Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 3. Безсполучникове складне речення
Безсполучниковими складними реченнями називаються такі речення, в яких окремі прості речення об'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією.
Між реченнями у безсполучниковому складному на письмі ставляться кома, крапка з комою, двокрапка, тире. Наприклад: Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле (М. Коцюбинський); Сонце підбилося високо вгору; надворі стаю душно (І. Нечуй-Левицький); Грім гримить - хліб буде родить (нар. тв.).
КОМА
Якщо частини безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо, між ними ставиться кома. Наприклад: Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки (О. Десняк); Минають дні, минає літо, настала осінь (Т. Шевченко): Дзюрчачи десятки фонтанів, лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям, свистів стругом бондар (М. Коцюбинський).
КРАПКА З КОМОЮ Якщо частини безсполучникового складного речення менше пов'язані між собою за змістом чи дуже поширені, або в середині їх є вже розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою. Наприклад: Веселому жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів (І. Нечуй-Левицький); Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко); Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів).
ДВОКРАПКА
Двокрапка ставиться між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення:
- якщо друге речення вказує на підставу, причину того, про що мовиться у першому: Мир у світі таки буде; його хочуть усі люди (нар. тв.);
- якщо друге речення розкриває зміст першого в цілому або якогось із його членів: Ти знаєш приказку: перш ніж запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим (М. Коцюбинський): В осінній час сім погоду нас: сіє, віє. туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде (нар. тв.);
- якщо друге речення доповнює перше загалом або якийсь з його членів (частіше присудок): / досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко); Бачу здачеку: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка): Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться (Д. Луценко).
ТИРЕ
Тире між реченнями, що входять у безсполучникове складне речення, ставиться:
- коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок: Дивлюся - аж світає, край неба палає (Т. Шевченко); Заговорив гуморист - зал вибухнув від сміху (газ.);
- коли зміст одного речення протиставляється змісту другого: Стоїш високо - не будь гордим, стоїш низько - не гнися (нар. тв.); На небі сонце - серед нив я (М. Коцюбинський);
- коли зміст першого речення порівнюється із змістом другого: Посієш вчасно - вродить рясно (нар. тв.); Здобудеш освіту - побачиш більше світу (нар. тв.);
- коли в другій частині речення вказується на наслідок або висновок з того, про що мовиться у першому: Защебетав соловейко - пішла луна гаєм (Т. Шевченко); Слово до слова - зложиться мова (нар. тв.).
4. Графічні скорочення
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень, що означають метричні міри: м - метр, мм - міліметр, см-сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал (Північно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь. Наприклад, слово: український скорочується укр., у країн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: змін, робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот, висоти, (висотний).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
Акал. |
- академік |
Обл. |
- область |
Вид. |
- видання |
03. |
- озеро |
Див. |
- дивись |
Пор. |
- порівняй, порівняйте |
Док. |
- доцент |
Проф. |
- професор |
Іт. д. |
- і так далі |
Р. |
- рік, річка |
І под. |
- і подібне |
Рр. |
- роки |
Та ін. |
- та інше |
С. |
- село, сторінка |
Напр. |
- наприклад |
CT. |
- станція, сторіччя |
Н. е. |
- нашої ери |
Т. |
- том |
0. |
- острів |
TT" |
- томи |
СЛОВНИК СКОРОЧЕНЬ
А - ампер
АБХ o антена біжучої хвилі
AB o адміністративний відділ
АВК - автоматизований вимірювальний комплекс
АВН - апарат високої напруги
АВТ - автоматичний вимикач телевізорів
АГУ - адміністративно-господарське управління
АПФ - агропромислове формування
АРМ - автоматизоване робоче місце
ВП - виробничий процес
ЕК - енергетичний комплекс
ЕКМ - електронна керуюча машина
ЕКОМ - електронна клавішна обчислювальна машина
ЕМП - електромагнітне поле
ЕО - електрообладнання
ЕС - електрична станція
ЕУ - енергетична установка
ЕЯМ - електроягодозбиральна машина
ЄВМ - єдина високовольтна мережа
ЗЕС - залізнична електростанція
ЗРЗ - загроза радіоактивного зараження
КВ - кут вітру
КВС - компресорна водолазна станція
КВС - контрольно-вимірювальна система
КВт - кіловат
КВт. гол - кіловат-година
К° - компанія (товариство, об'єднання)
Ко - компанія (в описі каталогів)
ЛДК - лісопильно-деревообробний комбінат
ЛПЕ - лінійна передача енергії
М - молекулярна вага
М. - масштаб
М - метро
Мм - міліметр
НТІ - науково-технічна інформація
НЧП - нормативна чиста продукція
Од. вим. - одиниця виміру
ОЦ - обчислювальний центр
Оц. - оцінка
ПБ - патентне бюро
ПВП - промислово-виробничий персонал
ПТБ - правила технічної безпеки
ТВН - техніка високих напруг
ТЕ! - техніко-економічна інформація
ТО - технічна обробка
ТО - технічне обслуговування (автомобіля)
УПК - управління підготовки кадрів
ФВ - фінансовий відділ
ФУ - фінансове управління
Прочитайте висловлювання відомих людей
У світі немає такої мови, що не мала б у своєму словникові чужих слів. Справа тільки в тому, щоб не вживати їх непотрібно (І. Огієнко).
Українська мова... це не мова простолюду, як твердять московські невігласи, а мова цілої нації... чиє місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим (М. Драгоманов).
Любов до рідної мови - найприродніше і найглибинніше духовне начало людського життя (Д Павличко).
Схожі статті
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 2. Довідка
1. Усне мовлення Українська літературна мова мас дві форми свого виявлення: усну і писемну. Як усна, так і писемна форми мови є засобом спілкування...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 1. Усне мовлення
1. Усне мовлення Українська літературна мова мас дві форми свого виявлення: усну і писемну. Як усна, так і писемна форми мови є засобом спілкування...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - Складнопідрядні речення
Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв'язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними....
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - Складносурядні речення
Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв'язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними....
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 3. Звертання
1. Усне мовлення Українська літературна мова мас дві форми свого виявлення: усну і писемну. Як усна, так і писемна форми мови є засобом спілкування...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 4. Дужки ()
Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв'язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними....
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ЗАНЯТТЯ ЧЕТВЕРТЕ
1. Усне мовлення Українська літературна мова мас дві форми свого виявлення: усну і писемну. Як усна, так і писемна форми мови є засобом спілкування...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ЗАНЯТТЯ СІМНАДЦЯТЕ
1. Числівники в діловому мовленні Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так. однозначні...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ
1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 3. Правопис часток
1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 2. Накладна
1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 1. Правопис географічних назв у ділових паперах
1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ЗАНЯТТЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ
1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 2. Рецензія
1. Числівники в діловому мовленні Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так. однозначні...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 1. Числівники в діловому мовленні
1. Числівники в діловому мовленні Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так. однозначні...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 4. Вибір слова
1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ПРАВОПИС ЧАСТКИ НІ
1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 3. Подвоєння та подовження приголосних
1.Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: А) префікса й кореня: відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти; Б) кінця...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ЗАНЯТТЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ
1. Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення того чи іншого пояснення або надання...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 1. Етика ділового спілкування
1. Етика ділового спілкування Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. "Заговори, щоб я тебе побачив" (Сократ). Вислів віками не...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ЗАНЯТТЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ
1. Етика ділового спілкування Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. "Заговори, щоб я тебе побачив" (Сократ). Вислів віками не...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 8. Терміни зовнішньоекономічної діяльності
Частини мови - це слова, що характеризуються спільними лексичними ознаками, властивими їм граматичними категоріями, синтаксичними функціями і засобами...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 7. Вибір слова
За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи. До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти,...
-
За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи. До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти,...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 5. Відмінювання займенників
За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи. До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти,...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 2. Заява про відкриття рахунка
1. Деякі особливості використання займенників у тексті Займенник - це частина мови, яка вказує на особу, предмет або ознаку, але не називає їх. Своє...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 1. Деякі особливості використання займенників у тексті
1. Деякі особливості використання займенників у тексті Займенник - це частина мови, яка вказує на особу, предмет або ознаку, але не називає їх. Своє...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - ЗАНЯТТЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ
1. Деякі особливості використання займенників у тексті Займенник - це частина мови, яка вказує на особу, предмет або ознаку, але не називає їх. Своє...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 4. Прийменник по в діловому мовленні
1. Одиниці мови Наше мовлення (розповідь, опис, листи, документи) складається з окремих частин, які передають зміст, поняття чи назву. Ці частини -...
-
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 3. Прийменник
1. Одиниці мови Наше мовлення (розповідь, опис, листи, документи) складається з окремих частин, які передають зміст, поняття чи назву. Ці частини -...
Мова ділових паперів - Кацавець Г. М. - 3. Безсполучникове складне речення