Організація та планування діяльності туристичних підприємств - Мальська М. П. - 12.4.2. Податок на додану вартість

Платниками податку на додану вартість є підприємства, міжнародні організації, які розташовані на території України, громадяни України, а також іноземні громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю. Об'єктом оподаткування є обороти: з реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і підданих обробці, перероблених чи придбаних. Податок на додану вартість включається в ціну товарів за ставкою у встановленому розмірі до оподатковуваного обороту, який не включає ПДВ.

ПДВ - це непрямий податок, включений в ціну товару, що являє собою частину вартості, яка створюється на всіх стадіях виробництва і надання послуг або після митного оформлення.

ПДВ забезпечує близько 35% доходів бюджету. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в плановому періоді, визначається як шоста частина від кожої стадії виробництва чи надання послуг.

ПДВ сплачуться на всіх етапах руху товарів, виробничих запасів, готової продукції, робіт, послуг, але об'єктом оподаткування виступає не валовий дохід, а додана вартість.

Додану вартість підприємства в плановому періоді, як об'єкт оподаткування, можливо визначити за наступним розрахунком [46, с. 189]:

ДВо = ФОПп + ВСЗп + ЧПп +ДПЗ - ДПК,

Де ДВоп = ДВс + ДПЗ - ДПК, ДВс =o ФОПп + ВСЗп + ЧПп,

ДВоп - додана вартість підприємства, як об'єкт оподаткування; ФОПп - фонд оплати праці в плановому періоді; ВСЗп - відрахування на соціальні заходи; ЧПп - плановий чистий прибуток,

ДПЗ - додаткові господарські операції підприємства, які за діючим законодавством формують податкове зобов'язання, але не створюють доданої вартості;

ДПК - додаткові господарські операції підприємства, які за діючим законодавством формують податковий кредит, але не створюють доданої вартості;

ДВс - створена додана вартість на підприємстві.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в плановому періоді, визначається за формулою

ПДВ = ДВСо,

Де ДВ - додана вартість підприємства; Со - ставка оподаткування, %

Норми обкладення туристичної діяльності податком на додану вартість викладені в ст. 8 Закону про ПДВ за 2005 рік: Туроператор має такі особливості при сплаті ПДВ:

1) для виїзного туризму базою оподаткування буде його винагорода, а саме: різниця між вартістю поставлених ним туристичного продукту та туристичних послуг, та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту, послуг (пункти 8.1, 8.3 Закону про ПДВ);

2) для внутрішнього і в'їзного туризму - повна вартість туристичних послуг, що визначається за загальними правилами Закону про ПДВ.

З огляду на пп. "а" п. 6.5 Закону про ПДВ ставка податку питань не викликає - це 20%. ПДВ із суми винагороди "витягують", тобто застосовується формула: "ПДВ = сума винагороди х 20 : 120", або "сума винагороди х 1/6". Це здається нам логічним з точки зору економічної суті самого податку як податку саме з доданої вартості. Такий механізм обчислення також дозволяє туроператору враховувати витрати на створення турпродукту з урахуванням нарахованого (сплаченого) ПДВ.

Турагента відповідно до закону сплачують ПДВ з суми комісійної винагороди, що є їхніми єдиними доходами [49, с. 8].

12.4.3. Акцизний збір

Акцизний збір (АЗ) - це непрямий податок на високорентабельні й монопольні товари (продукцію), такі як: ювелірні вироби, алкогольні напої, тютюнові вироби, оргтехніка, автомобілі, бензин тощо. Акцизний збір включається в ціну цих товарів (послуг) та забезпечують близько 9% доходів бюджету. Перелік підакцизних товарів і розмірів ставок акцизного збору затверджується Кабінетом Міністрів. Платниками акцизного збору є суб'єкти або замовники підакцизних товарів, а також ті, хто імпортує підакцизні товари; громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять або пересилають товари на митну територію України. Акцизний збір, крім надходжень до бюджету має ще ряд інших функцій:

1. Обмежувальна - зменшувати споживання деяких товарів, зокрема алкогольних та тютюнових виробів;

2. Перерозподіляюча - залучити до оподаткування кошти заможніших верств населення при придбанні ними предметів розкоші та збільшити бюджетні надходження за рахунок високорентабельних суб'єктів господарювання;

3. Захисна - захистити вітчизняних виробників відповідної продукції від конкуренції з імпортними товарами;

4. Регулююча - регулювати споживчий ринок.

Акцизний збір вилучається один раз при реалізації, як правило, виробником підакцизного товару.

Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою [46, с. 302]: "

Са=НА,

Де Са - сума акцизного збору;

Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом;

А - ставка акцизного збору.

Нарахування акцизного збору залежить від об'єкта оподаткування. При ввезенні товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України, ставка акцизного збору встановлена у відсотках до митної вартості товару. Сума акцизного збору обчислюється за формулами:

А) з товарів, що підлягають обкладенню ввізним митом:

Са = (В + М) А/100%,

Б) з товарів, що не підлягають обкладенню ввізним митом:

Са = Вх А/100%,

Де Са - сума акцизного збору; В - митна вартість; М - сума ввізного мита; А - ставка акцизного збору.

Схожі статті




Організація та планування діяльності туристичних підприємств - Мальська М. П. - 12.4.2. Податок на додану вартість

Предыдущая | Следующая