Міжнародні фінанси - Рогач О. І - Структура Європейської системи центральних банків

До 1999 р. засади монетарної політики країн ЄС розробляли національні центральні банки. З початком третього етапу формування ЄВС компетенція з розробки і контролю монетарної політики перейшла до Європейської системи центральних банків, а головні повноваження отримав Європейський центральний банк (ЄЦБ).

Відповідно до ст. 2 Протоколу "Про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ" головна мета ЄЦБ полягає у підтриманні цінової стабільності в ЄВС. Маастрихтський договір закріплює незалежність ЄЦБ від європейських та національних політичних органів. Разом з цим ЄЦБ має забезпечувати спільну економічну політику в ЄС, якщо це не загрожує досягненню його першочергової мети - підтриманню цінової стабільності.

У ст. З Протоколу "Про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ" визначаються такі основні завдання ЄСЦБ:

- розробка та реалізація грошової політики;

- проведення валютних операцій;

- зберігання та управління офіційними валютними резервами членів ЄВС;

- сприяння безперешкодному функціонуванню платіжної системи;

- підтримання дій компетентних органів банківського нагляду з розробки директив та здійснення наглядових фунцій за діяльністю кредитних інституцій та із забезпечення цінової стабільності.

Відповідно до ст. 106 Маастрихтського договору керівними органами ЄЦБ є Рада управляючих (Governing Council) та Вико-навча рада (Executive Board). Третім органом є Розширена рада (General Council), яку створено для регулювання відносин із членами ЄС, що з різних причин тимчасово не беруть участі у ЄВС. До Розширеної ради входять президент та віце-президент ЄЦБ, а також президенти всіх центральних банків країн ЄС.

Рада управляючих ЄЦБ є найвищим керівним органом, до складу якої входять члени Виконавчої ради та президенти центральних банків країн ЄВС. її завдання полягають у:

- розробці директивних напрямів та ухваленні рішень щодо забезпечення належного виконання покладених на ЄСЦБ завдань;

- розробці грошової політики для країн-членів валютного союзу та ухваленні рішень щодо проміжних цілей, центральних процентних ставок та обсягів грошової емісії.

Кожний член Ради управляючих ЄЦБ має один голос. її рішення ухвалюються звичайною більшістю голосів, крім тих рішень, які стосуються капіталу, мінімальних резервів та розподілу прибутків ЄЦБ: ці рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів, причому вага голосу залежить від частки країни в капіталі ЄЦБ, а голоси членів Виконавчої ради не враховуються при голосуванні.

Виконавча рада складається з президента, віце-президента та ще чотирьох його членів. її головними завданнями є:

- підготовка засідань Ради управляючих ЄЦБ;

- виконання грошово-політичних рішень Ради управляючих ЄЦБ;

- організація поточної роботи ЄЦБ.

Відповідно до Маастрихтського договору члени Виконавчої ради ЄЦБ призначаються урядами країн-членів ЄВС із кола досвідчених і визнаних експертів із валютних та банківських питань за рекомендацією Ради міністрів ЄС та після заслухання Європейським парламентом. Президент Виконавчої ради призначається терміном на 8 років, віце-президент - на 4 роки, а інші члени - терміном від 5 до 8 років без права повторного призначення.

Грошово-кредитна політика Європейського центрального банку

Стратегія ЄЦБ підпорядковується меті дотримання грошової стабільності в Європі.

До створення ЄВС грошова політика країн ЄС мала однакову мету - підтримання стабільності національної валюти. Однак шляхи окремих країн щодо досягнення цієї мети були доволі різними. Так, деякі країни намагалися досягти цінової стабільності шляхом регулювання зростання монетарних агрегатів (монетарний цільовий орієнтир), виходячи з того, що регулювання обсягу грошової пропозиції за достатньо стабільного попиту на гроші відповідним чином впливатиме на рівень цін та процентних ставок.

Інші країни віддавали перевагу прив'язці національної валюти до більш стабільної іноземної валюти (країни "блоку німецької марки" та ін.).

Треті країни обрали шлях прямого регулювання інфляції без офіційного встановлення проміжних цілей. Цей метод використовувався переважно в країнах, у яких регулювання грошової маси та процентних ставок утруднювалося через нестабільний грошовий попит.

ЄЦБ використовує режим регулювання інфляції, хоча експліцитно (явно, виразно) поряд із цільовим орієнтиром інфляції встановлює монетарну ціль.

Цінова стабільність у єврозоні вважається досягнутою тоді, коли річне зростання цін у країнах-членах, виражене через гармонізований індекс споживчих цін*, не перевищує 2 % порівняно з попереднім роком.

Таблиця 5.1

Цілі грошово-кредитної політики у країнах ЄС, 1998 р.

цілі грошово-кредитної політики у країнах єс, 1998 р

Для підтримання цінової стабільності ЄЦБ використовує комбіновану стратегію грошової політики, яка має два напрями. Перший - регулювання широкої грошової маси МЗ, річний "маяк" зростання якої встановлено на рівні 4,5 %. При цьому ЄЦБ не має на меті контролювати зростання таким чином, щоб досягти "маяка" - він виконує роль інструменту. Передумовами дотримання монетарного "маяка" є щорічне зростання реального ВВП на 2-2,5 % і щорічне уповільнення темпу зростання грошового агрегату М3 на 0,5-1 %.

* Гармонізований індекс споживчих цін (ГІСЦ) служить для Ради управляючих ЄЦБ інструментом оцінки цінової стабільності в єврозоні. ГІСЦ був розроблений Європейською комісією (Євростатом) разом із національними статистичними інститутами та Європейським валютним інститутом, а згодом ЄЦБ з тим, щоб виконати вимоги Маастрихтського договору щодо розробки індексу споживчих цін на порівняльній базі, яка б ураховувала відмінності в національних дефініціях цінових індексів. ГІСЦ єврозони складається з 77 компонентів, які упорядковано у п'ять основних груп: перероблені продукти харчування - 13,4 %. неперероблені продукти харчування - 9,0 %, неенергетичні промислові вироби - 32,5 %, енергетичні продукти - 8,8 %, послуги - 36,3 %.

Другий напрям - широка оцінка загального розвитку цін та ризиків їх стабільності в єврозоні. Ця оцінка здійснюється ЄЦБ шляхом аналізу численних кон'юнктурних та фінансових індикаторів.

У відповідності до міжнародних стандартів ЄСЦБ визначила власну структуру агрегатів грошової маси. Вона складається з грошових агрегатів МІ, М2 та МЗ.

Таблиця 5.2

Складові грошових агрегатів ЄСЦБ

цілі грошово-кредитної політики у країнах єс, 1998 р

Схожі статті




Міжнародні фінанси - Рогач О. І - Структура Європейської системи центральних банків

Предыдущая | Следующая