Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - Література до модуля 6
Безумовно, написання оглядів - творчий процес, і якщо він не може бути повністю формалізований, то, по можливості, "укладений" в певний набір правил і рекомендацій, орієнтованих на підготовку різних видів оглядів.
Розглянемо основні етапи робіт над оглядом, виділені Д. І. Блюменау
1-й етап. Починається з розробки тематичного плану (змісту) оглядового документа.
Обгрунтування необхідності написання огляду: чи достатньо актуальна проблема, яку передбачається висвітлити в огляді, наскільки репрезентативно в документальному потоці (при попередньому знайомстві з темою) представлена дана проблема (можливо, й оглядати немає чого - досить довідки, хай навіть й оглядової), на яку категорію споживачів даний огляд буде розрахований.
Складання його плану (змісту). Визначення аспектів теми огляду. Формулюючи їх, одержимо попередній зміст (структуру) огляду. У ході вивчення літератури зміст може бути змінений: якість розділи збільшені, інші - взагалі вилучені.
Закінчується етап розміткою пунктів змісту огляду цифровою або літерно-цифровою індикацією з тим, аби пізніше у ході збирання літератури кожне джерело можна було б ідентифікувати індексом з відповідною частиною змісту й тим самим згрупувати джерела по розділах огляду.
2-й етап. Бібліографічний.
Головне завдання цього етапу - з максимальною повнотою зібрати літературу по темі огляду. Необхідно визначити коло бібліографічних джерел, в яких буде здійснюватися пошук необхідних документів - каталоги яких бібліотек, які реферативні журнали і за які роки, які пошукові системи Інтернет, які електронні бази даних тощо. Бажано звернутися у покажчик цитованої літератури (Science citation index) та до джерел вторинної бібліографії. Джерела поточної бібліографічної інформації, періодичні і продовжувані видання слід проглядати у зворотній хронологічній послідовності, що забезпечує першочергове виявлення нових матеріалів.
3-й етап. Аналітичний.
Включає 2 підетапи: а) складання картотеки релевантних документів на основі переглянутих вторинних і первинних джерел і б) аналіз літературних джерел "de-visu".
А) на кожний знайдений релевантний документ по картці складається бібліографічний опис і справа внизу картки проставляється її ідентифікаційний індекс, що "прив'язує" даний документ до того чи іншого розділу.
Б) зводиться до конспектування релевантних джерел.
У випадку "ручної" методики фіксації даних аналізу документів найдоцільніше на кожний аналізований документ заводити конспект на окремих аркушах паперу. Кожний такий аркуш ідентифікується індексом, який пов'язує конспект зі змістом і бібліографічною карткою. [4].
У результаті виконання 3-го етапу роботи укладач отримує два масиви документів:
- бібліографічний покажчик літератури, використаної при аналізі першоджерел (покажчик розташовується, як правило, в алфавітному порядку і попередньо нумерується. Можливе і систематичне розташування літературних джерел - за окремими розділами і параграфами огляду;
- конспекти першоджерел у папці (в рукописній, друкованій або в електронній формі) розташовуються відповідно до ідентифікаційних індексів по главах, розділах, параграфах. Багато з цих матеріалів можуть мати помітки, зауваження, пропозиції, виконані укладачем ще на стадії пошуку і відбору матеріалів.
За своїм характером, рівнем згортання, степенем аналітичності зауважень матеріали, що відносяться до різних видів оглядів, можуть суттєво різнитися. У випадку бібліографічного огляду конспект звичайно носить анотативно-реферативний характер, у випадку реферативного огляду - реферативно-фактографічний характер, у випадку аналітичного - також реферативно-фактографічний характер з оціночно-порівняльними зауваженнями. В останньому випадку укладачі іноді застосовують для наочності таблиці, в яких групують дані і висловлювання авторів з різних аспектів розгляду проблеми з основними аргументами авторів, які обгрунтовують їхню точку зору, і зауваженнями укладача. Така таблиця дозволяє укладачу легше орієнтуватися в матеріалі при написанні огляду, іноді вона знаходить своє місце на сторінках рукопису.
4-й етап. Синтетичний.
Написання і оформлення огляду. Результативність цього етапу залежить від трьох факторів - якості і обсягу зібраного матеріалу, аналітичних здібностей укладача і його літературного досвіду. При написанні огляду укладач весь час повинен пам'ятати про функціональне призначення огляду - бібліографічного, чи реферативного, чи аналітичного: огляд як засіб орієнтації читача в документальному чи інформаційному потоці. Це відрізняє його від монографії, підручника, довідника.
Розрізняють три основних способи викладення оглядового матеріалу: індуктивний, дедуктивний і інструктивно-методичний. Перший спосіб - від конкретних фактів і точок зору до їх узагальнень (або від окремого до загального) - сприяє розвитку у читача синтезуючого сприймання матеріалу; у випадку дедуктивного способу викладення автор огляду формує спочатку загальні положення, правила, закономірності, а потім на фактичному матеріалі, прикладах розкриває і конкретизує викладений матеріал. Іноді ці способи в одному й тому самому огляді можуть сполучатися. У випадку інструктивно-методичного способу матеріал викладається у послідовності описання об'єктів або способів їх виготовлення, конструювання та інше. У реферативному огляді слід, по можливості, навести всі точки зору з питання, що обговорюється з максимальною об'єктивністю викладення цих точок зору. В аналітичному огляді, окрім зазначених умов, дуже бажаним є авторське відношення до поглядів, що розглядаються в огляді.
Будь-який кваліфіковано складений огляд поряд з основною частиною, про що йшла мова вище, повинен включати також вступ (причина появи огляду, читацьке призначення, хронологічний охват літератури), висновки і довідковий апарат, який звичайно складається з бібліографічного списку джерел, предметного і іменного покажчиків, а також змісту і анотації. Специфіка змісту огляду може вимагати включення у довідковий апарат й інших покажчиків (наприклад, географічний, хімічних формул, глосарій та інше). Н. І. Колкова пропонує розгорнуту поетапну методику складання огляду (див.: табл. 6.2) [7]:
Таблиця 6.2. СКЛАД І ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ ТА ЕТАПІВ ФОРМАЛІЗОВАНОГО СКЛАДАННЯ ОГЛЯДУ
Найменування стадії |
Найменування етапу |
Мета роботи |
Найменування продукту праці |
1. Підготовча |
1.1. розробка завдання на складання огляду |
Визначення формальних і семантичних меж відбору документів |
Завдання |
1.2. складання списку літератури |
Виявлення і відбір документів по темі огляду |
Список літератури | |
1.3. складання частотного словника |
Визначення предметного поля огляду |
Частотний словник | |
1.4. складання плану огляду |
Формування структури огляду |
План | |
2. Основна |
2.1. підготовка тексту огляду |
Виділення, систематизація і критична оцінка концептографічної і фактографічної інформації |
Зв'язний текст огляду |
2.2. редагування тексту огляду |
Усунення логічних, стилістичних, орфографічних в синтаксичних помилок |
Відредагований текст огляду | |
3. Заключна |
3.1. підготовка довідкового апарату до огляду |
Створення допоміжних покажчиків, які забезпечують підвищення інформативності огляду |
Допоміжні покажчики |
3.2. оформлення огляду |
Приведення тексту огляду до встановленої форми |
Огляд, оформлений відповідно до встановлених вимог |
Розглянемо основні етапи першої - підготовчої стадії роботи над оглядом (див.: табл. 6.3-6.7).
Таблиця 6.3. ЕТАП 1.1. РОЗРОБКА ЗАВДАННЯ НА СКЛАДАННЯ ОГЛЯДУ
Зміст роботи |
Результат |
1.1.1. Визначення хронологічних меж відбору документів |
Хронологічний інтервал, у межах якого повинні відбиратися документи для складання огляду |
1.1.2. Визначення географічних меж відбору документів |
Перелік країн, в яких створені документ, що підлягають відбиранню |
1.1.3. Визначення мовних кордонів відбору документів |
Перелік мов, якими складені документи, що підлягають відбиранню |
1.1.4. Визначення видових кордонів документів |
Перелік видів документів, необхідних для складання огляду |
1.1.5. Виділення в темі огляду ключових слів |
Упорядкований перелік термінів (понять), які розкривають смисловий зміст теми огляду і визначають коло основних питань, що підлягають розгляду в даному огляді |
1.1.5.1. Виділення в темі огляду ключових слів |
Тема огляду, в якій підкреслені ключові слова |
1.1.5.2. Запис виділених ключових слів на окремі картки |
Картки, які містять запис ключових слів |
1.1.5.3. Визначення понятійного змісту виділених ключових слів |
Картки, що містять запис ключового слова, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа) |
1.1.5.4. Встановлення для виділених ключових слів синонімів, родових, видових і асоціативних понять; записування отриманих термінів на окремі картки |
Масив карток, які містять запис синонімів, родових, видових і асоціативних термінів з відповідними помітками: С - синонім; Р - родовий термін; В - видовий термін; А - асоціативний термін |
1.1.5.5. Визначення понятійного змісту виділених синонімічних, родових, видових і асоціативних понять |
Масив карток, які містять запис терміна, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа) |
1.1.5.6. Упорядкування виписаних понять, які відносяться до даного ключового слова відповідно до смислових зв'язків між ними |
Упорядковані відповідно до присвоєних поміток (С, Р, В, А) картки, які містять запис терміна, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа) |
1.1.5.7. Графічне описання логічних зв'язків між поняттями, що розкривають сутність теми |
Графічна логіко-понятійна схема терміносистеми огляду |
1.1.6. Оформлення завдання на складання огляду |
Завдання на складання огляду |
Завдання на складання огляду - це документ, в якому визначені формальні і семантичні вимоги до відбору документальних джерел інформації для складання огляду.
Формальні вимоги поширюються на встановлення хронологічних, видових, географічних і мовних кордонів відбору документів. Семантичні вимоги пов'язані з визначенням тематичних кордонів огляду. Кордони відбору документів визначаються укладачем виходячи з вирішуваних теоретичних і практичних завдань.
Хронологічні межі - це період часу, протягом якого були створені використані для складання огляду документи. З урахуванням періоду старіння наукової інформації хронологічні межі рекомендується встановлювати у межах десяти років.
Таблиця 6.4. ЕТАП 1.2. СКЛАДАННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ
Зміст роботи |
Результат |
1.2.1. Складання переліку джерел відбору літератури |
Перелік інформаційних видань, бібліотечних каталогів і картотек, баз даних, періодичних видань, які підлягають обстеженню при складанні списку літератури |
1.2.2. Пошук і відбір документів по темі огляду; запис результатів пошуку на окремі картки відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання" |
Масив карток, які містять запис бібліографічного опису документа і відомостей про джерело його відбору |
1.2.3. Упорядковування документів за алфавітом ("авторів" або "за назвою") |
Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа і відомостей про джерело його відбору |
1.2.4. Нумерація масиву карток з бібліографічними описаннями документів |
Упорядкований і пронумерований масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа і відомостей про джерело його відбору |
2.5. Оформлення списку літератури по темі огляду |
Список літератури |
Видові межі - це перелік видів документів, які підлягають використанню при складанні огляду. Це стосується як опублікованих (офіційні матеріали, монографії, статті з періодичних і неперіодичних збірників, підручники і навчальні посібники, словники, довідники, стандарти, патентні документи, препринти, автореферати дисертацій та ін.), так і неопублікованих документів (дисертації, звіти з НДР і ДКР, депоновані наукові праці, переклади, архівні матеріали та ін.).
Семантичні межі - це перелік термінів (понять), які розкривають смисловий зміст теми огляду і визначають склад основних питань, які підлягають розгляду у даному огляді.
Важливими операціями з визначення семантичних меж огляду документів є: виділення з теми огляду ключових слів, тобто лексичних одиниць, які виражають сутність теми (структурний аналіз), і наступне розкриття їх смислового змісту (семантичний аналіз).
У якості ключових слів можуть бути використані іменники, прикметники, дієприкметники, числівники.
Ключові слова у темі огляду можуть бути представлені:
O окремими іменниками, наприклад: інформація, автоматизація;
O словосполученнями типу: іменник + іменник, наприклад: покоління комп'ютерів; версія програми; прикметник + іменник, наприклад: інструментальні засоби; числівник + іменник, наприклад: четверта версія; скороченнями слів: ПК, ПЕОМ, ОС та ін.
Список літератури - це упорядкований в алфавітно-хронологічній послідовності перелік бібліографічних описань документальних джерел інформації по темі огляду.
Список літератури - це своєрідний фундамент огляду. Важливою операцією складання списку літератури є відбір документів по темі огляду. Основними джерелами відбору слугують:
O інформаційні видання;
O бази даних;
O бібліотечні каталоги і картотеки;
O періодичні видання.
До найважливіших видів інформаційних видань відносяться:
O покажчики літератури (книг, брошур, стандартів, патентів, дисертацій, перекладів і т. і.);
O реферативні журнали;
O реферативні збірники.
Створювачами їх є крупні інформаційні органи і бібліотеки країни. Покажчики літератури орієнтують користувачів інформації у документальному потоці на рівні переважно бібліографічного описання документів (або у поєднанні з анотацією). Реферативні видання поряд з бібліографічною інформацією містять реферати первинних документів.
При роботі з джерелами інформації можуть бути використані різноманітні методи пошуку. Вибір метода пошуку залежить від виду джерела інформації та його структури. Найбільш продуктивним є пошук, який передбачає використання предметних (алфавітно-предметних) покажчиків, зокрема до реферативних журналів (збірників) і систематичному бібліотечному каталогу.
Таблиця 6.5. ЕТАП 1.3. СКЛАДАННЯ ЧАСТОТНОГО СЛОВНИКА
Зміст роботи |
Результат |
1.3.1. Виділення ключових слів у заголовках документів, включених до списку літератури по темі огляду |
Упорядкований і пронумерований масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа, у заголовку якого підкреслені ключові слова (словосполучення підкреслюються суцільною рискою) |
1.3.2. Запис виділених ключових слів в інверсованій формі на окремі картки |
Масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі і порядкового номеру документа, з заголовка якого воно виділене |
1.3.3. Упорядкування ключових слів за алфавітом |
Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі і порядкового номеру документа, з заголовка якого воно виділене |
1.3.4. Усунення дублювання ключових слів |
Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис ключових слів, що не повторюються, в інверсованій формі і запис порядкових номерів документів, в заголовках яких це ключове слово вживається (картки з дублетними ключовими словами вилучаються з масиву) |
1.3.5. Нумерація карток з ключовими словами |
Упорядкований за алфавітом і пронумерований по порядку масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі, порядкового номера ключового слова і порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається (порядковий номер записується у верхньому лівому кутку картки) |
1.3.6. Визначення частоти вживання ключових слів |
Упорядкований за алфавітом і пронумерований по порядку масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі, порядкового номера ключового слова і порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти вживання (частота вживання записується у верхньому правому кутку картки) |
1.3.7. Оформлення частотного словника |
Частотний словник |
Частотний словник - це алфавітний перелік ключових слів, виділених з заголовків документів по темі огляду із зазначенням порядкових номерів цих документів у списку літератури і частоти зустрічаємості.
Складання частотного словника має на меті одержання картини лексичного наповнення теми і, зокрема, виявлення його ядра, виходячи з частоти зустрічаємості ключових слів.
Основою складання частотного словника по темі огляду є лексикографічна обробка заголовків (анотацій, рефератів) документів, відібраних на етапі 1.2 і включених до списку літератури, а саме, слід виділити ключові слова з заголовків документів (анотацій і рефератів).
Словосполучення типу "прикметник + іменник" слід піддати інверсії, в результаті якої іменник повинен бути винесений на перше місце. Результати лексикографічної обробки заголовків (анотацій, рефератів) на початку фіксуються на картках (6 х 8 см), у подальшому одержані дані переносяться на аркуші паперу.
Таблиця 6.6. ЕТАП 1.4. ПОБУДОВА РУБРИКАТОРА
Зміст роботи |
Результат |
1.4.1. Встановлення тематичних рубрик, до яких мають бути віднесені ключові слова відповідно до правил систематизації |
Масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання |
1.4.2. Упорядкування ключових слів відповідно до належності до певної тематичної рубрики |
Упорядкований за принципом "від загального до окремого" масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання |
1.4.3. Виділення груп ключових слів, які відносяться до одної тематичної рубрики, і спорядження їх у якості розділювача картками з записами класифікаційного індексу й найменування тематичної рубрики |
Упорядкований за принципом "від загального до окремого" і споряджений розділювачами масив карток, з записами ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання |
1.4.4. Оформлення рубрикатора |
Рубрикатор огляду |
Рубрикатор - це систематизована сукупність ключових слів, які характеризують зміст огляду із зазначенням класифікаційних індексів і найменувань тематичних рубрик, до яких вони відносяться. Рубрикатор огляду в значній мірі визначає й логічну побудову огляду, й повноту розгляду в ньому окремих питань.
Рубрикатор огляду прийнято розглядати у якості його чорнового плану, який дозволяє зробити висновок про достатність відібраної колекції документів для розкриття теми огляду.
Важливою операцією побудови рубрикатора є систематизація ключових слів. Сутність її полягає у визначенні приналежності ключових слів відповідно до їх смислового змісту до певної тематичної рубрики (класу об'єктів). При цьому одержана терміносистема повинна розглядатися як ієрархічна система, в якій є кілька пойменованих рівнів ієрархії. Зокрема, перший (вищий) рівень ієрархії слід позначати цифровим кодом 1., наступний нижчий рівень - 1.1., потім - 1.1.1 і т. д.
Наприклад, для огляду по темі "Системне програмне забезпечення персонального комп'ютера" такими рівнями будуть: 1. - Персональний комп'ютер; 1.1. - програмне забезпечення; 1.1.1. - Системне програмне забезпечення; 1.1.2. - Прикладне програмне забезпечення; 1.1.1.1. - Операційні системи; 1.1.1.2. - Сервісні системи; 1.1.1.3. - інструментальні програмні засоби;1.1.1.4. - Системи технічного обслуговування.
Таблиця 6.7. ЕТАП 1.5. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ОГЛЯДУ
Зміст роботи |
Результат |
1.5.1. Аналіз змісту рубрикатора і виділення в його складі "ядерних" рубрик |
Систематизований за принципом "від загального до окремого" перелік "ядерних" рубрик |
1.5.2. Формування ієрархічної структури плану |
Систематизований з позиції логіки ієрархії перелік розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів плану |
1.5.3. Оформлення плану |
Структура плану з цифровими позначеннями його елементів |
План - це систематизований перелік розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які характеризують структуру огляду. План являє собою інформаційну модель розглядаємо! в огляді теми, погоджену зі змістом колекції документів, відібраних для його складання.
План огляду повинен мати ієрархічну структуру, для якої обов'язково виконання наступних вимог:
O кількість розділів, а також підрозділів, пунктів і підпунктів не повинно становити менш двох;
O обов'язковими елементами плану є вступ і висновки;
O найдоцільнішим рекомендується виділення у структурі плану двох-трьох розділів, а у них - двох-трьох підрозділів;
O усі елементи плану, крім вступу і висновків, повинні мати цифрові позначення з використанням арабських цифр, наприклад: 1., 1.1.1. і т. д.
Після складання плану починається безпосереднє формування тесту огляду, тобто основна стадія роботи над ним.
Друга - основна стадія підготовки огляду передбачає виконання двох етапів, описаних у Табл. 6.8 і 6.9.
Таблиця 6.8. ЕТАП 2.1. ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ ОГЛЯДУ
Зміст роботи |
Результат |
2.1.1. Визначення складу документів, які підлягають інформаційному обстеженню по розділах, підрозділах, пунктах і підпунктах огляду |
Упорядкований відповідно до плану огляду і споряджений розділювачами з цифровим позначенням його розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів масив карток з записом бібліографічного описання документа і відомостей про джерело відбору |
2.1.2. Виділення у складі змісту документів структурних елементів (частин, розділів, глав, параграфів і т. п.), які підлягають інформаційному аналізу по темі огляду відповідно до плану огляду |
Упорядкований відповідно до плану огляду і споряджений розділювачами з цифровим позначенням його розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів масив карток з записом бібліографічного описання документа і відомостей про джерело відбору, а також відомостей про структурні елементи документа (з цифровими позначеннями і назвою), які підлягають інформаційному аналізу |
2.1.3. Виділення з текстів первинних документів фрагментів (абзаців, речень) відповідно до плану (рубрикатора) огляду |
Масив виписок з текстів первинних документів з зазначенням цифрового позначення того елемента плану (розділу, підрозділу і т. п.), до якого відноситься виписка, порядкового номера документа, з якого зроблена виписка, і номера сторінки документа, на якій зафіксований даний фрагмент тексту |
2.1.4. Семантичне групування фрагментів текстів документів відповідно до наявності в них заданих ключових слів |
Упорядкований відповідно до плану огляду і змісту запису масив виписок з текстів документів з зазначенням цифрового позначення того елемента плану (розділу, підрозділу і т. п.), до якого відноситься виписка, порядкового номера документа, з якого зроблена виписка, і номера сторінки документа, на якій зафіксований даний фрагмент тексту |
2.1.5. Аналіз новизни, достовірності і повноти відібраних видань |
Упорядкований відповідно до плану огляду і змісту запису масив виписок з текстів документів з помітками, які містять оцінку їх новизни і достовірності |
2.1.6. Встановлення між фрагментами текстів документів логічних зв'язків |
Логічно зв'язаний текст основної частини огляду з посиланнями на відповідні документи |
2.1.7. Формування і введення в текст критичних зауважень, узагальнень, висновків. Завершальне формування тексту огляду |
Текст основної частини огляду з посиланнями на відповідні документи критичними зауваженнями і узагальненнями |
2.1.8. Підготовка вступу і висновків до основної частини огляду |
Текст вступу і висновків огляду |
2.1.9. Завершальна компоновка тексту огляду |
Текст огляду |
Таблиця 6.9. ЕТАП 2.2. РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ ОГЛЯДУ
Зміст роботи |
Результат |
2.2.1. Аналіз тексту з точки зору дотримання логічних норм і усунення логічних помилок |
Текст огляду, що відповідає вимогам логіки |
2.2.2. Коригування стилістичних погрішностей |
Текст огляду, що відповідає вимогам стилю наукових документів |
2.2.3. Усунення орфографічних і синтаксичних помилок |
Текст огляду, що відповідає вимогам граматики |
Третя, заключна стадія, передбачає виконання двох етапів (табл. 6.10, 6.11).
Таблиця 6.10. ЕТАП 3.1. ПІДГОТОВКА ДОВІДКОВОГО АПАРАТУ ДО ОГЛЯДУ
Зміст роботи |
Результат |
3.1. Побудова списку скорочень |
Список скорочень |
3.2. Побудова покажчика персоналій |
Покажчик персоналій |
3.3. Побудова покажчика авторів |
Покажчик авторів |
Довідковий апарат огляду - це сукупність допоміжних покажчиків, які виконують роль путівника по тексту огляду і забезпечують ефективність пошуку у ньому необхідної інформації.
До числа найважливіших покажчиків огляду відносяться:
O покажчик персоналій, який містить алфавітний перелік особистих імен, згадуваних у тексті огляду;
O покажчик авторів, який містить алфавітний перелік прізвищ і ініціалів авторів документів, використаних при складанні огляду;
O список скорочень, який містить алфавітний перелік цих лексичних одиниць з паралельним поданням їхніх повних назв.
Таблиця 6.11. ЕТАП 3.2. ОФОРМЛЕННЯ ОГЛЯДУ
Зміст роботи |
Результат |
3.2.1. Оформлення огляду відповідно до встановлених вимог |
Текст огляду, оформлений за встановленими вимогами |
3.2.2. Друк тексту огляду |
Представлення тексту огляду у друкованому вигляді |
Текст слід розміщувати на одному боці аркуша формату А4 з дотриманням наступних розмірів берегів: лівий - не менш за 30 мм, правий - не менш за 10 мм, верхній - не менш за 15 мм, нижній - не менш за 20 мм.
Сторінки нумеруються арабськими цифрами. Титульний аркуш включається в загальну нумерацію сторінок тексту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляється. Ілюстрації, таблиці, роздруківки з ПЕВМ враховуються як сторінки тексту.
Вступ, розділи основної частини, висновки, список літератури, допоміжні покажчики і додатки повинні починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований великими літерами.
Заголовки структурних елементів тексту слід розміщувати посередині рядка без крапки наприкінці.
Зміст текстової частини огляду може бути представлений у вигляді власне тексту, таблиць, ілюстрацій, формул та інших складових. У тексті можуть використовуватися наступні види посилань:
O посилання на структурні елементи огляду, таблиці, ілюстрації, формули, додатки і т. д. (наприклад: Відповідно до табл. 1; на рис. 12; за формулою (1); у додатку 4);
O посилання на документи (бібліографічні посилання). Посилання на фрагмент документ слід наводити у дужках у вигляді порядкового номеру документа за списком літератури з відокремленим від нього комою порядковим номером сторінки, що містить даний фрагмент, наприклад: (3, с. 24, 5, с. 78-80).
Наприкінці огляду розміщують додатки, на які обов'язково мають бути посилання в основній частині огляду.
Література до модуля 6
1. Видання. Основні види. Терміни та визначення : ДСТУ 3017-95. - [Чинний від 01.01.96]. - К.: Держстандарт України, 1996. - 47 с.
2. Галузева система науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства. Структура та основні напрями функціонування: СОУ 92.522892594-001-2004. - [Чинний від 2005-01-01]. - К.: Державний комітет архівів України, 2005. - 28 с. - (Стандарт Держкомархіву України). /p>
3. Издания информационные. Структура и оформление : ГОСТ 7.23-96. (Взамен ГОСТ 7.23-80). - [Введ. 01.01.98]. - Минск: Изд-во стандартов, 1997. - 10 с. /p>
4. Блюменау Д. И. Информационный анализ/синтез для формирования вторичного потока документов : учебно-практ. пос. / Д. И. Блюменау. - СПб.: Профессия, 2002. - 240 с.
5. Гречихин A. A. Информационные издания: Типология и основные особенности подготовки / A. A. Гречихин, ИГ. Здоров. - М.: Книга, 1988. - 272 с.
6. Журавель Е. Классификация обзоров / Е. Журавель, Г. Корсунская /ЛТТИ Сер. 1. - 1974. - № 7. - С.14-17.
7. Колкова НИ Методика формализованного составления обзоров / Н. И Колкова, Н. И. Гендина, ИЛ. Скипор // Информационная культура личности: диагностика, технология формирования. - Ч. 2. - Кемерово, 1999. - С.45-88.
8. Коркжова A. A. Основы научно-технической информации : учеб. пос. / A. A. Коркжова, В. Г. Дера. - М.: Высш. школа, 1985. - 224 с.
9. Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підруч. / Н. М. Кушнаре-нко, В. К. Удалова. - К.: Знання, 2006. - 334 с.
10. Мелюхин И. С. Информационно-аналитическая деятельность как она есть / И. С. Мелюхин // Информационные ресурсы России. - 1999. - № 1. - С. 11-14.
11. Пастухов В. М. Общие понятия обзорной литературы / В. М. Пастухов //НТК Сер.1. - 1983. - № 4. - С.19-24.
12. Редакторская подготовка изданий: учебник [Электронный ресурс] / Антонова С. Г., Васильев В. И., Жарков И. А., Коланькова О. В., Ленский Б. В., Ря-бинина Н. З., Соловьев В. И.; Под общ. ред. Антоновой С. Г., д. ф. н. - М.: Издательство МГУП, 2002. - 468 с. /p>
13. Сілкова Г. Інформаційно-аналітичні дослідження в структурі інформаційних ресурсів / Г. Сілкова // Вісн. Кн. палати. - 2001. - № 2. - С. 14-15.
14. Сляднева Н. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы / H. Сляднева // Информационные ресурсы России. - 2001. - № 2. - С.14-21.
15. Сорока М. Б. Національна система реферування української наукової літератури / М. Б. Сорока ; HAH України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського. - К.: НБУВ, 2002. - 209 с. /p>
16. Справочник библиографа : науч. ред. А. Н. Ванеев, В. А. Минкина. - СПб.: Профессия, 2005. - 592 с.
17. Типология изданий : ред. А. Э. Мильчин. - М.: Книжная палата, 1990. - 231 с.
18. Черный Ю. Ю. Школа научной информации. Лекция 6. О специфике информационного анализа и синтеза. Индексирование. Реферирование. Перевод научных текстов. Написание обзоров [Электронный ресурс] / Ю. Ю. Черный.
Схожі статті
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 6.4. Методика підготовки оглядів
Безумовно, написання оглядів - творчий процес, і якщо він не може бути повністю формалізований, то, по можливості, "укладений" в певний набір правил і...
-
Оглядове видання може включати один або кілька оглядів і бути моно виданням або збірником. Основу кожного оглядового твору становить аналітична частина,...
-
Створення інформаційної продукції у сфері бібліографічної та науково-інформаційної діяльності потребує лише згортання первинної інформації з вихідних...
-
Розглянемо ІАД як Процес Семантичної обробки даних, в результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію. Сенс цієї...
-
Документальна система протягом уже багатьох віків забезпечувала інформаційне обслуговування суспільства в цілому і різноманітних його інститутів....
-
6.1. Огляд як результат оглядово-аналітичної діяльності. Функції огляду У структурі інформаційної діяльності вагоме значення належить...
-
6.1. Огляд як результат оглядово-аналітичної діяльності. Функції огляду У структурі інформаційної діяльності вагоме значення належить...
-
На відміну від документального Фактографічне обслуговування Передбачає задоволення інформаційних потреб шляхом представлення користувачам конкретних...
-
На сучасному етапі особливого значення набуває фактографічне обслуговування, що передбачає надання фактографічної інформації. Фактографічна продукція...
-
Для уточнення терміносистеми предметної області "ІАД" і у зв'язку різними підходами розуміння поняття "огляд", з'ясованими вище (як у широкому смислі,...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 1.1.2. Наукова інформатика
Інформатика як наукова дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості об'єктивної (наукової) інформації, закономірності і технології її...
-
Інформаційним процесом називається взаємодія між повідомленням і відправником і споживачем інформації. Іншими словами, інформаційні процеси - це...
-
В Україні вже створюються відповідні інформаційно-аналітичні структури, які розробляють власні технології обробки інформації, але вони діють поки що...
-
2.1. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення Існує багато визначень поняття "інформаційно-аналітичної діяльності"....
-
Інформаційно-аналітичні послуги складають значний відсоток в межах загального поняття "інформаційні послуги", оскільки для процесу та результату їх...
-
2.1. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення Існує багато визначень поняття "інформаційно-аналітичної діяльності"....
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 1.1.3. Поняття "інформація"
Інформація як речовина і енергія є основою навколишнього людини світу (універсуму). Будь-яка система, організована певним чином, містить інформацію. Чим...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 4.2.2. Типологія ІПП
Узявши за основу запропоновані аспекти, В. В. Брежнєва пропонує наступну типологію інформаційних продуктів і послуг, які можуть бути покладені в основу...
-
4.2.1. Класифікація інформаційно-аналітичної продукції Підстави для класифікації інформаційної продукції можна віднайти у відповідних розділах...
-
4.2.1. Класифікація інформаційно-аналітичної продукції Підстави для класифікації інформаційної продукції можна віднайти у відповідних розділах...
-
Регіональні державні центри науково-технічної і економічної інформації (ЦНТЕІ) були і поки що залишаються важливою ланкою у системі управління...
-
Розглянемо напрямки ІАД органів НТІ в Україні на прикладі Галузевої системи НТІ з архівної справи та документознавства (ГСНТІАСД), Яка є складовою...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - ПЕРЕДМОВА
Навчальний курс з основ інформаційно-аналітичної діяльності (далі - ІАД) спрямований на вивчення теоретичних, методичних, організаційних та прикладних...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні
2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні Здавна інформаційно-аналітична діяльність виявлялася важливим компонентом управління, функцією і інструментом влади....
-
2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні Здавна інформаційно-аналітична діяльність виявлялася важливим компонентом управління, функцією і інструментом влади....
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - 1.1.1. Науково-інформаційна діяльність
1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) Має багато тлумачень, якщо її розглядати в різних...
-
Аналітичний аспект ІАД дозволяє трактувати її як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації і підготовки прийняття рішень; як...
-
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - Література до модуля 1
1. Про інформацію : закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 - XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650. [Електронний ресурс]....
-
Протягом десятиріч у суспільстві існувала стійка думка, що організаціями, які здійснюють інформаційне обслуговування, традиційно є бібліотеки і...
-
Протягом десятиріч у суспільстві існувала стійка думка, що організаціями, які здійснюють інформаційне обслуговування, традиційно є бібліотеки і...
Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І. В. - Література до модуля 6