Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 18.2. Становлення валютного і фінансового ринків України
Валютний ринок в Україні - це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземних валют. Шляхом проведення міжбанківських операцій на валютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів).
Суб'єктами валютного ринку є:
- продавці валюти;
- покупці валюти;
- посередники.
До складу валютного ринку України, входять такі суб'єкти:
- Національний банк України;
- комерційні банки, які одержали ліцензію Національного банку на право здійснення операцій із валютними цінностями (уповноважені банки);
- інші кредитно-фінансові установи - резиденти (страхові, інвестиційні, дилерські компанії), які одержали ліцензію Національного банку;
- юридичні особи, які уклали з уповноваженими банками угоди на відкриття пунктів обміну іноземної валюти;
- кредитно-фінансові установи - нерезиденти, в тому числі іноземні банки, які одержали індивідуальний дозвіл Національного банку України на право здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України;
- валютні біржі, або валютні підрозділи товарних чи фондових бірж, які одержали ліцензію Національного банку на право організації торгівлі іноземною валютою.
Центральним банком нашої держави є Національний банк України (НБУ), який було утворено у березні 1991 р. відповідно до Закону "Про банки і банківську діяльність" на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР. Основні функції Національного банку України:
- здійснює зберігання і використання золотовалютних резервів України й інших державних цінностей, а також забезпечує платоспроможність держави;
- представляє інтереси України у відносинах із центральними банками й іншими фінансово-кредитними установами зарубіжних країн і міжнародними валютно-фінансовими організаціями;
- здійснює обмін і розрахунки за наданими й одержаними державними кредитами і позиками, провадить операції з централізованими валютними резервами, які надаються в його розпоряджання;
- регулює курс національної валюти щодо грошових одиниць інших держав.
Національний банк України є також головним органом валютного контролю в державі, який:
- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів;
- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.
НБУ за досить незначний час перетворився у справжній поважний центральний банк держави. Він опанував керівництво грошовим обігом, впровадив низку інструментів управління кредитним і валютним ринками, ринком цінних паперів. А технологія створеної та впровадженої власними силами системи електронних розрахунків, за оцінками незалежних експертів, стала найпередовішою серед країн Центральної та Східної Європи.
За роки своєї діяльності колектив Національного банку України розробив і втілив у життя специфічну, притаманну Україні, стратегію і тактику його поведінки залежно від змін соціально-економічної ситуації в державі.
Залежно від конкретних завдань, що поставали перед Україною, в діяльності Національного банку можна умовно виділити три характерні етапи.
Перший етап припадає на 1991 р. - жовтень 1994 р., період болісного пошуку цілісної концепції розбудови економіки нової незалежної держави, коли було закладено фундамент ідеології Національного банку, визначено її головні орієнтири і пріоритети.
Другий етап розпочався після проголошення у промові колишнього Президента України Л. Д. Кучми (жовтень 1994 р.) програми макроекономічної стабілізації, охоплює часовий проміжок з жовтня 1994 р. до серпня 1996 р. Це був період суто прагматичних реформ, коли були створені й запущені в дію нові монетарні механізми, притаманні сучасній соціально орієнтованій економіці.
Третій етап розпочався з вересня 1996 р., коли було введено гривню як повноцінну національну валюту України.
Особлива роль НБУ як центрального банку держави яскраво виявилася після сумнозвісних подій у Росії 17 серпня 1998 р., коли було успішно реалізовано вироблену стратегію діяльності на валютному ринку й ефективне використання валютних резервів НБУ.
Отже, успішна діяльність Національного банку як головного суб'єкта валютного ринку України цілком закономірно є результатом колосальної праці й таланту конкретних людей, що виявилося в утвердженні стійкої національної валюти держави як одного з найвагоміших компонентів її незалежності. Тому справедливо, що за рейтингом західних засобів масової інформації НБУ був визначений у числі 25 центральних банків світу, які проводять здорову грошову політику.
Таким чином, найважчий іспит на виживання держави було успішно складено. Утвердження України як самостійної і незалежної держави, зміцнення її авторитету як у світі, так і в очах власних громадян, є і продовжує залишатися основним завданням діяльності її центрального банку.
Серед комерційних банків потужні позиції на валютному ринку України займає Промінвестбанк, де також створена унікальна електронна система, що дає можливість вести розрахунки з єдиного кореспондентського рахунку. Всього 24 хвилини потрібно, щоб провести банківську операцію у будь-якій точці України, де є кореспондентський рахунок Промінвестбанку. На сьогодні це один із найбільших банків України, фінансовий капітал якого, включаючи власний, становить 1/3 від усього банківського капіталу України. Практично в усіх великих містах банк має відділення, а в Росії, наприклад, відкрито 272 кореспондентські рахунки у 125 банках.
Для того щоб захистити грошові кошти клієнтів, Промінвестбанк став у 1994 р. засновником першого російсько-українського кредитного банку - "Кредитімпекс-Банку", який сьогодні проводить 80 % усіх розрахунків у рублях між Україною і Росією. Він став одним із клірингових банків Української міжбанківської валютної біржі.
Опрацьована і впроваджена спеціалістами Промінвестбанку і "Кредитімпекс-Банку" технологія проведення платежів дала змогу скоротити строки їх проходження втроє. Тривалість конвертації російських рублів в українські гривні для підприємств-експортерів України скоротилася до двох днів. Співробітництво з "Кредитімпекс-Банком" удосконалюється шляхом взаємних операцій із векселями у національних валютах України і Росії, депозитними сертифікатами, облігаціями й іншими цінними паперами.
Головними напрямами співробітництва Промінвестбанку з "Кредитімпекс-Банку" є:
- захист активів банку від змін валютних курсів на валютному ринку, а також від можливого банкрутства банків-кореспондентів;
- ефективне використання тимчасово вільних коштів;
- підвищення ефективності й швидкості виконання валютних операцій;
- збільшення кола і підвищення якості операцій для важливих клієнтів, повсюдне активне залучення їх до обслуговування установами Промінвестбанку;
- зміцнення репутації Промінвестбанку України у світовій фінансово-банківській сфері.
Промінвестбанк працює також із "Дойчебанком", "Комерцбанком", "Банком оф Нью-Йорк", "Айнджибанком" та ін. Платежі у твердій валюті банк проводить через систему СВІФТ.
Загалом за даними Національного банку України на валютному ринку в 2002 р. здійснювали операції 182 банки, розмір сплаченого статутного фонду яких становив 6003 млн. грн. За участю іноземного капіталу функціонує 20 банків (11 %), причому сім з них (4 %) мають 100-відсотковий іноземний капітал.
У зв'язку з функціонуванням на валютному ринку України значної кількості малих і середніх банків останнім часом виявляється тенденція до зменшення їх кількості внаслідок злиття. Цьому процесу сприяє прийнятий Верховною Радою Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", де було зазначено, що з метою захисту інтересів клієнтів і забезпечення фінансової надійності комерційних банків мінімальний розмір статутного фонду встановлено у сумі, еквівалентній 1 млн. ЕКЮ за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком.
Постановою Верховної Ради України про введення в дію цього Закону Національному банку України було доручено встановити мінімальний розмір статутного фонду комерційних банків з участю іноземного капіталу в сумі, збільшеній не менш як у три рази від суми, передбаченої для комерційних банків без участі іноземного капіталу, а для комерційних банків зі 100-відсотковим іноземним капіталом - не менш як у п'ять разів.
З 1 січня 1998 р. у випадках, якщо розмір внесеного статутного фонду комерційного банку станом на 1 березня кожного року становитиме суму, еквівалентну менш як 1 млн. ЕКЮ за офіційним курсом грошової одиниці України, Національний банк України повинен скасувати дозвіл на створення комерційного банку і відкликати ліцензії на виконання банківських операцій.
У 2001-2003 рр. банківська система України мала стійку тенденцію зростання майже усіх показників - капіталу, зобов'язань й активів. Так, станом на 1 січня 2003 р. балансовий капітал банків, а це основа їх стабільного функціонування та розвитку, становив 10,0 млрд. грн., або 1,88 млрд. дол. США. При цьому відбулося відчутне зростання (майже у 3,5 раза) обсягів кредитів комерційних банків у реальну економіку. За цей час облікова ставка НБУ знизилася з 35,6 до 7,0 %. Відповідно відсоткові ставки комерційних банків у національній валюті - з 40,3 до 18,2 %. Поліпшується також якість кредитів. Лише протягом 2003 р. частка довгострокових кредитів зросла з 22,3 до 36,0 %.
Однак загалом частка банківського капіталу щодо ВВП становить лише 4,7 %, тоді як у країнах Центральної та Східної Європи - понад 40 %. Спостерігається неадекватне зростання капіталу банків щодо обсягів здійснюваних ними активних і пасивних операцій. За перше півріччя 2003 р. балансовий капітал банків збільшився лише на 8,5 %, а кредитний портфель - на 24,9 %. До того ж темпи приросту капіталу банків були втричі нижчими від темпів приросту грошової маси, яку вони обслуговують. За висновками фахівців, така ситуація посилює ризики подальшого стабільного функціонування банківської системи, зменшує її спроможність абсорбувати постійно зростаючу грошову пропозицію та здійснювати ефективний перерозподіл тимчасово вільних коштів у масштабах економіки.
Схожі статті
-
Розділ 18. ШЛЯХИ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 18.1. Формування системи валютного регулювання і валютного контролю Після...
-
Розділ 18. ШЛЯХИ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 18.1. Формування системи валютного регулювання і валютного контролю Після...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - Частина IX. ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
Розділ 18. ШЛЯХИ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 18.1. Формування системи валютного регулювання і валютного контролю Після...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 5.2. Операції на девізних ринках
Одним із найсуттєвіших елементів фінансів є світовий валютний ринок. Валютні операції у широкому розумінні є конкретною формою прояву валютних відносин у...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 13.1. Економічні функції валютного курсу
13.1. Економічні функції валютного курсу Валютний курс як економічна категорія являє собою ціну грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 5.3. Міжнародні розрахункові операції
Зовнішньоекономічні та неекономічні зв'язки між юридичними і фізичними особами різних країн призводять до виникнення грошових вимог і зобов'язань. У...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 16.2. Валютні обмеження та валютні ризики
Розглянуті інструменти валютного регулювання і валютної політики є, головним чином, засобами економічного впливу держави на динаміку курсових...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 16.1. Валютно-фінансова політика держави
Розділ 16. ФОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ 16.1. Валютно-фінансова політика держави Валютне регулювання - одна з форм...
-
Розділ 16. ФОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ 16.1. Валютно-фінансова політика держави Валютне регулювання - одна з форм...
-
Розділ 16. ФОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ 16.1. Валютно-фінансова політика держави Валютне регулювання - одна з форм...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 2.3. Валютний союз ЄС
Найбільш високо-розвинутою і досконалою формою розвитку регіональних валютних угруповань є Економічний і валютний союз (ЕВС) (раніше - Європейська...
-
7.1. Форми міжнародного кредиту Однією з головних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних розрахунків у...
-
Регіональні фінансово-кредитні організації в межах Західної Європи, Латинської Америки, Африки, Південно-Східної Азії та в регіоні колишнього СРСР (нині...
-
Оцінюючи платоспроможність окремих країн, використовують показник норми обслуговування державного боргу (Я ОБ), який визначається відношенням суми...
-
У 1944 р. на Міжнародній валютно-фінансовій конференції у Бреттон-Вудсі крім МВФ було створено Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)....
-
Конкретну ініціативу у створенні нової валютної системи, яка могла б успішно функціонувати після завершення Другої світової війни, взяли на себе країни,...
-
Здійсненням міжнародних лізингових операцій займається значна кількість фірм, різних за характером і сферою діяльності, правовому положенню і контролю....
-
Розділ 5. ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНОМУ ВАЛЮТНОМУ РИНКУ 5.1. Світові ринки золота У світі є спеціальні центри торгівлі золотом, де здійснюється регулярна його...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 5.1. Світові ринки золота
Розділ 5. ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНОМУ ВАЛЮТНОМУ РИНКУ 5.1. Світові ринки золота У світі є спеціальні центри торгівлі золотом, де здійснюється регулярна його...
-
Загальноприйнятого визначення міжнародного ринку цінних паперів немає. Як правило, на цьому ринку відбувається торгівля цінними паперами між...
-
Розділ 5. ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНОМУ ВАЛЮТНОМУ РИНКУ 5.1. Світові ринки золота У світі є спеціальні центри торгівлі золотом, де здійснюється регулярна його...
-
Є кілька методів визначення валютних курсів. Традиційним вважається метод визначення валютних курсів на основі зіставлення ринкових цін на золото...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 13.2. Методика визначення валютних курсів
Є кілька методів визначення валютних курсів. Традиційним вважається метод визначення валютних курсів на основі зіставлення ринкових цін на золото...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - Розділ 13. ВАЛЮТНИЙ КУРС
13.1. Економічні функції валютного курсу Валютний курс як економічна категорія являє собою ціну грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових...
-
Однією з головних функцій міжнародних валютно-фінансових структур є недопущення кризових потрясінь у міжнародних валютних відносинах. Як не дивно, але...
-
Першою в історії Світовою валютною системою була система, що спиралася на єдині правила обігу золотого грошового товару і відома під назвою системи...
-
В економічній літературі цінними паперами називають фінансові документи, які продаються і купуються, а також дають право їх власнику отримувати в...
-
Розділ 3. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ Діяльність міжнародних організацій пов'язана з виконанням певних функцій, які визначаються їхніми...
-
Розділ 1. СВІТОВІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ 1.1. Національна та світова валютні системи Валюта і гроші часом уявляються як поняття...
-
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 12.3. Умови повної конвертованості валют
Загалом для досягнення істинної конвертованості необхідно дотримуватись, у крайньому разі, двох умов: - по-перше, мати внутрішній ринок товарів, послуг,...
Міжнародні валютно-фінансові відносини - Боринець С. Я. - 18.2. Становлення валютного і фінансового ринків України