорядження на виконання робіт, призначає виконавця робіт (майстер, бригадир) і чергового електромонтера. Черговий зобов'язаний виконати всі відключення і здійснити інші захисні засоби, вказані у журналі виконання робіт, після чого робоче місце приймається виконавцем робіт, з оформленням допуску до роботи у журналі. Після закінчення робіт виконавець має вказати у журналі, яка робота була виконана. Закінчена робота приймається особою, що дала розпорядження на її виконання.

Як виконуються роботи в установках понад 1000 В?

Роботи в установках понад 1000 В виконуються за нарядом-допуском. В ньому визначається місце, час роботи, умови ЇЇ виконання, а також склад бригади і особа, що відповідає за безпечне її виконання.

Особа, що видає наряд-допуск на виконання робіт в електроустановках напругою понад 1000 В, і відповідальний керівник повинні мати кваліфікаційну групу електробезпеки V, виконавець робіт - не нижче групи IV.

Особа, що видає наряд-допуск, відповідає за необхідність даної роботи ь можливість її безпечного виконання. Відповідальний керівник визначає склад бригади і відповідає за виконання заходів безпеки. Виконавець робіт керує роботою, відповідає за чітке виконання працюючими заходів особистої безпеки.

Термін дії наряду-допуску визначається об'ємом роботи, щоденний допуск до роботи оформляється у відповідній графі наряду. Виконавець робіт має весь час бути на місці роботи. Закінчення роботи оформляється в наряді-допуску підписом відповідального керівника, наряд здається черговому персоналу, який після огляду обладнання закриває його відповідним записом.

В аварійних випадках персонал, що обслуговує дану електроустановку, з дозволу вищестоящого оперативного персоналу може виконувати відновлювальні роботи (не менше двох осіб) без наряду з записом про це в експлуатаційному журналі.

3.5. Надання допомоги при ураженні електричним струмом

Доторкання до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, в більшості випадків, викликають довільне судомне скорочення м'язів. Внаслідок цього пальці можуть бути так сильно затиснуті, що звільнити провід з руки неможливо. Тому допомога при ураженні струмом складається з двох етапів: звільнити потерпілого від дії струму і надати першу допомогу.

Відключити електроустановку можна шляхом виключення рубильника, вимикача, запобіжника (автомата) і ін. При відсутності такої можливості потрібно перерубати окремо кожний провід, щоб не спричинити короткого замикання, або відтягнути потерпілого за сухі ділянки одягу, не торкаючись його тіла або мокрих частин одягу.

Першу допомогу потерпілому слід надати зразу після звільнення його від дії струму. Вид допомоги буде залежати від стану потерпілого. Для цього необхідно визначити наявність у потерпілого дихання і пульсу.

Порушене дихання характеризується неритмічним підніманням грудної клітки або відсутністю взагалі дихальних рухів. У такому випадку потерпілому потрібне штучне дихання.

Наявність пульсу перевіряють на руці біля основи великого пальця або на сонній артерії на шиї з правої або лівої сторони. Відсутність пульсу свідчить про припинення роботи серця. Про відсутність кровообігу засвідчують також по зіниці ока, яка має бути розширеною. На таку перевірку стану потерпілого не можна витрачати більше 15-20 секунд.

Якщо потерпший у свідомості, необхідно забезпечити йому спокій до прибуття медичної допомоги, при цьому потрібно спостерігати за його диханням і пульсом, не дозволяти йому рухатись, бо негативна дія струму може проявитись навіть через декілька днів.

Коли у потерпілого відсутні ознаки життя і він не реагує на жодні подразники, необхідно приступити до штучного дихання і закритого масажу серця.

Практика свідчить проте, що своєчасно і грамотно надана допомога потерпілому у стані клінічної смерті, як правило, призводить до позитивних наслідків, повного одужання і повернення його до звичайної роботи.

Допомога потерпілому до прибуття лікаря має надаватись безперервною дією навіть тоді, коли її час обчислюється годинами. Констатувати смерть має право тільки лікар або ті, що надають допомогу. Ознаками смерті є трупні плями, заклякнення і охолодження тіла потерпілого до температури навколишнього середовища.

Схожі статті




Охорона праці - Москальова В. М - Що таке малі напруги і де вони застосовуються?

Предыдущая | Следующая