Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, Інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видасться за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або Іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 07.07.2010 р. N 2453-УІ)

КОМЕНТАР:

Коментована стаття встановлює порядок та умови представництва в господарському процесі - так званого процесуального представництва. Процесуальний представник діє у господарському процесі від імені і в інтересах іншої особи у межах наданих нею повноважень, на захист її прав та охоронюваних законом інтересів. Обсяг прав представника у господарському суді визначається безпосередньо ГПК та повноваженнями, наданими йому особою, яку він представляє.

Повноваження процесуального представника потребують певного оформлення, залежного від виду такого представництва. Так, коментована стаття встановлює необхідність подання керівниками підприємств та організацій, іншими особами, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, до господарського суду документів на підтвердження їх посадового становища. Необхідно звернути увагу на лист Вищого господарського суду від 14.12.2007 р. N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (із змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18 березня 2008 року N 01-8/164), яким наведено наступне:

"Господарський суд за наявності у нього сумнівів щодо повноважень посадової особи підприємства (організації) на підписання позовної заяви не позбавлений права і можливості витребувати відповідні додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення такої заяви без розгляду.

Місцевий господарський суд повернув позовну заяву підприємства з посиланням на те, що останню підписано громадянином 3. як директором підприємства без подання доказів наявності у нього відповідних повноважень (протоколу загальних зборів чи наказу про призначення директором).

Апеляційним господарським судом було встановлено, що позовну заяву було підписано директором (керівником) підприємства-позивача, який діяв відповідно до покладених на нього повноважень, що підтверджено доданою до заяви довідкою з єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 63 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї додатки без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з частиною п'ятою статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення дії від імені підприємства, представляє його інтереси, зокрема, в органах державної влади, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.

Водночас за наявності у місцевого господарського суду сумнівів щодо повноважень зазначеної посадової особи він не позбавлений був права і можливості витребувати з урахуванням приписів частини другої статті 28 і частини першої статті 38 ГПК додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду."

Щодо посвідчення повноважень представника фізичної особи в господарському процесі, в пункті 1.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено наступне: "Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката. Статус громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, а його особа - паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою."

Схожі статті




Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб

Предыдущая | Следующая