Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 49. Розподіл господарських витрат

Судовий збір покладається;

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної Із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд мас право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і втому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

При задоволенні позову - на відповідача;

При відмові в позові - на позивача;

При частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ, від 08.07.2011 р. N 3674-VI)

КОМЕНТАР:

Практичні аспекти розподілу судових витрат досліджено зокрема в роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями). Виходячи зі змісту наведених роз'яснень:

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову у повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані із сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судових витрат застосовуються як у майнових спорах, так і у спорах немайнового характеру.

Судовий збір зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обгрунтованих пропозицій іншої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішені частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін.

У разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами, в якій сторони дійшли згоди, у тому числі і стосовно розподілу судових витрат, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своєму рішенні повинен навести зміст цієї угоди.

У разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, господарський суд повинен виходити з такого. Якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Щодо розподілу сум, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, необхідно зауважити наступне. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Схожі статті




Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 49. Розподіл господарських витрат

Предыдущая | Следующая