Організація і методика аудиту - Кулаковська Л. П. - Використання методу стратифікації в аудиті

Аудиторська перевірка - це складний і тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не знижуючи при цьому їх якості й не збільшуючи аудиторського підприємницького ризику.

Для досягнення найефективнішої побудови методики проведення аудиту можна використати метод стратифікації. Під стратифікацією слід розуміти процес розподілу генеральної сукупності на більш дрібні підсукупності, кожна з яких має власну вартісну характеристику. Стратифікація дає змогу аудитору, який очолює аудиторську бригаду, правильно організувати роботу всієї бригади, скерувати свої зусилля на ті дані, що містять найбільший ризик.

Найефективнішим шляхом стратифікації є формування чіткої методики перевірки кожного розділу або ділянки бухгалтерського обліку. Це, в свою чергу, залежить від правильно визначеного складу контрольних процедур ще на стадії планування перевірки. Перелік таких процедур аудитор розробляє самостійно.

Керуючись особистою методикою при проведенні перевірки, аудитору достатньо отримати від клієнта певний набір документів та облікових регістрів і на основі розробленої процедури швидко й оперативно здійснити перевірку.

Методики в різних розділах обліку повинні розроблятися за єдиною схемою і охоплювати:

1. Вивчення основних нормативних документів;

2. Описання альтернативної облікової політики з питань, вибір яких поданий економічному суб'єктові за нормативними документами.

3. Перелік первинних документів за розділами обліку.

4. Регістри синтетичного й аналітичного обліку та звітності.

5. Класифікатор можливих порушень (використання наявного в аудиторській фірмі та його розширення за рахунок набутого досвіду).

6. Довідник аудитора для складання програми перевірки.

7. Методи збирання аудиторських доказів, які застосовуються при перевірці.

8. Описання контрольних процедур.

Традиційна перевірка включає виконання положень, наведених у перших чотирьох пунктах методики. Наступні пункти методики доцільно використовувати, якщо до роботи залучаються асистенти.

Таблиця 5.4

Характеристика окремих положень методики аудиту

№ з/пПоложення методикиЙого суть
123
1Перелік основних нормативних документівВключає закони, положення з бухгалтерського обліку, методичні вказівки, інструкції ДПА тощо, якими повинен керуватись аудитор при перевірці відповідного розділу обліку
2Опис альтернативних облікових рішеньОпис різних варіантів таких рішень дає змогу аудитору, за необхідності, порівняти їх із варіантом, який застосовується клієнтом, та виконати необхідний аналіз або дати рекомендації щодо покращання ведення обліку
3Перелік первинних документівНаводиться на кожний розділ обліку, що дає змогу аудитору зробити висновок про стан етапу реєстрації господарських операцій у первинному обліку (чи застосовуються типові форми первинних документів, як оформлені документи тощо)
4Регістри аналітичного та синтетичного обліку й звітностіЯвляють собою їх опис для кожної форми обліку (журнально-ордерної, меморіально-ордерної, журнальної форми, журнал-головної, спрощеної тощо).

Наявність переліку регістрів дає змогу аудитору визначити їх відповідність у клієнта загальноприйнятим та, за необхідності, надати відповідні рекомендації.

Звітність повинна включати відповідні форми (баланс, ф. № 1, звіт про фінансові результати, ф. № 2)
5Класифікатор можливих порушеньМістить порушення, які найчастіше зустрічаються у відповідних розділах обліку. Так, наприклад, для аудиторської перевірки касових операцій можна взяти таку класифікацію порушень: пряме розкрадання, привласнення грошових коштів, що надійшли, надлишкове списання коштів у касі, порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті тощо
6Довідник аудитора для складання програми перевіркиМістить питання, які необхідно внести до програми перевірки. Ці питання спрямовані на виявлення можливих порушень в організації обліку, оформленні документів та форм звітності, внутрішнього контролю. Довідники доцільно складати у вигляді таблиць із варіантами відповідей та висновками
7Методи збирання аудиторських доказівВикористовуються такі методи:

- фактична перевірка;

- документальна перевірка:

- перевірка по суті;

- формальна перевірка;

- арифметична перевірка;

- підтвердження;

- спостереження;

- обстеження;

- опитування;

- перевірка механічної точності;

- аналітичні тести;

- сканування;

- спеціальна перевірка;

- зустрічна перевірка
8Описання контрольних процедурВикористовується для виявлення можливих порушень або

Зловживань у відповідному розділі обліку.

Усі процедури будуються за єдиною схемою та включають:

* назву контрольної процедури;

* мету проведення контрольної процедури;

* перелік засобів (первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку клієнта, норми, нормативи, різноманітна довідкова інформація), необхідних для виконання процедури;

* опис техніки виконання процедури;

* опис форми надання результатів проведеної процедури головуючому аудитору

У нашій країні аудиторська діяльність і професія аудитора в їх сучасному розумінні з'явилися не так давно, але у зв'язку з економічними перетвореннями вони набувають дедалі більшого поширення.

З огляду на те, що аудит є творчою діяльністю, спрямованою на дослідження фактів минулого, питання декомпозиції видів робіт, які підлягають перевірці, подані в загальних рисах. У запропонованій методиці немає чіткої градації видів робіт, визначення їх трудомісткості й черговості проведення. Найраціональнішою є декомпозиція, яка базується на виділенні комплексів, що підлягають аудиту, відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку, як зазначалося вище.

Оскільки користувачі фінансових звітів вважають, що внутрішній контроль і незалежна аудиторська перевірка підприємства є достатньою гарантією достовірності фінансових звітів, аудитори несуть відповідальність за виявлення помилок і порушень у господарській діяльності суб'єкта господарювання.

Спеціально розроблені аудиторські нормативи розкривають питання зобов'язань аудиторів перед зацікавленими сторонами, відповідальність за помилки, неточності й незаконні дії.

З метою правильного формування думки аудитора про аудовану інформацію кожна перевірочна процедура повинна зіставлятися з відповідними критеріями. Перевірочні процедури під час аудиту застосовуються до рахунків, господарських операцій і первинних документів.

Приклади критеріїв перевірки (рахунків бухгалтерського обліку, статей балансу, розділів фінансової звітності, господарських операцій, документів), на які аудитори повинні орієнтуватися при проведенні аудиторського дослідження:

1. Повнота, існування, точність, оцінка обмеження облікового періоду, права, розкриття.

2. Наявність або явище, завершеність, обов'язки, подання.

3. Умови, реальність, повнота, підтвердження, точність, класифікація, облік, правильність періодизації.

Розглянемо деякі з них за наведеною схемою докладніше.

1. Повнота. Усі активи і пасиви, які належать організації на дату складання балансу, повинні бути відображені в балансі. Усі господарські операції, які відбулися на дату складання балансу, повинні бути відображені в обліку.

2. Існування (права). Усі відображені в балансі активи і пасиви існують і належать організації на дату складання балансу.

3. Точність. Усі вартісні оцінки активів і пасивів балансу відповідають первинним документам, на основі яких вони були сформовані.

4. Оцінка. Усі вартісні оцінки активів і пасивів балансу сформовані на основі принципів бухгалтерського обліку в Україні й облікової політики підприємства.

5. Подання. Усе відповідним чином класифіковано, описано, розкрито в фінансовій звітності.

6. Оподаткування. Результати господарських операцій відображені у відповідності з податковим законодавством.

Професійний обов'язок аудитора - розуміти зміст кожного критерію в застосуванні до всіх синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку. При цьому необхідно визначати пріоритетність одного критерію над іншим для кожного рахунка.

Так, критерій повноти є більш значущим для кредиторської заборгованості, а критерій існування є більш важливим у порівнянні з іншими для дебіторської заборгованості тощо.

Для різних розділів значущість цих критеріїв неоднакова. Як наслідок, існують різні набори процедур перевірки.

Схожі статті




Організація і методика аудиту - Кулаковська Л. П. - Використання методу стратифікації в аудиті

Предыдущая | Следующая