Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 13.3. Державні кордони
Просторові межі поширення суверенітету держав, а також реалізації територіального верховенства визначають державні кордони. Останні слугують не лише важливим атрибутом суверенних держав у системі міждержавних відносин, а й часто становлять предмет територіальних претензій.
У теорії міжнародного права державний кордон розглядають як позначену на картах і закріплену маркуванням на місцевості лінію та вертикальну площину, що проходить по ній і визначає зовнішні межі державної території (сухопутної, водної, повітряної). Національне законодавство держав щодо визначення поняття "державний кордон" концептуально збігається із його доктринальними розробками. Наприклад, державний кордон, згідно з законом України "Про державний кордон України" 1991 р., - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, - суші, вод, надр, повітряного простору.
Залежно від особливостей проходження лінії державного кордону кордони поділяють на орографічні, геометричні й астрономічні.
Під орографічними (природними) кордонами розуміють лінію державного кордону, яка визначається відповідно до особливостей рельєфу місцевості (по берегах озер, по гірських хребтах тощо).
Геометричні кордони характеризуються тим, що встановлення державного кордону відбувається за рахунок проведення з однієї точки в іншу прямих ліній без урахування рельєфу місцевості90.
Лівії астрономічних кордонів, на відміну від орографічних та геометричних, збігаються із паралеллю чи меридіаном географічної сітки. В Африці, наприклад, 40 % кордонів є саме астрономічними91.
Іноді, в результаті завершення процедури встановлення державних кордонів, у держави з'являються комбіновані кордони, які передбачають наявність як орографічних, геометричних, так і астрономічних кордонів. До таких держав, зокрема, належить Ботсвана92.
Відповідно до іншої класифікації кордонів, в основу якої покладено критерій складових частин державної території, кордони поділяють на сухопутні, повітряні, водні.
Водні кордони держави (річкові, озерні, морські) визначають у спосіб підписання спеціального договору, нормами національного законодавства або поєднанням цих двох способів.
Кордони на прикордонних річках проводять залежно від їх відповідності критерію судноплавної або несудноплавної річки. У випадку судноплавної річки кордон пролягає по лінії її найбільших глибин (тальвегу) або фарватеру, а якщо річка несудноплавна, то кордон проходить посередині річки або її головного рукава.
Морські кордони встановлює законодавство прибережної держави, відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного морського права. Так, морськими кордонами держави, що відмежовують її територіальні води від відкритого моря, є зовнішня межа територіальних вод, ширина яких становить, як правило, не більше 12 морських миль.
Повітряним кордоном держави вважається уявна площина, що вертикально прилягає до сухопутної, водної території і простягається вгору на 100-110 км.
Питання, які стосуються встановлення державного кордону, їх правового режиму, охорони, регулюються нормами як міжнародного, так і національного права. Так, відповідно до Закону України "Про державний кордон України" 1991 р.95, уст. 2 зазначено, що державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Визначення лінії проходження державного кордону відбувається між зацікавленими державами у договірному порядку. На практиці така процедура складається із двох етапів.
Перший етап передбачає визначення договірними сторонами Лівії державного кордону відповідно до характерних ознак рельєфу на місцевості з одночасним її нанесенням на карту, що становить невід'ємну частину двостороннього договору, який укладається при цьому. У теорії міжнародного права ця процедура отримала назву делімітація96.
На другому етапі, відповідно до результатів делімітації, відбувається встановлення лінії проходження державного кордону на місцевості - відоме як демаркація97.3 метою її здійснення створюють змішані міждержавні комісії, які позначають лінію проходження державного кордону на місцевості за допомогою спеціальних прикордонних знаків. Результати проведення демаркаційних робіт, за загальним правилом, закріплюють у відповідних протоколах з описом лінії проходження державного кордону і встановлених прикордонних знаків, які підписують уповноважені представники міждержавних комісій. Іноді в результаті пошкодження прикордонних знаків виникає необхідність у перевірці лінії проходження державного кордону на місцевості, що супроводжується заміною, відновленням або встановленням нових прикордонних знаків. У таких випадках відбувається редемаркація державного кордону.3 метою здійснення редемаркації державних кордонів укладають спеціальні міжнародні двосторонні угоди.
Нерідко демаркація і делімітація як складові процесу визначення лінії проходження державного кордону в силу різноманітних чинників політичного та економічного характеру розмежовані у часі. Наприклад, тепер, з огляду на відмову Національних Зборів Республіки Білорусь ратифікувати договір про державний кордон між Україною і Республікою Білорусь 1997 р., процедура договірно-правового оформлення білорусько-українського кордону - його демаркація - тривалий час залишалася незавершеною. Схожі проблеми є у площині демаркації сухопутної ділянки державного кордону між Україною та Російською Федерацією, а також розмежування морських просторів (Чорне та Азовське море, Керченська протока).
В особливих випадках, зокрема під час розпаду держав або реалізації сецесії, процедура визначення державних кордонів новоутворених держав відбувається відповідно до міжнародно-правового принципу "uti possidetis". У результаті застосування цього принципу внутрішні (адміністративні) кордони набувають статусу державного кордону. Принцип отримав широке застосування в теорії і практиці міжнародного права. Так, договірно-правове оформлення лінії державного кордону України після проголошення нею незалежності в основному збігається із лінією проходження адміністративного кордону України у складі колишнього Радянського Союзу101. У схожий спосіб було визначено державні кордони новоутворених держав після розпаду колишньої Югославії.
У сучасних умовах інтеграційних процесів, особливо в рамках ЄС, відбувається істотне послаблення ролі державних кордонів у взаємовідносинах між членами ЄС. Необхідність побудови спільного ринку та забезпечення свободи вільного руху товарів, людей і послуг на території ЄС призвело до появи феномену відмови від паспортного та митного контролю між країнами - членами ЄС.
Схожі статті
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.7. Принцип непорушності кордонів
Тісно пов'язаним з принципом територіальної цілісності є принцип непорушності кордонів, який своєю метою має забезпечення стабільності кордонів. Як і...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.6. Принцип територіальної цілісності
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Правонаступництво щодо міжнародних договорів
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.8. Правонаступництво в міжнародному праві
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.8. Принцип поваги прав і основних свобод людини
Тісно пов'язаним з принципом територіальної цілісності є принцип непорушності кордонів, який своєю метою має забезпечення стабільності кордонів. Як і...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 13.2. Юридична природа та склад державної території
Державна територія відіграє фундаментальне значення яку теорії, так і у практиці міжнародного права. Більшість юристів-міжнародників зазначають, що...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.5. Принцип невтручання у внутрішні справи
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.2. Держава - основний суб'єкт міжнародного права
Тривалий час єдиним завданням міжнародного права було регулювання відносин виключно між державами. Власне, і міжнародне право виникло з об'єктивної...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.1. Поняття міжнародного права
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.10. Принцип співробітництва
Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.9. Принцип рівноправності та самовизначення народів
Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві
13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві Основні історичні етапи розвитку людства, прагнення держав до світової гегемонії чи регіонального...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 13. ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві Основні історичні етапи розвитку людства, прагнення держав до світової гегемонії чи регіонального...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Міжнародні спори можна поділити на види
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 9.1. Поняття та види міжнародних спорів
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 9. МИРНЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 8.2. Міжнародно-правові питання громадянства
У сучасній доктрині міжнародного права громадянство визначають як стійкий правовий зв'язок фізичної особи з певною державою, який проявляється у...
-
7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 7. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.4. Принцип суверенної рівності держав
Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов'язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.3. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов'язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 2.3. Класичне міжнародне право
За характером і сутністю під класичним міжнародним правом розуміють здебільшого європейське право, яке в практичному плані сформувалось на основі...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - ВСТУП
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
4.1. Поняття, ознаки та суть основних принципів міжнародного права В ієрархічній структурі міжнародного права ключове місце займають його основні...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
4.1. Поняття, ознаки та суть основних принципів міжнародного права В ієрархічній структурі міжнародного права ключове місце займають його основні...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.7. Визнання в міжнародному праві
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Особливо це стосується держав. З моменту закінчення Другої світової війни вже виникло понад сто...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.6. Інші можливі джерела міжнародного права
Варто зазначити, що питання про джерела міжнародного права не є настільки простим, яким воно видається з першого погляду і з позиції його формулювання....
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 13.3. Державні кордони