Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 8.3. Сутність державного регулювання та концепція "ефективної держави"
При визначенні сутності поняття "державне регулювання" важливо враховувати його багатоаспектний зміст. Інколи визначення цього терміна обмежують лише вибором можливого ступеня чи варіанта впливу держави на економіку. В такому випадку зміст цього поняття звужується та не розкривається повністю його сутність. Системне уявлення про державне регулювання економіки вимахає послідовного пізнання всіх етапів, що формують сутність такого регулювання (табл. 8.4).
Таблиця 8.4
Принципова схема послідовності процесу пізнання сутності та механізму державного регулювання
Основні етапи пізнання |
Характерні ознаки визначеного етапного поняття |
1. Держава |
Особлива, універсальна організація, яка має публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин з метою поєднання інтересів суспільства, колективів та особи, забезпечення владного регулювання при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства |
2. Функції держави |
Впорядкування і вдосконалення суспільних відносин, що відбувається шляхом виконання державою політичних, міжнародних, соціальних та економічних функцій |
3 Економічні функції держави |
Створення передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суб'єктів ринку |
4. Економічна політика |
Впорядкована система цілей, заходів і дій, спрямованих на економічні процеси на макро - і мікрорівні |
5. Державне регулювання економіки |
Вплив держави через її законодавчі і виконавчі органи на хід соціально-економічного розвитку з метою досягнення цілей і пріоритетів державної економічної політики |
6. Механізм державного регулювання економіки |
Сукупність важелів, інструментів, за допомогою яких держава здійснює економічну політику |
Для характеристики можливостей та оцінки ефективності впливу держави на економіку важливо зрозуміти зміст та трансформацію ролі держави, виходячи з її місця, в першу чергу, в системі суспільних відносин.
Видатний представник німецької класичної філософії Г, Гегель (1770-1831) розглядав державу як сутність, влада якої перевершує все, що можна було б їй надати. Вона наділена волею, яку виявляє через державні дії (наприклад, ухвала законодавчих актів, запровадження особливого стану тощо), має розум, завдяки якому переконує чи відраджує (через конституційний процес) робити ті чи інші дії. Нарешті, вона має права (відносно своїх громадян І стосовно інших держав) та обов'язки щодо забезпечення нормальних умов життєдіяльності своїх громадян. Державу, як її розумів Гегель, слід розглядати не лише як засіб, але й як мету. її права потребують особливої поваги й шани ідо них треба підходити з тими безособистісними установками, які застосовуємо до явищ, які мають природу цілей у самих собі.
Провідне завдання держави полягає у поєднанні інтересів суспільства, колективів та особи, забезпеченні владного регулювання при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства. Тобто, розвиток країни у кінцевому рахунку визначається співвідношенням: 1) держави як особливої, універсальної організації, що має публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин; 2) суспільства, якеу вузькому розумінні можна представити як сукупність індивідів, які проживають на території даної країни та різних політичних й інших організацій; 3) економіки. Успішний соціально-економічний розвиток країни залежить саме від рівня взаємодії держави, суспільства й економіки. Якщо домінує держава, придушуючи ініціативні сили суспільства, цілковито контролюючи виробничі сили економіки, то виникає тоталітаризм. Коли домінує суспільство, держава проявляє слабкість, економічна активність низька, то в країні панує анархія. Якщо в суспільстві домінують інтереси окремих індивідів, а держава не користується авторитетом, це призводить до дезорганізації
Взаємодія держави, економіки і суспільства реалізується таким чином:
- держава регулює та стимулює економіку і сприяє організації суспільства;
- економіка визначає можливості та міць держави і формує економічні інтереси суспільства;
- суспільство "виховує" державу, вказує бізнесу цілі і обмеження його розвитку.
Визнаючи важливість взаємодії держави, економіки І суспільства, в той же час слід відмітити специфічні функції та обов'язки держави стосовно суспільства і економіки. Держава - партнер суспільства та економіки, крім того, вона захисник і гарант територіальної цілісності країни і її безпеки. Провідне завдання держави полягає у поєднанні інтересів суспільства, колективів та особи, забезпеченні владного регулювання при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства. На державу більшою мірою, ніж на суспільство та економіку, покладається завдання виявлення і реалізації інтересів громадян, до того ж не лише тих, які проживають сьогодні, але й майбутніх поколінь.
Виділяють три канали впливу держави на економіку:
- безпосереднє регулювання через законодавчі, адміністративні та перерозподільні види діяльності;
- управління державною власністю, в тому числі держсектором;
- вплив на суспільство і в подальшому на економіку через прямий і опосередкований (непрямий) вплив суспільства на неї.
Наступний етап у розкритті сутності державного регулювання економіки - функції держави. В сучасному суспільстві держава виконує політичні, міжнародні, соціальні та економічні функції, спрямовані на впорядкування і вдосконалення суспільних відносин. Ці функції постійно розвиваються у тісному взаємозв'язку та у зв'язку із суспільним прогресом. Та незважаючи на тісний взаємозв'язок названих функцій, на думку багатьох економістів, економічні функції посідають одне з найважливіших місць серед них інших функцій. Економічні функції держави полягають у формуванні нею передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суб'єктів ринку та ринкової системи, а саме:
1) створення умов для ефективного функціонування ринкового механізму, як найбільш оптимального механізму організації економіки;
2) розв'язання проблем, які не можуть бути вирішені чи вирішуються недостатньо ефективно ринковим механізмом;
3) усунення негативних наслідків ринкових процесів;
4) захист національних інтересів на світовому ринку.
Роль держави врегулюванні економіки визначається створенням умов не лише для функціонування ринку, але й дотримання балансу суспільних Інтересів, соціальної стабільності і захисту національних інтересів як у внутрішній, так 1 в зовнішній політиці. Головне завдання державного управління в економічній сфері - забезпечення зростання матеріального виробництва з метою задоволення зростаючих потреб населення. Автор фундаментального підручника "Економіка" П. Самуельсон вбачає економічну роль державну виконанні нею трьох основних функцій: забезпечення ефективності економічної системи, її справедливості та стабільності.
Виконання функцій, безпосередньо пов'язаних із діяльністю суб'єктів господарювання, здійснюється державою через відповідну економічну політику, що являє собою впорядковану систему цілей, заходів і дій, спрямованих на економічні процеси на макро - і мікрорівні.
Економічна політика - важливий елемент ринкової системи. Держава прямо чи опосередковано визначає найважливіші параметри ринку, встановлює орієнтири діяльності окремих фірм чи підприємців. Економічна політика повинна сприяти зміцненню фінансів суб'єктів господарювання і домашніх господарств, накопиченню національного капіталу, підвищенню доступності кредитних ресурсів вітчизняним товаровиробникам. Вона формує загальний економічний простір, встановлює обмеження для суспільно шкідливої діяльності. В кінцевому рахунку досягнення цілей і пріоритетів державної економічної політики власне і формує зміст державного регулювання економіки - вплив держави через ЇЇ законодавчі І виконавчі органи на хід соціально-економічного розвитку з метою досягнення цілей і пріоритетів державної економічної політики через відповідний механізм. Такий вплив може обмежувати і навіть придушувати небажані для суспільства види економічної діяльності, такі, як виробництво і торгівля наркотиками, зброєю тощо. Одночасно він може бути спрямованим на підтримку окремих форм підприємництва, фермерських господарств, малих форм економічної діяльності, видів благодійної діяльності.
Державне регулювання основною своєю метою ставить захист інтересів держави, суспільства в цілому, соціально незахищених верств населення, зважаючи при цьому на права і свободи особистості. Важливо, щоб в умовах економічної свободи суспільні інтереси не обмежувалися устремліннями та інтересами окремих регіонів, соціальних груп, галузей, монополістів, підприємців, приватних осіб. Державне регулювання спрямовано також на захист інтересів майбутніх поколінь, охорону навколишнього середовища.
Узагальнено до класичного набору цілей державного регулювання належать: економічний розвиток; повна зайнятість; економічна ефективність; стабільний рівень цін; економічна свобода; справедливий розподіл доходів; економічна забезпеченість; збалансованість експорту та імпорту. Та. разом з тим, у кожній країні, на кожному конкретному історичному етапі цілі державного регулювання коригуються залежно від багатьох чинників: обраної теоретичної концепції розвитку, що визначає економічну політику країни, рівня загального розвитку економіки; місця країни в міжнародному розподілі праці, політичної орієнтації та ін.
Основними завданнями державного регулювання економіки в розвинених країнах є:
- правове забезпечення економічної діяльності, важливою особливістю якого є захист прав власності;
- організація грошового обігу;
- виробництво суспільних товарів та послуг, що покликані задовольняти суспільні потреби (національна безпека, охорона здоров'я, безкоштовна освіта, дороги, комунікації тощо);
- мінімізація трансакційних витрат, а саме витрат на експлуатацію економічної системи;
- антимонопольне регулювання, розвиток конкуренції, підтримка малого та середнього бізнесу;
- контроль за становищем зовнішнього середовища (оптимізація впливу зовнішніх факторів-екстерналій);
- співвідношення доходів підприємців та найманих працівників;
- підтримка оптимального рівня зайнятості населення, тобто мінімізація рівня безробіття;
- проведення регіональної економічної та соціальної політики, що особливо важливо в умовах суттєвої нерівномірності розвитку окремих регіонів;
- реалізація національних інтересів економіки на світовому рівні.
Реалізація поставлених завдань здійснюється через відповідний механізм. Механізм державного регулювання економіки - це сукупність методів, Інструментів, за допомогою яких держава здійснює економічну політику в цілому та за ЇЇ окремими напрямами. Система таких методів та інструментів змінюється залежно від стратегічних цілей розвитку, реальної соціально-економічної ситуації, накопиченого досвіду.
В країнах з централізованою економікою участь держави в управлінні економікою здійснюється в прямій, безпосередній формі шляхом використання директивних планів, жорстких законів, державного розпорядження матеріальними, фінансовими, природними і навіть трудовими ресурсами, централізованого розподілу основної маси грошових коштів через державний бюджет і фінансові органи.
В країнах з ринковою економікою державне регулювання економіки носить переважно опосередкований характер і здійснюється шляхом законодавчих обмежень, податкової системи, обов'язкових платежів і нарахувань, державних інвестицій, субсидій, пільг, кредитування, здійснення державних соціальних та економічних програм.
Державне регулювання економіки на рівні фірм, корпорацій, окремих підприємств реалізується за допомогою таких методів:
- формування державної політики регулювання ціноутворення;
- формування системи державних замовлень на випуск товарів;
- контроль ефективності приватизації державної власності;
- формування державної фінансової, кредитної, податкової і митної політики та контроль за її реалізацією на рівні організації;
- сертифікація товарів і послуг;
- регулювання зарплати на державних підприємствах і установах;
- надання субсидій, пільгових кредитів, квот та Інших пільг;
- державна підтримка інноваційної діяльності організацій, збуту продукції на зовнішніх ринках, формування спільних підприємств, лізингових фірм, холдингових структур та ін.
Основна відмінність державного управління в централізованій і ринковій економіках полягає в тому, що в першому випадку органи державної влади пристосовують економіку до своїх політичних та економічних Інтересів, до ідеологічних доктрин, а в другому - управління переважаючою мірою будується відповідно зі змістом ринкових відносин, із законами ринку. Цим визначається зміст державного регулювання економікою.
Схожі статті
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання
8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання національної економіки 8.2. Еволюція ролі держави в економічних теоріях 8.3. Сутність державного...
-
8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання національної економіки 8.2. Еволюція ролі держави в економічних теоріях 8.3. Сутність державного...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
Світовий досвід розвитку економіки засвідчує, що однією з його визначальних рис було постійне чергування періодів посилення то ринкового, то державного...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 5.2. Характеристика основних господарських комплексів
У складі національної економіки серед господарських комплексів найважливішим є багатогалузевий промисловий. Він є найбільшим у сфері виробництва товарів....
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 5.4. Роль і значення споживчого комплексу
Про значення соціально-споживчого комплексу національної економіки може свідчити вже його структура. Соціально-споживчий комплекс об'єднує виробництво...
-
Комплекс соціально-культурних галузей - соціально культурний комплекс являє собою сукупність видів діяльності, призначенням яких є надання населенню...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 7.3. Сутність та структура фінансового ринку
Рівень розвитку національної економіки будь-якої країни залежить передусім від ефективності її промисловості, сільського господарства, транспорту,...
-
6.1. Основні показники, що характеризують стан та завдання розвитку суспільного сектора економіки 6.2. Джерела фінансування діяльності установ сектора...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - ТЕМА 6. СУСПІЛЬНИЙ І ПРИРОДООХОРОННИЙ СЕКТОРИ ЕКОНОМІКИ
6.1. Основні показники, що характеризують стан та завдання розвитку суспільного сектора економіки 6.2. Джерела фінансування діяльності установ сектора...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 2.3. Моделі організації національного господарства
Поряд з існуванням різних типів національних господарських систем кожна із них може характеризуватися різними моделями організації національного...
-
2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік 2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації...
-
Національні економіки - це безліч господарських систем, що характеризуються своїми закономірностями і особливостями, які стали результатом довготривалого...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 7.2. Ринок факторів виробництва: праця, капітал, земля
Ринки ресурсів і ринки готових товарів мають багато загальних рис з погляду принципі в їх самоорганізації та встановлення рівноваги. Проте деякі...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 7.1. Ринкові інститути та інституційне середовище
7. і. Ринкові інститути та інституційне середовище 7.2. Ринок факторів виробництва: праця, капітал, земля 7.3. Сутність та структура фінансового ринку...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - ТЕМА 7. ФУНКЦІОНАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ
7. і. Ринкові інститути та інституційне середовище 7.2. Ринок факторів виробництва: праця, капітал, земля 7.3. Сутність та структура фінансового ринку...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 6.3. Природоохоронна діяльність
Серед проблем забезпечення розвитку основних господарських комплексів створення умов для ефективної життєдіяльності суспільства, його стабільності та...
-
Серед чинників, що визначають зростання національної економіки, особливе місце займає її структура. Зважаючи на те, що національна економіка належить до...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - ТЕМА 2. НАУКОВІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК
2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік 2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - ТЕМА I. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ
1.1. Національна економіка: господарська система і навчальна дисципліна 1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки 1.3. Принципи і...
-
Національна економіка України, що сьогодні вже набула ключових характеристик, притаманних економічній системі суверенної держави, пройшла непростий шлях...
-
1.1. Національна економіка: господарська система і навчальна дисципліна 1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки 1.3. Принципи і...
-
Інвестиції є головним і визначальним фактором економічного зростання. У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладки майбутнього...
-
Запорукою ефективного функціонування національної економіки поряд Із наявністю для цього відповідних передумов надзвичайно важливим постає визначення...
-
4.1 Економічне зростання як категорія національної господарської системи 4.2. Фактори економічного росту 4.3. Структура економіки та заходи щодо її...
-
4.1 Економічне зростання як категорія національної господарської системи 4.2. Фактори економічного росту 4.3. Структура економіки та заходи щодо її...
-
Фінансування органів влади та управління здійснюється винятково за рахунок Державного і місцевих бюджетів. За рахунок бюджету також утримуються органи...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - ПЕРЕДМОВА
Вивчення проблем економіки у вищій економічній школі сьогодні забезпечується багатьма загальнопрофесійними та спеціальними дисциплінами. Це дозволяє...
-
3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни 3.2. Склад і оцінка природно-ресурсного потенціалу 3.3. Демографічний І трудовий...
-
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - ТЕМА 5. ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
5.1. Формування господарських комплексів 5.2. Характеристика основних господарських комплексів 5.3. Особливості і тенденції розвитку комплексу...
-
Виробничий потенціал-це система економічних відносин, що виникають між господарюючими суб'єктами на макро - та мікрорівнях з приводу отримання...
Національна економіка - Старостенко Г. Г. - 8.3. Сутність державного регулювання та концепція "ефективної держави"