Міжнародна економіка - Білоцерківець В. В. - 14.1. Поняття валюти та її види. Резервні валюти

Основні питання для вивчення

14.1. Поняття валюти та її види. Резервні валюти.

14.2. Валютний курс. Валютний паритет. Фактори, що впливають на валютний курс. Теорії валютного курсу.

14.3. Конвертування валют та його види. Режим валютного курсу.

14.4. Валютно-курсові проблеми монетарної політики у сучасних умовах.

14.1. Поняття валюти та її види. Резервні валюти

Валюта - грошова одиниця країни з відкритою економікою, яка використовується для вимірювання величини вартості товарів.

Валюти або світовий грошовий матеріал можна класифікувати за певними ознаками і виділити основні відповідні види (табл. 14.1).

Країна, валюта якої є ключовою, резервною, має значні вигоди, переваги на світових ринках, у тому числі можливість здійснювати розрахунки за своїми зовнішніми зобов'язаннями власною валютою; покривати дефіцит платіжного балансу національною валютою шляхом автоматичного отримання зовнішніх запозичень.

Динаміка міжнародних накопичень валютних резервів свідчить про домінування американського долара як резервної валюти. Водночас, відбувається стрімке збільшення частки і ролі євро у формуванні валютних резервів світової банківської системи (табл. 14.2).

Для того, щоб національна валюта стала резервною, в даній країні повинні підтримуватися певні умови:

1. Валюта повинна бути вільно конвертованою і досить стабільною.

Таблиця 14.1

Види валют

Критерій класифікації

Види

Емітентська належність

- національна валюта - грошова одиниця, що емітується національною банківською системою і використовується у зовнішньоекономічних зв'язках і міжнародних розрахунках з іншими країнами;

- іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні документи, виражені в іноземних грошових одиницях;

- колективна (наднаціональна) валюта - умовна розрахункова одиниця, яка не має матеріальної форми (існує у вигляді не монет, банкнот, а проводок за банківськими рахунками), не має власної вартісної основи (її ціна, або курс розраховується на базі валютного кошика країн-засновників), не має кінцевого кредитора (банківської установи, яка зобов'язується підтримувати курс у певних межах за допомогою валютних інтервенцій), функціонує на основі міждержавних угод і не підпорядкована законодавству жодної держави окремо:

1) СДР - Спеціальні права запозичення (англ. зресіаі drawing rights) - міжнародні платіжні і резервні засоби, що випускаються Міжнародним валютним фондом (МВФ) і використовуються для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках і як розрахункова одиниця МВФ. СДР виконує ряд функцій світових грошей по регулюванню платіжних балансів, поповненню офіційних валютних резервів, порівнянню вартості національних валют;

2) арабський розрахунковий динар, андське песо, переводний рубль тощо;

- регіональна валюта - самостійна єдина валюта у межах інтеграційного утворення (євро в межах Європейського валютного союзу);

- євровалюта - конвертована валюта будь-якої країни, переведена на рахунки іноземних банків та використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну емітента цієї валюти (євродолар тощо)

Продовження табл. 14.1

Режим використання

- вільно конвертована валюта - національна валюта, яка використовується резидентами та нерезидентами країни за всіма видами операцій за відсутності будь-яких законодавчих обмежень на здійснення валютних угод і реалізується на головних світових валютних ринках;

- частково конвертована валюта - національна валюта країн, де існують обмеження та / або спеціальні узго-джувальні процедури на обмін валют за окремими видами операцій, суб'єктами валютних угод або зонами;

- неконвертована валюта - це національна валюта, що функціонує в межах однієї країни і не підлягає обміну на інші іноземні валюти

Функціональна роль

- валюта ціни (валюта операції) - грошова одиниця, в якій виражена ціна товару в зовнішньоторговельному контракті або встановлюється сума наданого міжнародного кредиту (зазвичай вільно конвертовані валюти);

- валюта платежу - валюта, в якій відбувається фактична оплата товару в зовнішньоторговельній операції або погашення міжнародного кредиту (може виступати будь-яка валюта, узгоджена між контрагентами);

- валюта кредиту - грошова одиниця, в якій надаються експортні кредити;

- валюта клірингу - використовується при здійсненні міжурядових угод при обов'язковому заліку зустрічних вимог і зобов'язань, які виникають з вартісної рівності товарних постачань і послуг, що надаються (кліринг);

- валюта векселя - грошова одиниця, в якій виставлений вексель. Зазвичай у внутрішньому обороті векселя виставляють у валюті країни, а в міжнародному обороті - у валюті країни-боржника, кредитора або третьої країни

Характер застосування у валютній практиці

- дорогоцінні метали (за винятком ювелірних виробів) - золото, срібло, платина;

- природне дорогоцінне каміння;

- грошові кошти у вигляді законних платіжних засобів (готівки) чи депозитів тієї чи іншої країни, які можуть слугувати міжнародними засобами обігу чи платежу;

Продовження табл. 14.1

- платіжні документи, які виражені у тій чи іншій національній валюті та застосовуються у міжнародних розрахунках (чеки, векселі, сертифікати, акредитиви тощо);

- фондові цінності, які виражені у тій чи іншій національній валюті та використовуються у міжнародних операціях (акції, облігації)

Зовнішня (матеріальна) форма

- металеві валютні кошти (монетарне золото);

- неметалеві валютні кошти (паперові, кредитні)

Ступінь стійкості щодо власного номіналу та курсу інших валют

- сильна або тверда валюта;

- слабка або м'яка валюта

Можливість резервування (нагромадження)

- резервна (ключова) валюта - вільно конвертована валюта, яка використовується для формування золотовалютних резервів світової банківської системи, проведення міжнародної та національної валютної політики та приймається МВФ для погашення кредитів і сплати процентів (долар США, євро, англійський фунт стерлінгів, японська йєна, СДР)

Таблиця 14.2 Міжнародні накопичення валютних резервів, %*

міжнародні накопичення валютних резервів

2. Країна повинна мати розвинену мережу кредитно-фінансових установ (у тому числі за кордоном), організований ємний ринок капіталів, валютний ринок, вільний ринок золота.

3. У організаційно-інституційному відношенні необхідною умовою є впровадження національної валюти у міжнародний обіг через державні інститути (центральні банки) та міжнародні кредитно-фінансові організації (МВФ, МБРР тощо).

4. Повинен діяти певний правовий режим функціонування та використання цієї валюти у даній країні та на світових ринках.

5. Країна повинна посідати стійкі позиції у світовому виробництві, на світових ринках, мати значні золотовалютні резерви.

6. Країна ключової, резервної валюти повинна виконувати певні зобов'язання перед іншими державами, в тому числі: подолання або скорочення дефіциту платіжного балансу; проведення політики збалансування зовнішніх зобов'язань та офіційних валютних резервів; підтримка стабільності валюти; не вдаватися до валютних та торговельних обмежень..

Під терміном "вільно конвертована валюта" часто розуміють валюту, прийняту для розрахунків у міжнародній банківській системі CLS (Continuous Linked Settlement) - системі безперервних взаєморозрахунків, що діє в межах СВІФТ (SWIFT). Таких валют на травень 2008 р. нараховувалося сімнадцять: євро, долар США, британський фунт, японська йєна, канадський долар, австралійський долар, гонконгський долар, південнокорейська вона, шведська крона, датська крона, норвезька крона, сінгапурський долар, новозеландський долар, південноафриканський ранд, швейцарський франк, ізраїльський шекель і мексиканський песо.

Функції валюти:

1. Інструмент обслуговування міжнародних економічних відносин, міжнародний платіжно-купівельний засіб.

2. Інтернаціональна міра вартості, цінності товарів.

3. Міра вартості, цінності національних грошових одиниць.

Схожі статті




Міжнародна економіка - Білоцерківець В. В. - 14.1. Поняття валюти та її види. Резервні валюти

Предыдущая | Следующая