Основи конфліктології - Гірник А. М. - 5.3.2. Цілі і техніка фасилітації
Працюючи з групою, фасилітатор постійно підтримує два процеси: 1) вирішення завдання та 2) забезпечення процедури й позитивної атмосфери в групі. Реалізація кожного з цих процесів забезпечується специфічними засобами (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. Засоби вирішення завдання та підтримки процедури і позитивної атмосфери
Вирішення завдання |
Забезпечення |
Ініціювання |
Знайомство/вітання |
Висловлення думки |
Слухання |
Уточнення пропозиції |
Розрядка напруженості |
Розробка плану |
Пошук компромісу |
Розвиток ідеї |
Схвалення, підтримка |
Підбиття підсумків |
Забезпечення спілкування |
Перевірка |
Процеси вирішення завдання і підтримання позитивної робочої атмосфери можуть бути деталізовані у низці функцій фасилітатора, зорієнтованих на досягнення певної мети і які реалізуються у специфічних діях фасилітатора (таблиці 5.4 і 5.5).
Таблиця 5.4. Взаємозв'язок функції, мети і дій фасилітатора, спрямованих на вирішення завдання
Функція |
Мета |
Дії |
Ініціатор |
Дати спрямування і ціль групі |
Пропонувати завдання, цілі, визначати проблеми |
Пошук інформації |
Досягти розуміння потреби в інформації |
Запитувати факти, які стосуються справи |
Надання інформації |
Забезпечити потрібною інформацією |
Надавати факти, які стосуються справи |
Пошук думки |
Перевірити наявність консенсусу |
Запитувати про думки і почуття |
Надання думки |
Забезпечити базис для думок групи |
Заявляти про свої почуття і думки |
З'ясування |
Прояснити зміст понять та ідей |
Визначати терміни, інтерпретувати ідеї |
Розробка |
Зменшити неясність, демонструвати наслідки |
Давати приклади, розвивати значення |
Координація |
Узгоджувати питання |
Пропонувати способи узгодження різних питань |
Розробка процедури |
Встановити порядок |
Рекомендувати порядок денний |
Резюмування |
Показати, як ідеї пов'язані між собою |
Об'єднувати питання, які пов'язані між собою |
Таблиця 5.5. Взаємозв'язок функції, мети і дій фасилітатора" спрямованих на підтримання робочої атмосфери в групі
Функція |
Мета |
Дії |
Заохочення |
Підбадьорити інших, висловити їм визнання |
Бути дружнім, теплим і чуйним |
Висловлення почуттів |
Звертати увагу групи на реагування |
Висловлювати почуття і звертати увагу на почуття інших |
Зменшення напруги |
Зменшити напругу |
Жарти, гумор, перерви |
Примирення |
Зберігати єдність групи |
Пропонувати компроміси, визнавати помилки |
Сприяння спілкуванню |
Підтримувати відкриту дискусію |
Звертатися до "тихих" учасників, пропонувати процедури обов'язкової участі в спілкуванні |
Встановлення стандартів |
Інформувати групу про напрямок руху |
Заявляти стандарти |
Інтерпретація |
Пояснення того, що було сказано |
Перефразування |
Слухання |
Забезпечити промовцю стимулюючу аудиторію |
Сприйняття ідей від групи, демонстрація уваги |
Розглянемо застосування техніки фасилітації на прикладі управління вільною дискусією - неструктурованим обговоренням певної теми, коли говорять лише ті, хто цього хоче, і, здебільшого, настільки тривало, наскільки вони хочуть. Встановлення черговості виступів є ефективним і простим способом управління дискусією. Фасилітатор просить підняти руку тих, хто хоче висловитися, і встановлює, хто з них виступатиме першим, хто другим, хто третім... Зафіксувавши порядок виступів, фасилітатор може запропонувати групі процедуру, що активізує дискусію, - переривання черговості, коли фасилітатор бачить сильне бажання когось із присутніх відреагувати на зауваження особи, яка виступає. В цьому випадку особі надається можливість дуже стисло висловитися, після чого продовжується запланований порядок виступів. Слід зазначити, що переривання черговості має сенс лише тоді, коли воно короткотермінове і стосується основної теми. Встановлення черговості виступів допомагає групі подолати домінування авторитетних осіб і дає можливість висловитися нижчим за статусом членам ієрархічно організованої групи. Поряд зі встановленням черговості у вільній дискусії може бути застосований прийом запрошення до обговорення, коли фасилітатор просить висловитися тих, хто ще не виступав. Іноді фасилітатор може за жестами і мімікою зрозуміти, що хтось хоче заперечити або підтримати щойно висловлену думку, і тоді до цієї людини звертаються персонально з питанням: "Чи не хочете Ви щось додати?". Також фасилітатор може запропонувати групі поставити запитання особі, яка виступає, тим самим сприяючи проясненню запропонованих ідей і зберігаючи увагу на основній темі дискусії. Прийом балансування корисний, коли частина групи імовірно не згодна зі словами попереднього доповідача. В цьому випадку фасилі-татору доречно запитати групу: "Чи всі згодні з цим? Чи у когось є інша точка зору?". Коли виявилося, що існує кілька аспектів розгляду вихідної теми, модератор встановлює послідовність розгляду цих аспектів. Зробити це можна у чотири кроки: 1) фасилітатор зауважує, що хоче відступити від обговорення і підсумувати те, що було сказано; 2) називає аспекти, які лунали під час обговорення; 3) звіряє точність свого розуміння з групою, зокрема питає, чи не забув він про якийсь аспект; 4) пропонує послідовність розгляду названих аспектів. Також фасилітатор застосовує навички активного слухання: ставить запитання, перефразовує, підсумовує, підтримує візуальний контакт із групою, акцентуючи увагу на малоактивних учасниках дискусії і невербально демонструючи готовність надати їм слово. Коли фасилітатор помічає, що група втомилася, він пропонує зробити перерву або підсумувати сказане і закінчити обговорення в форматі вільної дискусії.
На кожній зі стадій розвитку групи перед фасилітатором стоять різні цілі і, відповідно, він має виконувати різні функції. Розглянемо п'ять стадій розвитку ("життя") групи і роль фаси-літатора на кожній із них.
Стадія 1. Формування групи. Початок взаємодії в групі. Можливий певний рівень невпевненості, підозрілості і страху в одних" оптимізму в інших.
Роль фасилітатора: організувати знайомство, навчити працювати разом, забезпечити початкове керівництво й інформацію, дати прості спільні завдання.
Стадія 2. Шторм. Проявляється певний конфлікт або конкуренція між членами групи за привабливі для них ролі в групі (лідера, експерта, критика тощо).
Роль фасиліпштора: продовжувати бути позитивним і інформативним, пояснити групі, що конкуренція є нормальною складовою групового процесу. Дати групі завдання, які стимулюватимуть спільну роботу.
Стадія 3. Нормалізація. Команда починає працювати ефективно. З'являється довіра до групи, конкуренція за ролі закінчилася.
Роль фасиліпштора: перекласти відповідальність за груповий процес на команду. Слідкувати, щоб усі брали участь в обговоренні.
Стадія 4. Оптимальна робота. Група застосовує ефективні способи організації командної роботи, вирішує складні проблеми.
Роль фасиліпштора: забезпечувати групу інформацією, сприяти взаємодопомозі в групі, за необхідності вводити в групу нових членів.
Стадія 5. "Смерть" групи. "Смерть" групи настає внаслідок вирішення завдань, для розв'язання яких група створювалася, або внаслідок втрати лідера.
Роль фасиліпштора: організувати підбиття підсумків і прощанні або ініціювати створення нової групи.
Навички фасилітації важливі для успішного посередництва в конфліктах.
Схожі статті
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 2.4. Напруженість як передумова і наслідок конфлікту
У психології напруженість розглядають як один із психічних станів, що виникає у процесі діяльності в складних умовах, коли людина оцінює ситуацію як...
-
У другій половині XIX ст. розвиток психології великою мірою визначався впливом філософії (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше) та літератури (Ф. Достоєвський, Г....
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 3. ПОВЕДІНКА ЛЮДЕЙ У КОНФЛІКТАХ
3.1. Причини та наслідки міжособистісних і міжгрупових конфліктів Суттєву допомогу в розумінні міжособистісних і міжгрупових конфліктів, прогнозуванні...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 2.5. Конфлікт, стрес, кризовий стан
Англійське слово "stress" походить від латинського "stringere", яке дослівно означає "затягувати удавку". В англійській мові XVI11 ст. стрес означав...
-
Інформаційна підтримка прийняття рішення - це робота щодо перетворення "сирих" фактів на закінчений продукт аналітичної діяльності, який дає змогу...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 4.2. Дослідження та прогнозування ескалації конфлікту
Процес поглиблення й розширення конфлікту називають ескалацією, яка, своєю чергою, може бути такою, що неперервно зростає, або хвилеподібною (коли...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 4.1. Аналіз та експертиза конфлікту
4.1. Аналіз та експертиза конфлікту Аналіз - це метод дослідження, що полягає в уявному або практичному розчленуванні цілого на складники. Аналіз передує...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 4. ЕКСПЕРТИЗА ТА ПЕРЕДБАЧЕННЯ КОНФЛІКТУ
4.1. Аналіз та експертиза конфлікту Аналіз - це метод дослідження, що полягає в уявному або практичному розчленуванні цілого на складники. Аналіз передує...
-
3.1. Причини та наслідки міжособистісних і міжгрупових конфліктів Суттєву допомогу в розумінні міжособистісних і міжгрупових конфліктів, прогнозуванні...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 5.3.1. Поняття фасилітації. Фасилітація в роботі керівника
5.3.1. Поняття фасилітації. Фасилітація в роботі керівника Фасилітація - це організація в групі процесу колективного розв'язання проблем, відповідно...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 5.3. Фасилітація
5.3.1. Поняття фасилітації. Фасилітація в роботі керівника Фасилітація - це організація в групі процесу колективного розв'язання проблем, відповідно...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 1.3. Погляди на конфлікт європейських мислителів ХІV-ХІХ ст
Поряд з ідеалом смирення в європейському Середньовіччі виникає і розвивається ідеал лицаря - аскета, захисника слабких і скривджених. Лицарство виводило...
-
Знання історії сприяє осмисленню не лише минулого, а й того, що відбувається тепер. Критичне засвоєння різних точок зору, уявлення про те, в якому...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - СТАВЛЕННЯ ДО КОНФЛІКТУ І НАСИЛЬСТВА У СВІТОВИХ РЕЛІГІЯХ
У буддизмі життя розглядається як страждання, причиною якого є "спрага буття", наша прихильність до життя. Подолати страждання можна завдяки відмові від...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 2.2. Анатомія конфлікту
У І ст. до н. е. римський ритор Квінтиліан сформулював сім запитань, на які треба відповісти, щоб отримати більш-менш повне уявлення про подію чи явище....
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 3.2. Стилі поведінки у конфліктній ситуації
У 1964 р. американські дослідники Роберт Р. Блейкта Джейн С. Моутон звернули увагу на відносно стійкі особливості поведінки керівників і виокремили п'ять...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 2.1. Типологія конфліктів
2.1. Типологія конфліктів У соціальних науках конфліктом прийнято називати зіткнення сторін, в основі якого лежить загострення реальних або ілюзорних...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 2. ТИПОЛОГІЯ Й ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ
2.1. Типологія конфліктів У соціальних науках конфліктом прийнято називати зіткнення сторін, в основі якого лежить загострення реальних або ілюзорних...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - СТАРОДАВНІ ГРЕЦІЯ ТА РИМ
У контексті давньогрецької культурної традиції, на нашу думку, можна виокремити два напрями у поглядах на збройний конфлікт, виразниками яких умовно...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 1.4. Соціологія конфлікту
У класичній соціології війну розглядали як щось архаїчне, що має досліджуватися антропологами. Анрі Сен-Сімон (1760-1825) та Огюст Конт (1798-1857)...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 2.3. Життєвий цикл конфлікту
Конфліктові передує певна ситуація. Іноді ця ситуація видається благополучною, іноді в ній можна виявити основні елементи конфлікту, але зовнішніх дій...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 5.1. Позиційні та принципові переговори
5.1. Позиційні та принципові переговори Діяльність керівника значною мірою полягає в залагодженні конфліктних питань шляхом переговорів. Дехто з...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 5. ПЕРЕГОВОРИ Й ФАСИЛІТАЦІЯ
5.1. Позиційні та принципові переговори Діяльність керівника значною мірою полягає в залагодженні конфліктних питань шляхом переговорів. Дехто з...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 1. ІСТОРИЧНИЙ НАРИС
Знання історії сприяє осмисленню не лише минулого, а й того, що відбувається тепер. Критичне засвоєння різних точок зору, уявлення про те, в якому...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ
СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ На думку істориків, міжусобна війна у племені бгаратів відбувалася на межі 2-1 тисячоліть до н. е. Присвячена цій події поема спочатку...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ
У давньокитайській суспільній думці ми спостерігаємо скептичне ставлення до ефективності активних дій, особливо дій, що мають долати опір: "Дао досконало...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 5.2. Підготовка до переговорів та їх проведення
Підготовка до переговорів починається з усвідомлення і з'ясування власної мети та цілей іншої сторони. Адже офіційно задекларована мета - врегулювати...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 1.2. Конфлікти у стародавніх суспільствах
СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ На думку істориків, міжусобна війна у племені бгаратів відбувалася на межі 2-1 тисячоліть до н. е. Присвячена цій події поема спочатку...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 3.3. Управління поведінкою в конфлікті
Міжособистісні конфлікти часто є джерелом роздратування, гніву та інших негативних емоцій. Тож перший, що спадає на думку, напрямок управління поведінкою...
-
Основи конфліктології - Гірник А. М. - ВСТУП
Значення слова "конфлікт" і поняття "конфлікт" Слово "конфлікт" прийшло в європейські мови з латинської, де conflictus ("зіткнення, удар; боротьба, бій")...
Основи конфліктології - Гірник А. М. - 5.3.2. Цілі і техніка фасилітації