Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - Сутність прямих іноземних інвестицій
Сутність прямих іноземних інвестицій
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) займають особливе місце серед форм міжнародного руху капіталу. Це зумовлено двома основними причинами:
§ прямі іноземні інвестиції - це реальні інвестиції, які, на відміну від портфельних, не є чисто фінансовими актами, шо виражені в національній валюті. Вони здійснюються у підприємства, землю та інші капітальні товари;
§ прямі іноземні інвестиції, на відміну від портфельних, звичайно забезпечують управлінський контроль над об'єктом, в який інвестовано капітал.
До виникнення транснаціональних корпорацій (ТНК) усі приватні іноземні інвестиції були в основному "портфельними". З появою ТНК (тобто підприємств, що є власниками або контролюють виробництво товарів та послуг за межами країни, в якій вони базуються) частина міжнародного руху капіталу набуває форми ПІІ.
ПІІ - це різновид іноземних інвестицій, призначених для виробництва і забезпечення контролю над діяльністю підприємств завдяки володінню контрольним пакетом акцій. Пропорція, що визначає підконтрольність, неоднакова в різних країнах. У США формально визнається прямим зарубіжним інвестуванням будь-яке вкладання капіталу, якщо інвестор мас або отримує 10% власності. ПІІ охоплюють усі види інвестування - чи то придбання нових акцій, чи просте кредитування, аби тільки інвестуюча фірма мала понад 10% акцій зарубіжної фірми. Частка участі в акціонерному капіталі фірми може бути отримана і в обмін на технологію, кваліфіковані кадри, ринки тощо.
Власність інвестора (повна або часткова) та його контроль над зарубіжним підприємством, котре стає частиною організаційної структури ТНК як її філія або дочірнє товариство - головна відмінність ПІІ від інших видів інвестування.
Характерною рисою ПІІ можна вважати і переважання рівня продаж продукції, виробленої за кордоном за допомогою ШІ, над продажами вітчизняної продукції у ви1 гляді товарного експорту.
Чинниками, які, активно впливають на зростання ПІІ і зумовлюють випереджаючі темпи зростання ПІІ порівняно з темпами зростання світової торгівлі (а також ВВП промислово-розвинутих країн), є: інтеграція виробництва, еволюція його в бік створення міжнародної продукції; зростаюча роль ТНК; економічна політика промислово розвинутих країн, спрямована на підтримку темпів економічного зростання і рівня зайнятості; прагнення країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою здолати кризовий стан економіки і соціальної сфери; екологічні чинники, що спонукають розвинуті країни переводити шкідливе виробництво в країни, що розвиваються. При участі в ПІІ уряду додатковим мотивом може бути досягнення певних політичних цілей: забезпечення стратегічними ресурсами, розширення сфери свого впливу з боку уряду.
Прямі іноземні інвестиції становлять основу панування ТНК на світовому ринку. Вони дозволяють транснаціональним корпораціям використовувати підприємства в зарубіжних країнах для виробництва і збуту продукції і швидко розповсюджувати нові товари і нові технології в міжнародному масштабі, тим самим підвищуючи свою конкурентоспроможність. Для них ШІ мотивовані в кінцевому підсумку прибутком.
Щоб зрозуміти можливість отримання цього прибутку, необхідно зупинитись на характеристиці основних груп чинників, що спонукають до ПІІ. Це - маркетингові чинники, торговельні обмеження, вартісні чинники, інвестиційний клімат.
Маркетингові чинники є основними в зростанні ШІ. ТНК потребують розширення ринку для підтримання або збільшення своїх продаж. Однак навіть досить місткий внутрішній ринок установлює межі зростання. Обмеженість продуктової диверсифікації розмірами внутрішнього ринку робить необхідною географічну диверсифікацію виробництва: організацію виробництва за рубежем, придбання зарубіжних фірм, установлення контролю над ними.
Торговельні обмеження. ШІ дозволяють фірмам обійти торговельні бар'єри і функціонувати за кордоном як місцеві фірми, не підпадаючи під митні платежі, тарифи чи інші імпортні обмеження. Обсяги американських інвестицій у Канаду не були б такими великими, якби канадський уряд не створив торговельних бар'єрів для підтримки місцевої промисловості.
На доповнення до бар'єрів, які створює уряд, обмеження можуть створювати покупці, які бажають споживати місцеві товари та послуги, а також як результат націоналістичних тенденцій чи як наслідок існуючих культурних особливостей Більше того, часто місцеві покупці бажають купувати товари і послуги в тих, хто заслуговує на їхнє довір'я, тобто у вітчизняних виробників. Для деяких продуктів ефект країни походження може примусити фірму заснувати завод у країні споживачів з тим, щоб створити позитивний стереотип якості продукту.
Вартісні чинники. Обслуговувані ринки, що знаходяться на значній відстані і обмежені високими тарифними бар'єрами, створюють багато перешкод для можливостей експортерів на зарубіжних ринках. Багато з промислових транснаціональних корпорацій засновують виробництво за кордоном для отримання переваг у витратах за такими статтями, як праця та сировина. Так, німецький робітник в обробній промисловості "коштує" в 4 рази більше від тайванського, у 9 - від бразильського, в 54 - від російського. Багато з американських філій постачають своїм американським материнським компаніям чинники і компоненти, що мають низьку вартість.
Прямі іноземні інвестиції здійснюються не лише горизонтально, тобто фірмами, що купують або засновують аналогічні фірми за рубежем, а й вертикально. Деякі фірми вбачають привабливість ШІ в тому, що вони дають змогу підвищити надійність джерел постачання сировиною та іншими проміжними продуктами (напівфабрикатами). Вертикальна інтеграція збільшує надійність постачання і може призвести до скорочення експлуатаційних витрат і забезпечити контроль за товаропотоками через кордони в складній світовій системі розподілу.
Інвестиційний клімат. ПІІ, згідно з визначенням, дозволяють здійснювати контроль за діяльністю підприємства. Проте контроль може бути марним через несприятливі умови "навколишнього середовища", навіть якщо фірма володіє філією на 100%. Реальність забезпечення контролю, а значить і прибутковість ПІІ залежить від наявності в країні належного інвестиційного клімату - сукупності політичних, економічних, юридичних, соціальних, побутових умов, які визначають ступінь ризику інвестицій та їх прибутковість.
Загальне відношення в світі до зарубіжних інвестицій та до їх наступного розвитку може бути визначене як двоїсте. Визнаючи вигідність ПІІ в короткостроковому плані, майже всі країни, побоюючись підриву контролю над національними економічними ресурсами і суверенітету країни, обмежують іноземну власність у ключових секторах економіки.
Дискримінація по відношенню до ПІІ може здійснюватись у формі збільшення податків; цінового контролю або заходів, спрямованих персонально на іноземні фірми (часткова націоналізація, місцеве законодавство, обмеження переказу грошей (платежів), експортні правила та обмеження еміграції робочої сили).
Інвестиційний клімат визначається також валютними ризиками. Це виражається звичайно у виникненні ризиків, пов'язаних з переказом і обігом іноземної валюти.
Структуру основних чинників прямих іноземних інвестицій можна подати так.
Основні чинники прямих іноземних інвестицій
Маркетингові чинники
1. Розмір ринку.
2. Зростання ринку.
3. Прагнення утримати частину ринку.
4. Прагнення добитися успіху в експорті материнської компанії.
5. Необхідність підтримувати тісні контакти з покупцями.
6. Незадоволеність існуючим станом ринку.
7. Експортна база.
8. Слідування за покупцями.
9. Слідування за конкуренцією.
Торговельні обмеження
1. Торговельні бар'єри.
2. Надання місцевими покупцями переваги вітчизняним продуктам.
Вартісні чинники
1. Прагнення бути ближче до джерел постачання.
2. Наявність трудових ресурсів.
3. Наявність сировини.
4. Наявність капіталу і технологій.
5. Низька вартість праці.
6. Низька вартість інших витрат виробництва.
7. Низькі транспортні витрати.
8. Фінансові та інші стимули з боку уряду.
9. Більш сприятливі рівні цін.
Інвестиційний клімат
1. Загальне ставлення до іноземних інвестицій.
2. 2 Політична стабільність.
3. Обмеження на власність.
4. Регулювання валютних курсів.
5. Стабільність іноземної валюти.
6. Структура податків.
7. Добре знання країни
Загальні
1. Очікування високих прибутків.
2. 2 Інші
Зазначені чинники ПІІ конкретизуються при виробленні інвестиційної політики за допомогою системи індикаторів, яка включає близько 340 показників і понад 100 оцінок експертів в економічній, юридичній, технічній, соціальній та інших галузях.
Дані аналізу створюють 10 основних чинників, що дають змогу оцінити потенційні можливості країни як приймаючої ПІІ або так званий конкурентний потенціал країни. Ці чинники охоплюють:
§ динаміку економіки (економічного потенціалу);
§ виробничу потужність промисловості;
§ динаміку ринку;
§ фінансову допомогу збоку уряду;
§ людський капітал;
§ престиж держави;
§ забезпеченість сировиною;
§ орієнтацію на зовнішній ринок (експортні можливості);
§ інноваційний потенціал;
§ громадську стабільність.
Кожний з перелічених 10 чинників включає в себе систему конкретних показників. Наприклад, під час оцінювання людського капіталу швейцарські експерти запропонували використати 36 показників, які включають: чисельність населення та її динаміку; загальний рівень безробіття; міграцію робочої сили в цілому, в тому числі висококваліфікованої; рівень професійної підготовки; мотивацію найманих працівників та їх мобільність; менеджмент та його професійну адаптацію; рівень заробітної плати; державні витрати на освіту на душу населення; рівень робочої сили з вищою освітою; випуск періодичних видань; систему охорони здоров'я тощо.
На практиці більшість рішень про прямі іноземні інвестиції грунтуються на численних мотивах, враховують численні чинники. Політичні мотиви інвестування рідко відокремлені від економічних.
Виходячи з даних експертних оцінок, найсприятливіші умови для ПІІ мають такі країни: США, Канада, Німеччина, Швейцарія, а також Азіатсько-Тихооксанські ПІК.
Схожі статті
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 8.2. Прямі іноземні інвестиції
Сутність прямих іноземних інвестицій Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) займають особливе місце серед форм міжнародного руху капіталу. Це зумовлено двома...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - ГЛАВА 2. СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА БАЗОВІ ПОНЯТТЯ
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ ГЛАВА 2. СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Ключові поняття Міжнародна торгівля;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ ГЛАВА 2. СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Ключові поняття Міжнародна торгівля;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 6.1. Основні типи торговельної політики
Ключові поняття Торгова політика; політика вільної торгівлі; протекціонізм; тарифні та нетарифні методи; мито; митна вартість; квота; ліцензування;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - ГЛАВА 6. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА
Ключові поняття Торгова політика; політика вільної торгівлі; протекціонізм; тарифні та нетарифні методи; мито; митна вартість; квота; ліцензування;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 2.1. Загальна характеристика міжнародної торгівлі
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ ГЛАВА 2. СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Ключові поняття Міжнародна торгівля;...
-
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ ГЛАВА 2. СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Ключові поняття Міжнародна торгівля;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 3.3. Теорія порівняльних переваг
Правило міжнародної спеціалізації залежно від абсолютних переваг виключало з міжнародної торгівлі країни, які таких не мали. Д. Рікардо в праці "Початок...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 5.4. Теорія економії на масштабах виробництва
Теорія представницького попиту розроблена шведським економістом Стефаном Ліндером у 1961 р., в якій він намагався пояснити структуру торгівлі окремо...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - Світові ринки промислових товарів
До промислових товарів, згідно зі Стандартною міжнародною торговельною класифікацією, відносяться: "Хімічні продукти (розділ 5) ", "Оброблені вироби,...
-
Торговельна політика країн, що розвиваються, мас три головні риси: § стимулювання індустріалізації (промисловості) на противагу традиційним для їхнього...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 5.3. Теорія представницького попиту
Теорія представницького попиту розроблена шведським економістом Стефаном Ліндером у 1961 р., в якій він намагався пояснити структуру торгівлі окремо...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 2.3. Основні види ринків та товарів
Ринки можуть класифікуватися за різними ознаками. Загально визнана класифікація, яка наведена в таблиці 2.6 [9, с. 23-25]. Таблиця 2.6 Класифікація...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 8.1. Сутність та форми міжнародного руху капіталу
Ключові поняття Міжнародний рух капіталу; прямі іноземні інвестиції; чинники прямих іноземних інвестицій; технологічний трансфер; приймаюча країна;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНИЙ РУХ ЧИННИКІВ ВИРОБНИЦТВА
Міжнародний рух чинників виробництва - це важлива складова в розвитку міжнародних ринкових відносин, які відтворює світове господарство. Інакше кажучи, в...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 5.2. Теорія життєвого циклу продукції
Ключові поняття Теорія технологічного розриву; теорія життєвого циклу продукції; теорія представницького попиту; теорія економії на масштабах...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - Кількісні обмеження
Тариф - не єдиний метод здійснення торгової політики. Для регулювання міжнародної торгівлі використовуються й інші види зовнішньоторговельних обмежень -...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 6.3. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
Тариф - не єдиний метод здійснення торгової політики. Для регулювання міжнародної торгівлі використовуються й інші види зовнішньоторговельних обмежень -...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 5.1. Теорія технологічного розриву
Ключові поняття Теорія технологічного розриву; теорія життєвого циклу продукції; теорія представницького попиту; теорія економії на масштабах...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - Торговельна політика промислово-розвинутих країн
Для промислово розвинутих країн характерна загальна тенденція лібералізації торговельних режимів, розширення зони вільної торгівлі, але в той же час...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - ГЛАВА 5. АЛЬТЕРНАТИВНІ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Ключові поняття Теорія технологічного розриву; теорія життєвого циклу продукції; теорія представницького попиту; теорія економії на масштабах...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 3.2. Теорія абсолютних переваг
Розвиток міжнародної торгівлі в період переходу провідних країн до великого машинного виробництва зумовив появу теорії абсолютних переваг [23, с. 83-86;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 5.5. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі
Міжнародна торгівля в умовах монополістичної конкуренції з точки зору диференціації номенклатури продукції складається з двох потоків: міжгалузевої та...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 3.1. Теорія меркантилізму
Ключові поняття Меркантилізм; теорія абсолютних переваг; вигоди від міжнародної торгівлі; теорія порівняльних переваг; альтернативні (відносні) витрати;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - ГЛАВА 4. СТАНДАРТНА МОДЕЛЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Ключові поняття Теорія порівняльних переваг; теорія витрат заміщення; криві виробничих можливостей; постійні та зростаючі витрати заміщення; автаркія;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 6.2. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
Митний тариф - основний і найдавніший інструмент зовнішньоторговельної політики. Це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари й інші...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - ГЛАВА 3. КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Ключові поняття Меркантилізм; теорія абсолютних переваг; вигоди від міжнародної торгівлі; теорія порівняльних переваг; альтернативні (відносні) витрати;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки
Ключові поняття Економічна теорія: мікроекономіка, макроекономіка, міжнародна економіка; міжнародна мікроекономіка; міжнародна макроекономіка; Україна і...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - ГЛАВА 8. МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ
Ключові поняття Міжнародний рух капіталу; прямі іноземні інвестиції; чинники прямих іноземних інвестицій; технологічний трансфер; приймаюча країна;...
-
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - 2.2. Структура міжнародної торгівлі
Важливою характеристикою міжнародної торгівлі є її географічна й товарна структура, тобто структура з точки зору географічного розподілу і товарного...
Міжнародна економіка - Козак Ю. Г. - Сутність прямих іноземних інвестицій