Міжнародні організації - Мокій А. І. - 3.5. Перспективи співробітництва України з країнами ЄС

12 липня 2007 року Європарламент ухвалив рішення висловити підтримку надання Україні перспектив членства в Євросоюзі. Відповідне рішення було прийняте за результатами обговорення доповіді депутата Міхала Томаша Камінські щодо мандата на переговори з Україною про нову поглиблену угоду.

Україна може стати учасником Європейського Союзу за умови забезпечення прав людини, дотримання технічних і юридичних норм інтеграції в політичну й ринкову системи. Базовим документом, що визначає засади економічної інтеграції України до ЄС та розвитку торгівлі, є Угода про партнерство і співробітництво, укладена в 1994 році. Відповідно до статті 51 цієї Угоди, Україна зобов'язалася вживати заходів "для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Співтовариства". Угодою також визначено перелік сфер, у яких має бути досягнуто "приблизної адекватності" законів: митне право; законодавство про компанії; банківське право; бухгалтерський облік компаній; податки, у тому числі непрямі; інтелектуальна власність; охорона праці; фінансові послуги; правила конкуренції; державні закупівлі; охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин; охорона довкілля; захист прав споживачів; технічні правила і стандарти; енергетика, у тому числі ядерна; транспорт.

Присутність України на ринках ЄС регулюється спільними для всіх країн елементами торговельного режиму із застосуванням окремих заходів стосовно тих товарів, у експорті яких зацікавлені українські виробники. Так, діють кількісні обмеження імпорту в ЄС з України певних груп сталеливарних виробів згідно з Угодою про торгівлю деякими сталеливарними виробами, підписаною в 2007 році. Торгівля текстильною продукцією регулюється Угодою про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС, яка забезпечує безквотовий режим торгівлі. Регулювання торгівлі високотехнологічною продукцією сьогодні не здійснюється жодною спеціальною угодою між Україною та ЄС.

Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України: у загальних обсягах українського експорту в 2007 році частка країн ЄС складала 28,3 %, імпорту - 36,6 %. За даними Держкомстату, у 2007 році обсяги експорту товарів з України до країн

ЄС склали 13 916,4 млн дол. США, імпорту - 22 217,7 млн дол. США, сальдо зовнішньоторговельного обороту було негативним і становило 8301,4 млн дол. Порівняно з аналогічним періодом 2006 року обсяги експорту українських товарів до країн ЄС збільшилися на 15,1 %, імпорту в Україну з ЄС - зросли на 37,2 %. Існуюча тенденція перевищення імпорту над експортом у торгівлі України з ЄС свідчить про більшу відкритість українського ринку для виробників з ЄС порівняно з рівнем відкритості ринку країн ЄС для українських експортерів, а також про відносно нижчий рівень конкурентоспроможності українських товарів.

З погляду забезпечення міжнародної конкурентоспроможності економіки України, яка повинна базуватися на науково-технічній конкуренції, товарна структура українського експорту є незадовільною. Так, структура експорту України до країн ЄС включає: чорні метали (21,2 %), енергетичні матеріали, нафту та продукти її перегонки (19,3 %), одяг текстильний (5,7 %), деревину та вироби з деревини (4 %). Імпорт характеризується вищою наукомісткістю товарів, оскільки в його структурі понад 30 % становить виробниче устаткування, продукція машинобудування та транспортні засоби - 11 %, хімічна продукція - близько 12 %.

Високотехнологічна продукція з України експортується переважно до Росії, Білорусі, Індії, Ірану, Грузії, а до країн ЄС - Німеччину, Угорщину, Італію - у значно менших обсягах.

Зовнішня торгівля України з ЄС товарами, що належать до групи високих технологій "Аеронавігаційні або космічні апарати", упродовж останніх п'яти років характеризується позитивним сальдо торговельного балансу, у 2007 році воно дорівнювало 770 тис. дол. США. Найбільше української аеронавігаційної та космічної техніки експортується до Німеччини (49,9 %), 15,8 % - до Словаччини, 10,4 % - до Польщі, імпорт здійснюється переважно з Німеччини (42,6 %), Великої Британії (12,6 %), Італії (11,8 %). Проте в загальних обсягах експорту України до країн ЄС товари цієї групи складають лише 0,1 %.

Підписання протоколу про приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ) прискорило початок переговорів про зону вільної торгівлі з ЄЄ. Дія Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) завершилася у 2008 році, що зумовило необхідність укладення нового документа про співпрацю між Україною та Європейським Союзом наприкінці 2008 року чи у І кварталі 2009-го. Відразу після підписання протоколу про приєднання України до СОТ 18 лютого 2008 року в Києві розпочалися переговори між комісаром ЄС з питань торгівлі Пітером Мендельсоном та Президентом України Віктором Ющенком про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Геополітичні інтереси Європейського Союзу на сьогодні не передбачають надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС. Проте Україна не може залишатися поза євроінтеграційними процесами. Тому ЄС застосовує такий стандартний інструмент співпраці з третіми країнами, як зона вільної торгівлі (ЗВТ), водночас вживаючи заходів для захисту своїх власних економічних інтересів. Провідні виробники сільськогосподарської продукції у Франції, Іспанії та Італії, занепокоєні можливістю зростання конкуренції з боку українських товарів, можуть вимагати захисних заходів щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією в межах ЗВТ. Європейські виробники чорних металів і хімічної продукції в Німеччині та Франції також очікують посилення конкуренції внаслідок надходження на ринок ЄС української продукції.

Схожі статті




Міжнародні організації - Мокій А. І. - 3.5. Перспективи співробітництва України з країнами ЄС

Предыдущая | Следующая