Міжнародні економічні відносини - Амеліна І. В. - Розділ 3. Ключові проблеми розвитку міжнародних економічних відносин

Тема 10. Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ)
1. Сутність міжнародної економічної інтеграції

Розвиток світових продуктивних сил на сучасному етапі все більше набуває характеру цілісності та безперервності їх національних елементів. Це обумовлює перевагу доцентрових сил у розвитку світового господарства та зростання відкритості національних економік, виступає каталізатором інтернаціоналізації господарського життя. Сучасний світовий економічний розвиток характеризується двома головними тенденціями. З одного боку, зростають, посилюються і домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Міжнародна економічна інтеграція як явище характеризується відсутністю будь яких форм дискримінації іноземних партнерів у кожній із національних економік, а як процес виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами різних країн.

А з іншого боку дані процеси проходять не прямолінійно, оскільки поряд з інтеграційними процесами в окремих регіонах світу мають місце й дезінтеграційні процеси, що викликані політичними, національними та релігійними причинами.

Міжнародна економічна інтеграція - якісно новий етап розвитку і форма прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств.

Міжнародна економічна інтеграція - це створення регіональних комплексів, економічних об'єднань держав із тісними взаємозв'язками національних економік, власним поділом праці, специфікою економічного розвитку і механізмом управління.

Міжнародна економічна інтеграція - Це об'єктивний, усвідомлений, спрямований процес зближення, взаємопристосування, зрощування національних господарських систем, який володіє потенціалом саморегулювання і саморозвитку і в основі якого лежить економічний інтерес самостійних суб'єктів і міжнародний поділ праці.

МЕІ характеризується:

1. Узгодженою політикою у взаємних економічних відносинах і у відносинах з третіми країнами.

2. Процесом створення однорідного, внутрішнього злитого господарського механізму декількох країн з пріоритетом власного поділу праці.

3. Інтернаціоналізацією виробництва, процесом зближення, взаємопроникнення і переплетення національних економік.

4. Особливими механізмами регулювання через наднаціональні органи в рамках групи країн.

5. Процесом встановлення глибоких економічних зв'язків в окремих регіонах, тобто МЕІ має регіональний характер, що обумовлено нерівномірністю розвитку регіонів.

МЕІ - це вищий рівень розвитку процесу інтернаціоналізації господарського життя, що утворюється шляхом об'єднання ринків, капіталів, робочої сили, товарів і послуг.

Інтеграційні процеси носять регіональний характер і проявляються в регіонах з найрозвинутішою економікою та інтенсивним розвитком НТП:

- Західна Європа;

- Північна Америка;

- Південно-Східна Азія;

- Південна Америка.

Головні учасники і організатори Інтеграційного процесу:

- держави;

- ТНК;

- партії;

- громадські організації;

- національні групи населення;

- окремі особи.

Сучасні особливості процесів МЕІ

- динамізм у розвитку;

- нерівномірність (за регіонами, рівнем розвитку);

- розвиток поряд з дезінтеграцією;

- глобальний субрегіоналізм (дія на глобальному рівні, але поділ регіональних об'єднань на субрегіони);

- формування реальних умов розвитку світової економічної інтеграції.

2. Фактори розвитку МЕІ і її значення

Для створення економічного інтеграційного угрупування двох чи кількох країн необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні умови. Із політико-правової точки зору принципове значення мають сумісність політичних устроїв та основного законодавства країн, що інтегруються. Ключовими щодо економічних умов інтеграції є такі критерії: рівень розвитку країн, їх ресурсні та технологічні потенціали; ступінь зрілості ринкових відносин, зокрема національних ринків товарів, послуг, капіталу та праці; масштаби та перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн і т. ін.; важлива також інфраструктурна та соціально-культурна сумісність. При цьому процеси формування економічних інтеграційних угрупувань країн мають яскраво виражену регіональну специфіку.

Слід зазначити, що економічні інтеграційні угрупування країн можуть формуватися різними шляхами:

- "знизу-догори", У процесі поглиблення інтернаціоналізації та транснаціоналізації господарського життя, коли домовленостям між країнами про створення зони вільної торгівлі, митного союзу чи спільного ринку передує досить тривалий період розвитку міжнародних економічних зв'язків на рівні підприємців, фірм та корпорацій. Ці зв'язки активно підтримуються на державному рівні, водночас розробляються й реалізуються широкомасштабні двосторонні проекти поглиблення міжнародного економічного співробітництва. Саме таким шляхом розвивались інтеграційні процеси у Північній Америці, насамперед, між США та Канадою;

- "згори-донизу", Коли з різних політичних та соціально-економічних причин створюється інтеграційне угрупування країн, які ще не повністю відповідають критеріям інтеграційної сумісності, але в процесі подальшого регульованого і скоординованого на наднаціональному рівні співробітництва досягають тієї чи іншої форми міжнародної економічної інтеграції.

Переважно таким шляхом розвивалась економічна інтеграція в Європі через дво - і багатосторонні переговори і асоційовану участь окремих країн у діяльності інтеграційних угрупувань, які вже функціонують. Зокрема, таким шляхом ідуть сьогодні країни Східної Європи, які ставлять за мету інтеграцію до Європейського Союзу. Те саме можна сказати про Мексику, її причетність до формування та розвитку Північноамериканської угоди про вільну торгівлю. Слід зауважити, що для становлення та розвитку конкретних форм міжнародної регіональної економічної інтеграції характерним є взаємозв'язок згаданих шляхів.

У цілому послідовний розвиток форм міжнародної регіональної економічної інтеграції забезпечує найповніше, найраціональніше використання економічного потенціалу країн та підвищення темпів їх розвитку.

Водночас вирішуються важливі питання соціальної політики за рахунок об'єктивно зумовленого зниження цін на основні товари та послуги та створення нових робочих місць і завдяки концентрації зусиль країн-учасниць на пріоритетних програмах соціально-економічного розвитку. Зауважимо також, що в зрілих інтеграційних об'єднаннях виробляються й реалізуються потужні та дійові механізми, інструменти забезпечення колективної економічної безпеки.

Схожі статті




Міжнародні економічні відносини - Амеліна І. В. - Розділ 3. Ключові проблеми розвитку міжнародних економічних відносин

Предыдущая | Следующая