Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 11.5. Логістика залізничних подорожей

Залізниця - дуже зручний вид транспорту для будь-якої категорії туристів (індивідуали, великі чи малі туристичні групи на рейсових регулярних лініях та чартерних поїздках, спеціальні туристично-екскурсійні потяги місцевого та далекого сполучень). Історично залізниці брали активну участь у розвитку туризму. Але нині конкуренцію їм на короткі відстані складають автомобільні перевезення. Залізничні подо-

Рожі в туризмі включають перевезення туристів: 1) регулярними потягами; 2) спеціальними туристичними поїздами. Перший напрям має такі особливості, що подорожуючі отримують права звичайних пасажирів; квитки оформляються на типових бланках (окрім приміських); купивши квиток, турист має виконувати правила перевезення пасажирів та багажу. Другий напрям передбачає підвищений комфорт ("готель на колесах"), до нього належать такі поїздки: а) одноденні (туристи сидять за столиками вагона-ресторана, на станціях - екскурсії, пікніки); б) короткі (2-3 доби, подорожуючі проживають у купе, вночі сплять, удень - екскурсії); в) довгі (понад п'ять діб - із короткими "зеленими" зупинками - лісі, в горах, на березі моря чи озера). Прикладом "п'ятизіркового готелю на колесах" є так званий "Синій потяг" у Південній Африці, траса руху якого з'єднує столицю ПАР - Преторію з портом Кейптаун на півдні та має довжину 1600 км. Це одна з популярних розваг серед заможних туристів Південної Африки. Інтер'єри вагонів вражають розкішшю: купе, обставлені коштовними меблями, більше нагадують приймальні палацу, оздоблені гобеленами, позолотою та різьбленням по дереву. Добова поїздка в такому потязі-готелі, до складу якого входять 18 вагонів, коштує майже 3 тис. дол. США. Ще один приклад - Велика Британія, де функціонує туристичний поїзд "Роял Скотсмен" (англ. - Королівський шотландець) трасою "Лондон - Глазго - Лондон". Розрахований він лише на 32 туристи, при цьому обслуговуючий персонал становить 16 осіб. У кожному купе є душ і великі ванни з гарячою водою. Коли подають вечерю, потяг зупиняється. Вартість "туру" в такому потязі - 1400 дол. США за три дні або 5900 дол. США за п'ять днів. У цю ціну включено все. Потяг зупиняється в містечку Порт Меріон, в якому знімали багато серіалів.

До інтенсивного розвитку автомобільного та повітряного транспорту залізниця була одним із головних способів руху туристів. Однак спорудження швидкісних залізничних магістралей повернуло залізниці конкурентоспроможність. Нині в межах основних європейських країн (Італії, Франції, Іспанії, Німеччині, Великої Британії) подорожі між столицями та туристичними центрами зручніше здійснювати потягом, ніж автобусам чи літаком. Наприклад, поїздка з Мілана до Риму займає дві години зі швидкістю потягу понад 200 км/год.

Найвища ефективність пересування швидкісними потягами спостерігається під час подорожей на відстані до 600- 600 км. У цьому випадку швидкісні залізничні магістралі дають змогу подолати маршрут за 2-3 години, що досить зручно для подорожуючого. До того ж потяги звичайно прибувають на вокзали, що традиційно розміщуються в центрах великих міст і столиць, що мінімізує трансфер та забезпечує переваги порівняно з авіацією. Якщо відстані перевезень становлять менше 500 км, ефективніше використовувати автомобільний транспорт, а понад 1000 км - повітряні перевезення (див. рис. 11.3). Подорожі залізницею перетворилися на своєрідний спорт для окремих ентузіастів. Так, американець Джон Белінджер став найактивнішим залізничним мандрівником, проїхавши 76 500 миль обома американськими континентами. Янкі Дж. Бренді за один календарний рік відвідав 498 станцій, здійснивши подорож довжиною 21 500 миль. Окрім власне основного призначення - перевезення туристів, залізницю активно застосовують з розважальною метою (про це йшлося вище).

Нині технічний прогрес створив усі умови для організації швидкісного залізничного руху між великими туристичними та адміністративними центрами. Його широко використовують у практиці організації масових перевезень туристів та звичайних пасажирів у розвинутих країнах (Японія, "старі" члени ЄС, США). Першою країною, яка спорудила швидкісні залізниці, е Японія, де побудовано перший супершвидкісний потяг "Bullet Train" (англ. потяг - куля) у 1964 р. Він курсував на швидкісній лінії "Шінкансен", що з'єднує Токіо, Осаку, Окіяму та має протяжність 775 км. Нині тут курсує новий "Хікарі", швидкість руху якого досягає 260 км/год. В Європі швидкісні залізниці запровадили на десять років пізніше, коли запустили "ІнтерСітіЕкспрес" - швидкісний потяг-екс-прес, що з'єднує столиці та великі міста європейських країн. У 1997 р. після модернізації його швидкість збільшилася до 360 км/год. Швидкісні залізниці діють також у Франції - потяг "TGV" (Train a Grande Vitesse), що об'єднує Париж із Марселем (4 години), Ліоном (2), Нантом (2), Бордо (3 годин); в Італії - швидкісна залізниця "Пендоліно" (Мілан - Рим - 4 години); в Іспанії - AVE (Alta Velocidas Esnagna) на трасі Мадрид - Севілья (500 км за 2 год 15 хв.). Серед найпопулярніших трансконтинентальних залізничних маршрутів - легендарний "Східний експрес" трасою Лондон - Париж - Афіни - Стамбул. Уперше він був запущений у 1883 p., тоді поїздка з Парижа до Константинополя тривала 81 год 40 хв., а назад - 77 год 49 хв. На початку XX ст. до впровадження регулярних повітряних перевезень це був найшвидший, найелегантніший та найкомфортабельніший спосіб сполучення. Зашкодили йому Перша та Друга світові війни. Але в 1982 р. "Східний експрес" відродився. Нині це суперрозкішний потяг, перевезення в якому надає пасажирам відчуття вищого світу. На вечерю пасажири йдуть лише в смокінгах та вечірніх сукнях; їм пропонують вишукану кухню, комфортабельні великі купе, вишколений персонал. Отже, сучасна подорож у "Східному експресі", як і 100 років тому, - не стільки спосіб дібратися з однієї географічної точки в іншу, скільки незабутні враження як від власне потягу, так і від краєвидів.

Схожі статті




Логістика туризму - Смирнов І. Г. - 11.5. Логістика залізничних подорожей

Предыдущая | Следующая