Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - Імпорт товарів

У 2006 р. обсяги імпорту товарів становили 44,1 млрд дол. США, збільшившись на 22,1 % порівняно з 2005 р. (у 2005 р. імпорт зріс на 21,8 % ).

Інтенсивне нарощування імпорту у 2006 р. в основному зумовлене активізацією інвестиційного попиту, зростанням реальних доходів населення та розширенням обсягів споживчого кредитування, що призвело до підвищення попиту на товари довготривалого вжитку та легкові автомобілі; а також різким зростанням цін на енергоносії.

Майже дві третини приросту імпорту було отримано за рахунок нарощування надходжень машинобудівної продукції (на 36,3 % ) та продукції хімічної промисловості (на 26,8 % ).

Частка машинобудівної продукції у загальному обсязі імпорту зросла з 27,8 до 31 % в основному за рахунок збільшення надходжень засобів наземного транспорту (в 1,6 раза) та механічного й електричного устаткування (на 18,7 %).

Найвагоміше збільшилися обсяги імпорту машинобудівної продукції з країн Європи (в 1,4 раза, або майже на 2 млрд дол. США). Динаміка обсягів експорту-імпорту товарів і послуг наведена на рис. 17.1.

динаміка обсягів експорту-імпорту товарів і послуг

Рис. 17.1. Динаміка обсягів експорту-імпорту товарів і послуг

У географічному розподілі зберігається тенденція до випередження темпів зростання обсягів імпорту з країн далекого зарубіжжя (128,6 %) над імпортом з країн СНД (114,4 %). Частка інших країн світу збільшилася з 54 до 56,9 % від загального імпорту в основному за рахунок збільшення імпортних надходжень з країн ЄС у 1,3 раза. Географічну структуру експорту-імпорту товарів наведено в табл. 17.4.

У табл. 17.5. наведено агреговану структуру зовнішньої торгівлі товарами.

Таблиця 17.4. Географічна структура експорту-імпорту товарів

географічна структура експорту-імпорту товарів

географічна структура експорту-імпорту товарів

Таблиця 17.6. Агрегована структура зовнішньої торгівлі товарами (%)

Види продукції (агреговані)

Експорт

Імпорт

1996

2000

2005

1996

2000

2005

Неблагородні метали

32

44

41

4

5

1

Хімічні продукти

12

11

9

5

6

9

Мінеральні продукти

9

9

14

52

47

32

Інші сировинні продукти

15

12

12

9

8

8

Машини, апарати, засоби транспорту

14

13

13

17

19

28

Інша готова продукція

18

11

11

13

15

16

При розробці стратегії розвитку економіки України слід враховувати необхідність поступового заміщення половини імпортної квоти товарами національного виробництва, що забезпечуватиме можливість отримання більших податкових надходжень. До цих втрат в Україні додаються втрати бюджету від повернення підприємствам-експортерам ПДВ. Складність цього явища посилюється ухиленнями від оподаткування, фіктивністю експортних операцій та іншими негативними моментами. Важливе значення для України має імпорт прогресивних технологій, який є необхідною передумовою для модернізації виробництва. Але цей процес гальмується через недостатність припливу до України ПІІ, обсяг яких хоч і збільшується останнім часом, але все ще у 8 разів менший, ніж, наприклад, у Польщі (у розрахунку на одну особу).

У структурі товарного імпорту України частка машинобудування не перевищує 18 %, тоді як у Великій Британії вона становить близько 45 % . Щоб покращити умови імпорту високих технологій в Україну, багато науковців вважають за доцільне перейти до поступового зміцнення національної валюти з метою скорочення розриву між її внутрішньою та зовнішньою купівельною спроможністю. Нині, за оцінками фахівців, обмінний курс гривні майже у два рази нижчий від паритету купівельної спроможності, що створює бар'єр на шляху імпорту інвестиційних товарів.

Зважаючи на складність ситуації, уряд України має знайти оптимальний варіант валютного регулювання. При цьому доцільно дослідити можливість більшої орієнтації валютної політики на євро або на бівалютний кошик євро/долар з різним їх співвідношенням.

Подібна політика започаткована центральним банком Росії і, на думку багатьох експертів, бівалютний кошик може бути засобом протидії зміцненню реального курсу національної валюти. Крім того, цей захід може сприяти переходу до політики таргетування інфляції, що дозволило б наблизитись до вимог ЄС щодо зниження інфляції до 2 % на рік.

Отже, можна зробити такі висновки:

- експортна залежність української економіки полягає у здеформованій структурі та недостатньо якісних показниках промислового виробництва;

- товарна і географічна прив'язка експорту є вкрай жорсткою;

- державна підтримка експорту сировинних товарів та продукції з низькою доданою вартістю консервує нинішній стан промисловості, гальмуючи її структурні перетворення;

- енергетична залежність країни від імпорту енергоносіїв зростає у міру їх подорожчання;

- високий ступінь відкритості економіки України спричиняє значне посилення впливу на неї змін у кон'юнктурі зовнішніх ринків;

- реальна ревальвація гривні, що відбулася в останні роки, вплинула на стримування експорту і стимулювання імпорту;

- різке скорочення національного виробництва товарів широкого вжитку спричинило зростання імпорту цих товарів в Україну.

З огляду на цей досвід, необхідно активізувати структурне реформування виробництва на базі розробки і реалізації стратегії науково-технічної імітації та адаптації. Ця стратегія має бути спрямована на забезпечення випереджального розвитку інформаційних технологій та ряду інших видів діяльності, які належать до п'ятого технологічного укладу. На перших етапах реалізації стратегії рівень відкритості економіки може знизитись, але в подальшому можна отримати позитивні результати від удосконалення структури зовнішньої торгівлі.

Протягом 2006 р. сальдо фінансового рахунку (без урахування резервів) становило 3,7 млрд дол. США (у 2006 р. воно становило 8,1 млрд дол. США, з урахуванням надходження 4,8 млрд дол. США від приватизації ВАТ "Криворіжсталь"). Визначальною особливістю фінансового рахунку в 2006 р. були найвищі за останні 6 років обсяги надходжень довгострокових ресурсів (прямих іноземних інвестицій та середньо - і довгострокових негарантованих кредитів та єврооблігацій).

В цілому за 2006 р. чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну становив 5,3 млрд дол. США, що майже вдвічі вище ніж у 2006 році (без урахування надходжень від приватизації ВАТ "Криворіжсталь").

Найбільш привабливими для інвесторів були такі види економічної діяльності: фінансова діяльність - зростання інвестицій за 2006 р. становило 1675 млн дол. США, а їх частка збільшилася на 5,7 відсоткових пункти; операції з нерухомістю, здавання в оренду та послуги юридичним особам - інвестиції зросли на 847 млн дол. США, а частка у загальному обсязі інвестицій зросла на 2,9 відсоткових пункти. В таблиці 17.6 наведені обсяги прямих інвестицій.

Таблиця 17.6. Прямі інвестиції (на початок року млн дол. США)

Рік

Прямі іноземні інвестиції в Україну

Прямі інвестиції з України

1995

483,5

20,3

1996

896,9

84,1

1997

1438,2

97,4

1998

2063,2

127,5

1999

2810,7

97,5

2000

3281,8

98,5

2001

3875,0

170,3

2002

4555,3

155,7

2003

5471,8

144,3

2004

6794,4

166,0

2005

9047,0

198,6

2006

16 890,0

219,5

2007

21186,0

221,5

Загальний обсяг накопичених прямих інвестицій в Україну за 2006 р. зріс на 32 % порівняно з початком року і на 31 грудня 2006 р. становив 22,7 млрд дол. США; з них 21,2 млрд дол. США - акціонерний капітал; 1,5 млрд дол. США - кредити, надані прямими інвесторами. Прямі іноземні інвестиції на душу населення зросли порівняно з початком року на 32,8 % і становили 487 дол. США.

Схожі статті




Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - Імпорт товарів

Предыдущая | Следующая