Логістика - Тридід О. М. - 14.3. Роль глобалізації та регіоналізації у формуванні макрологістичних систем

Однією з основних тенденцій розвитку макрологістичних систем у світі є глобалізація. Ця тенденція полягає:

- у подальшому розвитку й створенні міждержавних і транснаціональних макрологістичних систем для вільного переміщення через національні кордони товарів, капіталу й інформації. Метою створення глобальних макрологістичних систем є зниження логістичних витрат, поліпшення сервісного обслуговування та інформаційного забезпечення, створення інтегрованої мережі регіональних розподільних логістичних центрів та формування транспортної та телекомунікаційної інфраструктур світового ринку;

- розвитку менеджменту в глобальних логістичних каналах транснаціональних корпорацій. Такий розвиток пов'язаний з раціональним розміщенням виробничих підрозділів у країнах із дешевою сировиною й робочою силою, оптимізацією структури й розміщення складського господарства, оптимізацією товаропотоків та зниженням логістичних витрат.

Велике значення для розвитку глобальної логістики мають міжнародні канальні посередники, до яких відносять*142:

*142: {Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001. -608 с.}

- міжнародні експедитори;

- транспортні компанії;

- компанії з управління експортними операціями;

- зовнішньоторговельні компанії й представництва;

- брокерські й агентські фірми;

- компанії з упакування товарів в експортно-імпортних операціях;

- порти й інші посередники.

Особлива роль серед канальних посередників у глобальних логістичних системах належить міжнародним транспортно-логістичним фірмам, що можуть надавати такі види послуг:

- квотування вантажних відправлень;

- підготовка товаросупровідних комерційних і митних документів;

- одержання експортних ліцензій;

- здійснення експортного декларування вантажів;

- підготовка сертифікатів якості, ветеринарних та інших свідоцтв;

- підготовка товарно-транспортних документів;

- вантажно-розвантажувальні операції;

- пакування, сортування, консолідація вантажів;

- страхування та інші послуги з запобігання ризикам;

- організація розрахунків між учасниками товароруху;

- надання складських послуг у портах та складських терміналах;

- здійснення інтермодальних перевезень;

- надання в оренду транспортних засобів, трейлерів, контейнерів.

Експортно-імпортні операції в глобальних логістичних системах за змістом відповідають операціям, що здійснюються в національних логістичних системах, але порівняно з ними вони пов'язані зі значно більшим обсягом інформації та більш складним документообігом. Логістичні системи, як правило, пов'язані з більшим, ніж у звичайному логістичному менеджменті, обсягом інформації, складнішим документообігом. Структура глобальної логістичної мережі представлена на рис. 14.1.

структура глобальної логістичної мережі

Рис. 14.1. Структура глобальної логістичної мережі

Важливе місце в структурі глобальних логістичних систем займають зони вільної торгівлі (вільні економічні зони).

Вільні економічні зони відіграють роль каталізаторів розвитку глобальної логістики. Основними перевагами їх для глобального логістичного менеджменту є*143:

*143: {Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001. -608 с.}

- зберігання товарів і операції вантажопереробки без митних формальностей;

- ефективне виконання функцій логістичними посередниками; можливість консолідації/розукрупнення партій вантажів перед імпортом;

- скорочення логістичних витрат;

- тестування товару споживачами перед імпортом;

- реекспорт товарів без сплати мит і податків;

- зберігання товарів у зоні без обов'язкової ідентифікації.

Одним із факторів розвитку глобалізації логістичних процесів є регіоналізація, що виявляється як на рівні однієї країни, так і в міжнародному масштабі. На розвиток макрологістики багато в чому впливають регіональні особливості розвитку економіки.

Кожний регіон, хоча й має певну відособленість економічних процесів, не є ізольованою макросистемою, а має численні інтеграційні зв'язки з іншими регіонами країни й (або) із закордонними країнами. Це обумовлює необхідність у логістичному управлінні численними міжрегіональними матеріальними і супутніми їм фінансовими й інформаційними потоками.

Процес формування регіональних логістичних систем залежить від :

- мети й завдань синтезу логістичної системи у регіоні;

- виду й характеристик матеріальних потоків;

- характеристик транспортно-дорожнього комплексу регіону;

- наявності логістичних посередників;

- стану інфраструктури й виробничо-технічної бази регіональних дистрибутивних мереж.

Регіональні логістичні системи можуть розвиватися у формі:

- регіональних та міжрегіональних оптових торговельних посередників;

- регіональних логістичних центрів фізичного розподілу продукції;

- регіональних складів загального користування;

- великих посередницьких логістичних компаній.

Усі вищезгадані регіональні логістичні системи можуть виконувати посередницькі функції, такі як (на основі опрацювання джерела*144):

*144: {Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001. -608 с.}

- вибір оптимальних видів і типорозмірів тари й упакування при доставці й транспортуванні матеріальних ресурсів і готової продукції;

- вибір ефективного виду транспорту;

- координація роботи транспорту в транспортних вузлах;

- оптимізація структур регіональних дистрибутивних систем для різних матеріальних потоків;

- визначення оптимальної кількості й розміщення баз і складів у дистрибутивних мережах;

- удосконалювання транспортно-експедиційного обслуговування споживачів, створення великих транспортно-експедиційних регіональних та міжрегіональних компаній;

- організація змішаних, інтермодальних та мультимодальних перевезень;

- впровадження ефективних способів навантаження-розвантаження, сучасної техніки й технології пакування, сортування, зберігання;

- створення сучасних автоматизованих транспортно-складських комплексів, баз і складів загального користування, вантажних терміналів;

- створення передумов для глобалізації логістичних процесів.

Схожі статті




Логістика - Тридід О. М. - 14.3. Роль глобалізації та регіоналізації у формуванні макрологістичних систем

Предыдущая | Следующая