Основи зовнішньоекономічної діяльності - Зінь Е. А. - Сертифікація транспортних засобів

Транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат.

Дозвіл на здійснення міжнародних перевезень

До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше, ніж три роки. При виконанні міжнародних перевезень резиденти України повинні мати дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; ліцензійну картку на транспортний засіб; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень (у випадку перевезення вантажів) та список пасажирів при регулярних та маятникових їх перевезеннях.

При виконанні міжнародних перевезень нерезиденти України повинні мати дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень (у випадку перевезення вантажу) та список пасажирів і білетно-облікову документацію для нерегулярних та маятникових перевезень пасажирів.

Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, та фахівці, призначені ними відповідальними за організацію та безпеку перевезень, повинні мати документ, що засвідчує їх кваліфікацію. Вимоги до професійної кваліфікації передбачають володіння достатніми знаннями в сфері комерційного і фінансового управління підприємством; технічних стандартів і операцій; безпеки дорожнього руху; доступу до ринків; торговельного, соціального, трудового, цивільного і податкового законодавства. Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов'язкового страхування.

Митні процедури передбачають митний контроль та митне оформлення вантажів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також справляння податків і зборів. Митні процедури мають уніфікований характер і не залежать від країни-реєстрації або країни-власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує.

Здійснення митного контролю відбувається з метою перевірки відповідності наявних даних про вантаж та транспортні засоби відомостям, зазначеним у поданих документах, та перевірки законності їх переміщення через митний кордон. Митному контролю та митному оформленню підлягають будь-які засоби автомобільного транспорту, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів через митний кордон України. Митний контроль здійснюється на спеціально облаштованій території (в зоні митного контролю) і завершується митним оформленням. Митний контроль і митне оформлення автомобільних транспортних засобів і вантажів здійснюється у разі ввезення на митну територію України - після проведення прикордонного контролю; у разі вивезення за межі митної території України - до початку прикордонного контролю.

Страхування відповідальності перевізника

Міжнародні перевезення пов'язані з різного роду ризиками, що поділяються на дві групи: залежні та не залежні від діяльності суб'єкта, що здійснює міжнародні перевезення. На першу групу ризиків суб'єкт, що здійснює міжнародні перевезення, може впливати, на другу групу - ні. Метод, який може бути спрямований на зменшення можливих збитків, викликаних цими ризиками, є страхування міжнародних перевезень.

Страхування - вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування міжнародних перевезень може проводитися добровільно на основі договору між страхувальником і страховиком, а також в обов'язковому порядку згідно з законами України та міжнародними нормами права. В сфері міжнародних перевезень виділяють три види страхування:

- особисте страхування;

- майнове страхування;

- страхування відповідальності.

Об'єктами особистого страхування є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника або застрахованої особи. Добровільними видами страхування в цій сфері є страхування від нещасних випадків; страхування життя; обов'язковим - особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Серед майнових видів страхування в сфері міжнародних перевезень часто застосовують такі види добровільного страхування: страхування вантажів та багажу; страхування наземного транспорту; страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ тощо.

Об'єктом страхування відповідальності в сфері міжнародних перевезень є майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі. До цього виду страхування відносять такі види добровільного страхування як страхування відповідальності перед третіми особами (система "Зелена картка"); страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при таких перевезеннях; страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну тощо.

Дотримання умов праці та відпочинку екіпажів транспортних засобів передбачає виконання правових норм щодо тривалості керування, перерви, тривалості відпочинку членів екіпажу та роботи контрольних пристроїв при здійсненні керування транспортним засобом. Тривалість керування транспортним засобом водіями, наприклад, не повинна перевищувати дев'яти годин, загальна тривалість керування упродовж будь-яких двох тижнів не може перевищувати дев'яносто годин.

Автотранспортне підприємство повинно організовувати міжнародні автомобільні перевезення так, щоб членами екіпажу було забезпечено виконання правових норм роботи водіїв транспортних засобів. Необхідно контролювати час керування автомобілем, години роботи і час відпочинку водіїв, використовуючи для цього особисті контрольні книжки водіїв. У разі виявлення порушень, вони мають бути негайно усунені.

Візова підтримка роботи водіїв. Українські перевізники, що здійснюють рейси на міжнародних маршрутах, знаходяться не в однаково рівних умовах порівняно із перевізниками інших країн. Відмінність в умовах роботи проявляється в умовах оформлення митних процедур (вони значно спрощені порівняно із національними); в організації виконання транспортно-експедиторських операцій; у використанні технічно вдосконалених автомобілів при роботі їх на автомагістралях, на дорогах з відмінним, якісним покриттям тощо.

Для покращення організації міжнародних вантажних перевезень необхідно вирішити комплекс науково обгрунтованих, економічних, техніко-технологічних завдань. Серед них:

-у сфері організації перевезень - вирішення питань щодо надання перевізникам України потрібної кількості дозвільних документів на паритетних засадах, впровадження спрощеної процедури отримання українськими водіями шенгенських віз на довгостроковий термін; впровадження заходів щодо протидії експансії іноземних перевізників на українському ринку транспортних послуг; реформування добровільних об'єднань міжнародних перевізників України з метою їх адаптації до нових умов роботи автомобільного транспорту після вступу України до СОТ тощо;

- у сфері економічної роботи - створення для національних міжнародних перевізників всіх категорій і форм власності рівних умов щодо оподаткування доходів; розробка перевізниками раціональних транзитних маршрутів із міжнародних перевезень; нормування перевізником прямих витрат, пов'язаних із забезпеченням міжнародних рейсів; вибір перевізником економічно обгрунтованої системи гарантованої доставки вантажів до митниці призначення; державне сприяння ввезенню із-за кордону колісних транспортних засобів, які відповідають рівню екологічної безпеки ЄВРО-3 та ЄВРО-4 тощо;

- у сфері техніко-технологічного забезпечення транспортного процесу - відновлення постійної роботи контрейлерних потягів на польському напрямку; організація та провадження нових контрейлерних маршрутів до Угорщини та Словаччини, а також до Азербайджану та Казахстану; вибір перевізником раціональних типів колісних транспортних засобів, що відповідають вимогам до перевезень конкретних типів вантажів тощо.

Схожі статті




Основи зовнішньоекономічної діяльності - Зінь Е. А. - Сертифікація транспортних засобів

Предыдущая | Следующая