Менеджмент персоналу - Мурашко M. I. - 6.17. Індивідуальні трудові спори

Основними причинами виникнення трудових спорів є:

- порушення законодавства про працю як власником або уповноваженим ним органом, так і працівниками;

- порушення положень колективного договору;

- незнання або недостатнє знання трудового законодав­ства;

- помилкове розуміння працівниками обсягу й змісту своїх трудових прав і зобов'язань;

- висунення працівником вимог, що перевищують його права;

- ненаявність у законодавстві, трудовому або колективно­му договорі точних вказівок з приводу правового регулюван­ня певних трудових відносин.

Згідно із чинним законодавством (ст. 221 КЗпП України) трудові спори розглядаються:

- комісіями з трудових спорів;

- районними (міськими) судами.

Такий порядок розгляду індивідуальних трудових спорів застосовується незалежно від того, в якій формі було складе­но трудовий договір із працівником.

Чинний порядок розгляду трудових спорів не поширюєть­ся на спори про дострокове звільнення з виборної оплачуваної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Особливості розгляду трудових спорів суддів, проку­рорською-слідчих працівників, а також працівників навчаль­них, наукових та інших установ прокуратури, котрі мають класні чини, встановлюються законодавством (ст. 222 КЗпП України).

Розгляд трудових спорів у комісіях із трудових спорів

Комісії з трудових спорів є обов'язковим первинним орга­ном з розгляду трудових спорів, що виникають на підприємс­твах, в установах та організаціях між працівниками, з одного боку, і власником або уповноваженим ним органом - з іншо­го, за винятком спорів, що підлягають розгляду відповідно до закону безпосередньо в районних (міських) судах. Трудовий спір підлягає розгляду в комісії з трудових спорів, якщо пра­цівник самостійно або з участю профспілкової організації, або іншого органу, який представляє його інтереси, не врегулю­вав розбіжностей під час безпосередніх переговорів із влас­ником або уповноваженим ним органом.

Комісії з трудових спорів розглядають такі питання:

- застосування встановлених норм виробітку і відрядних розцінок, а також умов праці, що забезпечують виконання норм виробітку;

- переведення на іншу роботу й оплата праці при переве­денні;

- розірвання трудового договору;

- оплата праці в понаднормовий і нічний час, компенса­ція за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні;

- виплата компенсацій при відрядженнях, переведенні, прийнятті або направленні на роботу в іншу місцевість;

- оплата праці при невиконанні норм виробітку, простоях і при виготовленні бракованої продукції;

- оплата праці при суміщенні професій і заміщенні;

- виплата вихідної допомоги;

- виплата заробітної плати за час вимушеного прогулу (за винятком випадків, коли це питання вирішується при роз­гляді спору про поновлення на роботі);

- надання щорічної відпустки встановленої тривалості, оплата відпустки і виплата грошової компенсації за невико­ристану відпустку при звільненні;

- повернення грошових сум, утриманих із заробітної пла­ти для покриття збитку, завданого працівником власнику;

- накладення дисциплінарного стягнення.

Комісія є обов'язковим органом з розгляду й інших трудо­вих спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про працю, колективних трудових договорів, правил, положень та інструкцій, що регулюють трудові відносини.

Комісія з трудових спорів на підприємствах, в установах та організаціях із числом працюючих не менше 15 осіб оби­рається загальними зборами (конференцією) трудового ко­лективу.

Порядок обрання, чисельність, склад і термін повноважень комісії визначаються загальними зборами трудового колек­тиву. При цьому кількість робітників має становити не мен­ше половини складу комісії.

За рішенням загальних зборів трудового колективу комі­сії з трудових спорів можуть створюватися в структурних підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють на тих самих підставах, що й комісії з трудових спорів підприємств, установ, організацій у рамках повноважень цих підрозділів.

Надання комісії обладнаного помешкання, розмножуваль­ної й іншої техніки, необхідної літератури, а також організа­ція діловодства, облік і збереження заяв та справ працівни­ків, підготовка і видача копій рішень тощо здійснюються власником або уповноваженим ним органом.

Схожі статті




Менеджмент персоналу - Мурашко M. I. - 6.17. Індивідуальні трудові спори

Предыдущая | Следующая