Менеджмент персоналу - Мурашко M. I. - 3.13. Процес співбесіди

У процесі співбесіди відбувається обмін інформацією між співбесідниками. Розмова має бути природною, відвертою і дружньою щодо кандидата. На початку бесіди необхідно опи­сати кандидатові в позитивній, але чесній манері дані про на­прями роботи підприємства і завдання, які стоять перед підрозділом, де має працювати кандидат, а також докладно висвітлити роботу, яку він має виконувати. Чим ясніше і точ­ніше це буде зроблено, тим імовірніше, що новий працівник матиме задоволення від неї. Якщо кандидат виявить, що робо­та, на яку він погодився, не відповідає описаній, йому буде важко знайти спонукальні мотиви для її виконання. Тобто вже з часу першої бесіди, по суті, починається управління майбутнім працівником. У ході бесіди інтерв'юеру необхідно:

- налаштуватися на те, щоб не приділяти багато уваги першому враженню, а дати можливість кандидатові вислови­тись і повніше розкрити себе;

- необхідно говорити зі співбесідником зрозумілою йому мовою, продумати, як уникнути прямих запитань, а більше використовувати навідні;

- прагнути не відхилятися під час бесіди від основної теми;

- оцінювати працівника і свої враження про нього тільки після закінчення бесіди, враховуючи при цьому свої можли­ві упередження [60].

Для одержання великого ефекту від бесіди необхідно нала­штувати кандидата на спілкування, проявивши гнучкість, тактовність і стриманість під час бесіди.

Контакт із співбесідником досягається здатністю просте­жити кожне його слово, жест, міміку і вмінням передбачити його реакцію на задані запитання. Якщо кандидат соромли­вий, часто протягом бесіди нервує, то тільки невимушеність поведінки людини, яка проводить бесіду, справить на нього заспокійливий вплив.

Гнучкість поведінки, динамічність під час бесіди полягає в умінні легко переключатися з однієї теми на іншу, якщо цьо­го потребує перебіг співбесіди, легко виходити з глухого кута в спілкуванні. Це потребує вироблення своєрідного арсеналу штампів спілкування. Так, можна використовувати невиму­шений перехід до нової теми або метод "суперечностей ідей", якщо необхідно висловити думку, прямо протилежну думці кандидата або самого працівника, який проводить бесіду. Під час бесіди важливо вміти вислухати, зрозуміти й заспокоїти кандидата. Необхідно всіляко уникати невротичних та інших суб'єктивних факторів у власних оцінках, бути терплячим до неординарних реакцій при оцінюванні працівника.

Працівник, який проводить співбесіду, має бути готовим практично до будь-якої поведінки кандидата, його особистісної своєрідності, гранично стримано реагувати на його неадек­ватну реакцію. Необхідно також уміти заспокоїти людину.

Набуття цих навиків можливе тільки в процесі численних контактів з людьми різноманітних сфер професійної діяль­ності й аналітичному підході до них. Безпосередній контакт з усілякими людьми не тільки збільшує обсяг пізнаваної ін­формації, а й, що не менш важливо, збільшує кількість і роз­ширює діапазон навичок спілкування. Індивідуальний діапа­зон спілкування включає багатство мови, її зворотів, форм спілкування, жестикуляції та міміки. Усі ці складові потре­бують посиленої повсякденної праці.

Необхідною рисою працівника, який проводить співбесіду, є прояв делікатності в усіх питаннях, що зачіпають інтимну сферу життя й самої особи кандидата. Люди значно відрізня­ються за ступенем розкриття своїх думок і почуттів. Слід від­чувати, коли надмірна відвертість може нашкодити працівни­кові. Потрібно вміти виробити й витримати до кінця свою лінію поведінки в тому разі, якщо кандидат нервує, в процесі бесіди переключається з однієї теми на іншу. Хаотичне пряму­вання за потоком його думок і почуттів може завести співбесід­ника в глухий кут. Тому дуже важливо вчасно спрямовувати розмову до головної теми. Звинувачення співбесідником ін­ших має насторожувати працівника, який проводить бесіду. У цьому разі доцільно глибше вивчити можливості претендента щодо перебування в колективному середовищі [42]. Необхідно ретельно розпитати кандидата про його персональні досягнен­ня на всіх попередніх роботах. Тоді використання кандидатом слова "Ми" може показати, що він є "гравцем команди".

Співбесіда у міру можливого має закінчитися в той момент, коли цього хоче кандидат. Для цього є декілька спеціальних прийомів:

- запропонувати кандидатові поставити останнє запитання;

- почати поглядати на годинник або на двері;

- випрямитися, ніби збираючись піднятися з-за столу.

У кінці бесіди необхідно підбити підсумки й повідомити кандидатові про те, що йому буде повідомлено про результати співбесіди по телефону, повідомленням, листом протягом такого-то строку або буде запрошено на другу співбесіду тоді-то й т. ін.

Дати оцінку кандидатурі необхідно після співбесіди, інак­ше гострота сприйняття втратиться.

Схожі статті




Менеджмент персоналу - Мурашко M. I. - 3.13. Процес співбесіди

Предыдущая | Следующая