Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - МОДУЛЬ 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
4.1. Поняття про інформаційну продукцію
4.1.1. Трактування терміну "інформаційні продукти". Взаємозв'язок понять "інформаційна продукція" - "інформаційний продукт" - "інформаційна послуга"
Користувачем інформації можуть бути будь-яка людина або колектив, що потребує інформації, відібраної з масиву документних джерел і опрацьованої відповідно до інформаційної потреби. Іншими словами, користувач потребує документної, тобто зафіксованої на матеріальному носії, документографічної інформації, об'єктом якої є документ (документи); Фактографічної Інформації, що характеризує певний факт, подію чи їхню сукупність; концептографічної інформації, що характеризує певні ідеї, думки, концепції, погляди, уявлення; Бібліографічної Інформації, що містить відомості про документ (про його частину чи документний потік, масив, ресурс, фонд). Таку інформацію створюють для інформування користувача про існування документа, його внутрішні (змістові) та зовнішні (формальні) ознаки і властивості, для орієнтування в документному потоці, масиві, ресурсі, фонді. Цю інформацію може бути подано в будь-якій формі (усній, рукописній, друкованій, електронній тощо) як каталоги і картотеки, бібліографічні посібники, огляди і дайджести, а також як частини інших документів і т. д. Отже, йдеться про інформацію, яка є результатом наукової обробки первинних документів і має риси інформаційно-аналітичного дослідження [24, С.277-278].
Термінологічно поняття інформаційна продукція, інформаційний продукт та інформаційна послуга визначені недостатньо чітко і часто вживаються як синонімічні. Особливу увагу в спеціальній літературі приділяють розгляду феномена інформаційної послуги і таких аспектів цього поняття як: визначення, класифікація, співвідношення термінів бібліотечна й інформаційна послуга. Підсумки наукових дискусій з цього питання і докладний термінологічний аналіз наведені у монографії М. Я. Дворкіної [15], в дисертаційних дослідженнях С. А. Аверьянова [8] і І. С. Пилко [28].
У довідниках, енциклопедіях та інших джерелах "послуга" визначається як дія, що приносить користь іншому, або як робота, яка виконується для задоволення чиїхось потреб, тобто - певна доцільна діяльність, яка існує у формі корисного ефекту праці - товару, продукту. Таким чином, підкреслюється, що основою послуги повинно бути задоволення потреб через корисний ефект праці, а, як відомо, корисний ефект праці є умовою будь-якої виробничої діяльності.
Ф. Котлер визначає Послуги Як діяльність, яку одна сторона може запропонувати іншій; невідчутна дія, яка не приводить до володіння будь-чим. її надання може бути пов'язане з матеріальним продуктом [23, С.541].
Найпоширеніші визначення термінів даної предметної області наведені у табл. 4.1.
Таблиця 4.1. ТЕРМІНОЛОГІЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ "ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ"
Термін |
Визначення |
Джерело |
Інформаційний продукт (продукція) |
Матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій |
ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования [4] |
Інформаційна продукція |
Документи, інформаційні масиви, бази даних і інформаційні послуги, які є результатом функціонування інформаційних систем |
ГОСТ 7.0-99. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения [2] |
Інформаційна продукція |
Матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій |
Закон України "Про інформацію" [1] |
Інформаційний продукт (продукція) |
Документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів |
Проект Закону України "Про концепцію національної інформаційної політики" [5] |
Інформаційні продукти наукової обробки документів |
Документально зафіксована інформація як результат і засіб аналітико-синтетичної діяльності |
[16, С.279] |
Інформаційні продукти |
Представляють собою опрацьовані творчі і інформаційні ресурси - на базі останні створюється інформація, яка може розглядатися як предмет купівлі-продажу, хоча вона й не є матеріальним об'єктом. На відміну від інформаційних ресурсів ІП завжди виступають у систематизованому вигляді - у якості каталогів, публікацій, баз даних, рекламних, презентаційних, навчально-методичних матеріалів та інших |
Информационный бизнес |
Найрозробленішою для сфери інформаційного обслуговування уявляється терміносистема, запропонована російською дослідницею В. В. Брежнєвою [9, 10]. Зокрема, аналіз дефініцій, представлених в професійній літературі, у т. ч. нормативно-правового характеру, й використання досвіду, накопиченого в маркетингу послуг, дозволив авторці дійти висновку, що в якості родового терміну доцільно використовувати термін "інформаційна продукція", припускаючи, що вона може бути представлена як в матеріальній, так і не в матеріальній формі. У тому випадку, коли результати інформаційно-бібліотечної діяльності набувають матеріальну, речовинну форму, вживається термін "інформаційний продукт". У якості інформаційних продуктів можуть виступати дайджести, аналітичні огляди, бібліографічні покажчики, реферативні журнали і т. д. До складу інформаційної продукції, окрім інформаційних продуктів, входять також інформаційні послуги, що не мають речовинної форми (матеріального носія). Приклади: усні довідки, консультації бібліографа, видача книг, пошук в Інтернеті ті ін.
Аналіз літератури і досвіду роботи сервісних служб дозволив запропонувати таку характеристику послуги, як гнучкість, динамічність, можливість прилаштовування під індивідуальні потреби користувача. Продукт представляє собою завершену форму, що є сумою характеристик, які визначають як його функціональне призначення, так і зовнішній вигляд. Зміна характеристик можлива лише у процесі підготовки наступної модифікованої моделі, яка в момент випуску у виробництво також набирає статичну форму. Послуга, на відміну від продукту, може бути розроблена з урахуванням індивідуальних потреб.
Хоча в літературі проводиться досить чітка межа між продуктами і послугами, у той же час провідною тенденцією обслуговування є все більше злиття продуктів і послуг.
В дійсності майже завжди набуття продукту супроводжується супровідними послугами. Суть того, що набувається, може бути відчутним або невідчутним. Наприклад, такий інформаційний продукт як підбірка тематичних посилань на Інтернет-ресурси неможлива, якщо комп'ютер користувача не приєднаний до Мережі. У даному випадку продукт можна розглядати як матеріальну оболонку послуги.
В той же час результатом надання інформаційної послуги є надання користувачу інформаційного продукту. Так, замовляючи проведення маркетингового дослідження, користувач "на руки" має одержати звіт про маркетингове дослідження. При виконанні прес-кліпінгу користувачу надається дайджест преси. Результатом пошуку в електронному каталозі є роздруківка відповідних запиту користувача даних або копіювання їх на машиночитаний носій.
Інформаційна продукція може бути представлена у матеріальній, речовинній формі і тоді для її позначення вживається термін інформаційний продукт або Інформаційний товар. В якості інформаційних продуктів можуть виступати дайджести, аналітичні огляди, бібліографічні покажчики та ін.
Ще однією складністю, яка утруднює аналіз, виявляється смислова близькість понять "послуга" і "обслуговування". Обслуговування - це процес, а його результатом може бути послуга або продукт. Послуга - це результат діяльності, а не сама діяльність. Діяльність - це надання послуг, обслуговування, самообслуговування. Незалежно від того, чи втілені результати діяльності інформаційного працівника в матеріальну форму чи ні, сервісною діяльністю вона стає тоді, коли запитана користувачем і її результати використані ним (корисні для нього). Таким чином, уявляється доцільним використання такої системи термінів:
Інформаційна продукція - кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, спрямований на задоволення інформаційних потреб користувачів і представлений у вигляді інформаційних продуктів та інформаційних послуг
Інформаційний продукт - кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, закріплений на матеріальному носії, що уможливлює його багаторазове використання з метою задоволення інформаційних потреб користувачів
Інформаційна послуга - корисний кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, представлений в нематеріальній формі, спрямований на задоволення інформаційних потреб користувачів, досить часто також і шляхом надання інформаційних продуктів
Основними характеристиками інформаційних продуктів і послуг виявляються наступні:
O корисність;
O тиражування;
O старіння (деактуалізація) - інформаційні продукти втрачають з часом притаманну їм спочатку споживчу вартість. Це об'єктивний процес втрати соціальною інформацією ціннісних властивостей з появою більш повних і достовірних відомостей;
O адресність (зокрема, продукти повинні враховувати особливості тих чи інших груп користувачів і їх індивідуальні властивості);
O наукоємність. Створення інформаційного продукту потребує значних витрат інтелектуальної праці на пошук, опрацювання та аналіз інформації. Це зумовлено двома факторами: по-перше, для інформаційного виробництва потрібне дедалі досконаліше технічне обладнання і програмно-лінгвістичне забезпечення (паралельні процеси, інтелектуальні інтерфейси, автоматизовані засоби набування знань, способи оперування мовами програмування високого рівня, бази даних з великими навігаційними можливостями тощо). Отже, для створення засобів виробництва інформаційних продуктів потрібний високий рівень знань. Нові засоби інформаційного виробництва - результат не технологічного удосконалення, а застосування найновіших наукових досягнень. По-друге, використовувати засоби можна лише за умови значних інтелектуальних зусиль. Через це процес інформаційного виробництва великою мірою включає в себе добування нових знань про нього і не звільняє від інтелектуальної праці тих хто розробляє і тих хто користується інтелектуальними системами;
O незнищуваність - інформаційний продукт зберігає інформацію, яка в ньому міститься, незалежно від того, скільки разів вона була використана. Більш того, ця інформація може бути багато разів тиражована різними користувачами, які мають до неї доступ
Схожі статті
-
2.1. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення Існує багато визначень поняття "інформаційно-аналітичної діяльності"....
-
2.1. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення Існує багато визначень поняття "інформаційно-аналітичної діяльності"....
-
Інформаційним процесом називається взаємодія між повідомленням і відправником і споживачем інформації. Іншими словами, інформаційні процеси - це...
-
3.1. Інформаційно-аналітична діяльність в системі науково-технічної інформації: методичні та організаційні засади В еру інформаційного суспільства...
-
1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) Має багато тлумачень, якщо її розглядати в різних...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 1.1.2. Наукова інформатика
Інформатика як наукова дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості об'єктивної (наукової) інформації, закономірності і технології її...
-
Розглянемо ІАД як Процес Семантичної обробки даних, в результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію. Сенс цієї...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 1.1.1. Науково-інформаційна діяльність
1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) Має багато тлумачень, якщо її розглядати в різних...
-
3.1. Інформаційно-аналітична діяльність в системі науково-технічної інформації: методичні та організаційні засади В еру інформаційного суспільства...
-
1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) Має багато тлумачень, якщо її розглядати в різних...
-
Ефективність роботи усієї системи органів виконавчої влади, в першу чергу, залежить від чіткості та збалансованості роботи цих органів на місцях....
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні
2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні Здавна інформаційно-аналітична діяльність виявлялася важливим компонентом управління, функцією і інструментом влади....
-
2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні Здавна інформаційно-аналітична діяльність виявлялася важливим компонентом управління, функцією і інструментом влади....
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 1.2.1. Поняття "аналітика"
Аналітичний аспект ІАД дозволяє трактувати її як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації і підготовки прийняття рішень; як...
-
Аналітичний аспект ІАД дозволяє трактувати її як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації і підготовки прийняття рішень; як...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 1.1.3. Поняття "інформація"
Інформація як речовина і енергія є основою навколишнього людини світу (універсуму). Будь-яка система, організована певним чином, містить інформацію. Чим...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - ПЕРЕДМОВА
Навчальний курс з основ інформаційно-аналітичної діяльності (далі - ІАД) спрямований на вивчення теоретичних, методичних, організаційних та прикладних...
-
Регіональні державні центри науково-технічної і економічної інформації (ЦНТЕІ) були і поки що залишаються важливою ланкою у системі управління...
-
Розглянемо напрямки ІАД органів НТІ в Україні на прикладі Галузевої системи НТІ з архівної справи та документознавства (ГСНТІАСД), Яка є складовою...
-
Інформаційно-аналітичні системи Визначаються як особливий клас інформаційних систем, призначених для аналітичної обробки даних, а не для автоматизації...
-
В Україні вже створюються відповідні інформаційно-аналітичні структури, які розробляють власні технології обробки інформації, але вони діють поки що...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - Література до модуля 3
1. Про інформацію: закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 - XII (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №...
-
Слід відзначити, що форми діяльності організацій системи науково-технічної інформації (НТІ), підтверджені успішною практикою, знайшли своє відображення у...
-
Інформаційними органами (органами інформування) в структурі місцевих державних адміністрацій є структурні підрозділи облдержадміністрації, територіальні...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - Література до модуля 2
1. Про інформацію: закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 - XII (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - Література до модуля 1
1. Про інформацію : закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 - XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650. [Електронний ресурс]....
-
7.5.1. Інформаційна робота Інформаційна робота: Сутність змісту; інформація та її якість; форми, процес інформаційної роботи; відбір, накопичення,...
-
Специфіка сучасного навчання у вищих навчальних закладах полягає в здатності не лише озброювати знаннями студентів, а й формувати у них потребу в...
-
Основи економічної теорії - Ажнюк М. О. - 1.2.1. Потреби як рушійний мотив економічної діяльності
1.2.1. Потреби як рушійний мотив економічної діяльності Теорія і практика доводять, що спонукальним мотивом тієї чи іншої діяльності людини є потреби....
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.1. Загальна характеристика діяльності людини
5.1. Загальна характеристика діяльності людини Усі живі істоти здатні виявляти активність, тобто здатні самостійно реагувати, перетворюючи або...
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - МОДУЛЬ 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ