Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 14.5.3. Міжнародний трибунал ООН з морського права
Враховуючи ту обставину, що положення Конвенції ООН з морського права 1982 р. вміщують у собі правові механізми майже на всі головні питання з міжнародного морського права, ч. XV Конвенції цілком присвячена вирішенню спорів і передбачає всі засоби їх мирного врегулювання.
Так, згідно зі ст. 287 (п. 1) Конвенції 1982 р., кожна держава-учасниця "може обирати через письмову заяву один або більше із таких засобів врегулювання спорів, що стосуються тлумачення або застосування цієї Конвенції:
А) Міжнародний трибунал з морського права, заснований згідно з Додатком VI;
Б) Міжнародний суд;
В) арбітраж, утворений згідно з Додатком VII;
Г) спеціальний арбітраж, утворений згідно з Додатком VIII, для однієї чи більше категорій спорів, зазначених у цьому Додатку...11.
Правовою основою діяльності Трибуналу є статті Конвенції 1982 р., Статут Трибуналу, Правила процедури, які прийняті 28 жовтня 1997 р., резолюції про внутрішню судову практику Трибуналу від 31 жовтня 1997 р., а також Основні напрями підготовки і подання справ у Трибуналі від 28 жовтня 1997 р.
До складу Трибуналу входить 21 суддя, які представляють основні правові системи світу та різні географічні регіони.
У структурі Трибуналу є: палата спрощеного, прискореного розгляду з п'яти членів і двох кандидатів; палати зі спорів, пов'язаних із захистом морського середовища, рибальством, використанням Району - глибоководного морського дна.
Поряд з цим є також робочі комітети, які складаються із суддів з важливих практичних справ Трибуналу: бюджет і фінанси; правила процедури і юридична судова практика; апарат і адміністративні справи; бібліотека і видавнича діяльність; будівля і її електронні системи; громадські зв'язки.
Міжнародний трибунал уповноважений розглядати спори, які стосуються тлумачення чи застосування будь-якої угоди з питань, які передбачені Конвенцією 1982 р., у випадку згоди всіх учасників такої угоди. Першочергове значення для практики міжнародного морського права мають положення про те, що Трибунал розглядає спори про негайне звільнення судна, затриманого в межах юрисдикції іноземної держави за підозрою у порушенні норм Конвенції 1982 р.
Згідно з Конвенцією 1982 р., процедура порушення справи починається з моменту отримання Секретарем письмової заяви на його ім'я або повідомлення про спеціальну угоду (ст. 24). Після цього Секретар зобов'язаний повідомити всі зацікавлені сторони про одержання заяви, яка повинна бути лаконічною, містити зміст зі списком документів, включаючи інформацію в електронному або цифровому вигляді.
У першій частині заяви вказують представників сторони, його помічників, їхню контактну інформацію, відповідача. У частині А вказують: фактичний зміст справи; підсудність; юрисдикцію Трибуналу; статті Конвенції, котрі порушені, на думку заявника, відповідачем; повідомлення. У частині В перераховують нормативно-правові акти, що стосуються повідомлення.
Негайне звільнення судна й екіпажу є новим явищем у міжнародному морському праві. Трибунал наділений правом приймати рішення про "негайне звільнення судна і екіпажу", якщо вони звільняються, незважаючи на надання "розумної застави або іншого фінансового забезпечення" і якщо впродовж десяти днів з моменту затримання не буде досягнуто згоди між державою прапора і прибережною державою про передачу питання про звільнення будь-якому суду чи арбітражу (ст. 292 Конвенції 1982 р.).
Заяву про негайне звільнення подають у Трибунал, рішення якого неостаточним і обов'язковим.
Звернення до Трибуналу з проханням про винесення рішення про звільнення судна й екіпажу є можливим у випадках відмови звільнити судно, котре заарештоване:
- за забруднення у територіальному морі або виключній економічній зоні (п. 7 ст. 220);
- за порушення "застосовних міжнародних норм і стандартів по захисту і збереженню морського середовища" (п. 1 (6) ст. 226);
- через відповідальність, взяту або викликану на себе цим судном під час проходу через територіальне море іноземної держави або внаслідок будь-яких інших порушень, коли воно проходить територіальне море після виходу із внутрішніх вод (п. 2 і 3 ст. 28);
- за порушення законів і правил рибальства у виключній економічній зоні (п. 2 ст. 73).
Заява про звільнення судна або його екіпажу від затримання повинна подаватися лише державою прапора або від її імені будь-яким органом або організацією, уповноваженими певною державою. Такий документ має бути виданий урядом, міністром чи керівником відомства, але обов'язково від імені уряду, тобто держави прапора.
Важливим питанням у діяльності Трибуналу є можливість отримувати від нього консультативні висновки. їх уповноважена давати Палата з морського дна (ст. 191 Конвенції 1982 р.) на запит Асамблеї або Ради Міжнародного органу з морського дна.
Схожі статті
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 14.3. Міжнародно-правовий режим відкритого моря
Відкрите море - морський простір, який розташований за межами кордонів територіального моря держав. На нього не поширюється суверенітет будь-якої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 14.2.2. Територіальне море
Морський простір, який розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави та перебуває під її...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.4. Принцип суверенної рівності держав
Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов'язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.1. Поняття та види джерел міжнародного права
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 6. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 9.2. Система мирних засобів вирішення спорів
В основі сучасної системи мирних засобів вирішення спорів лежать Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р. та 1907 р., Статут...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Міжнародні спори можна поділити на види
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 9.1. Поняття та види міжнародних спорів
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 9. МИРНЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.4. Дія міжнародного договору
Набуття чинності договором означає, що він є юридично обов'язковим для сторін і породжує відповідні права та обов'язки. Однак на практиці чимало є...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.3. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов'язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних...
-
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.6. Принцип територіальної цілісності
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.5. Принцип невтручання у внутрішні справи
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.2. Принцип незастосування сили або погрози силою
Безсумнівно, принцип незастосування сили або погрози силою займає центральне місце серед принципів міжнародного права. Історія показує жахливі наслідки,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.1. Поняття міжнародного права
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.8. Правонаступництво в міжнародному праві
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.7. Визнання в міжнародному праві
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Особливо це стосується держав. З моменту закінчення Другої світової війни вже виникло понад сто...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.2. Держава - основний суб'єкт міжнародного права
Тривалий час єдиним завданням міжнародного права було регулювання відносин виключно між державами. Власне, і міжнародне право виникло з об'єктивної...
-
Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.10. Принцип співробітництва
Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.9. Принцип рівноправності та самовизначення народів
Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5. Комітет з ліквідації расової дискримінації
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4. Комітет з прав людини
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 3. Комісія ООН з питань становища жінок
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 2. Рада ООН з прав людини
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1. Генеральна Асамблея ООН
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Існують випадки, коли особа володіє громадянством більш ніж однієї держави. У такому випадку прийнято говорити про подвійне, або множинне громадянство,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Набуття громадянства
Існують два основних способи набуття громадянства: філяція та натуралізація. Перший спосіб є первинним і передбачає, що особа отримує громадянство за...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 8.2. Міжнародно-правові питання громадянства
У сучасній доктрині міжнародного права громадянство визначають як стійкий правовий зв'язок фізичної особи з певною державою, який проявляється у...
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 14.5.3. Міжнародний трибунал ООН з морського права