Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 51. Закінчення процесуальних строків

Стаття 50. Встановлення та обчислення процесуальних строків

Процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

КОМЕНТАР:

1. Процесуальні строки - це строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії. Якщо такі строки процесуальним кодексом не визначені, вони визначаються самим судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 N 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

На практиці часто постає питання щодо порушення встановлених законом. Серед рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції для нашої держави, шість стосуються порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку, і ця кількість збільшується.

Так, у справі "Лещенко і Толюпа проти України" розгляд цивільного позову про відшкодування шкоди розпочався в листопаді 1993 р. і закінчився винесенням ухвали Верховним Судом України 4 грудня 2003 р. Загальна тривалість провадження у справі становила понад 10 років і 1 місяць. Євросуд звернув увагу, що основною причиною затягування розгляду було неодноразове відправлення справи на новий розгляд.

В більшості випадків строки прямо зазначені законодавством, але в тому разі, якщо вони відсутні, господарський суд має право їх встановити.

2. Хоча частиною другою коментованої статі чітко визначено, що строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу але в законодавстві зустрічається термін "в розумні строки". Стосовно даного терміну часто бувають зловживання в зв'язку з чим Верховним судом України було винесено Лис від 25.01.2006 року № 1-5/45.

Відповідно до наведеного вище Листа, критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

3. Частиною третьою даної статті зазначений вичерпний перелік часових рако, якими визначається перебіг процесуальних строків. До них залежать роки, місяці або дні. Варто звернути увагу, що сам перебіг починається з наступного дня після настанні події чи календарної дати якою визначений такий початок.

Стаття 51. Закінчення процесуальних строків

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Схожі статті




Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 51. Закінчення процесуальних строків

Предыдущая | Следующая