Логіка - Карамишева Н. В. - Перевірка гіпотези та теорії на істинність
У сучасній науці на метанауковому й металогічному рівнях розроблена система перевірки гіпотези і теорії на істинність, що отримала назву верифікації та фальсифікації.
Верифікація (лат. verus - істина, facio - робити) - 1) логіко-методологічний принцип сучасної науки, на підставі якого розробляють особливу процедуру перевірки істинності наукового знання; 2) методологічна парадигма наукового мислення; 3) логіко-методологічна процедура встановлення істинності наукового знання (гіпотези, теорії) через відповідність емпіричним даним (науковим фактам).
На підставі принципу верифікації визначають верифікованість конкретної гіпотези або теорії.
Верифікованість - можливість перевірки наукового знання на істинність за допомогою особливих логіко-методологічних процедур.
Фальсифікованість (лат. falsus - хибний, facio - робити) - 1) протилежність верифікованості; 2) встановлення фактів, на підставі яких спростовують певну наукову гіпотезу або наукову теорію, якщо вони суперечать цим фактам. "Якщо наукова теорія не може бути спростована емпіричними засобами, то вона не є науковою" (К. Поппер).
Перевірку конкретної гіпотези на верифікованість або фальсифікованість здійснюють двома методами - теоретичним і емпіричним.
Теоретичний спосіб перевірки гіпотези означає виведення певних наслідків, котрі не повинні суперечити вже встановленим теоретичним положенням (принципам, законам, аксіомам), її погодженість або непогодженість із наявним теоретичним знанням на певному етапі історичного розвитку науки.
Емпіричний спосіб перевірки гіпотези - це підтвердження чи непідтвердження наслідків, які виводять із гіпотези за схемою: Г (А л В л С), де Г - гіпотеза, А, В, С - можливі наслідки. Якщо гіпотеза Г підтверджується емпіричними даними (фактами науки), тобто не суперечить науковим фактам, вона набуває значення істиннісного знання. Отже, гіпотеза Г - верифікована. Прикладом гіпотези, яка підтвердилася експериментально, є гіпотеза німецького фізика М. Планка (1858-1947) про квантові властивості світла, тобто про кількість енергії, яку елементарна система, що поглинає та випромінює електромагнітні хвилі, може поглинати або випромінювати. Висунута М. Планком гіпотеза перетворилася на закон розподілу енергії в спектрі, що формулюють у такий спосіб: енергія кванта Е повинна бути пропорційна частоті коливання и: Е = Ііи.
Якщо гіпотеза Г не підтвердилася емпіричними даними (фактами науки), тобто суперечить їм, вона не набуває значення істиннісного знання та спростовується. Отже, гіпотеза Г - фальсифікована. Наприклад, декотрі палеонтологи висунули гіпотезу, що на Землі спочатку з'явилася раса "чотирируких" людей, але ця гіпотеза поки не підтвердилася.
У зв'язку з існуванням декількох альтернативних (конкуруючих) гіпотез, кожну з них перевіряють на верифікованість або фальсифікованість, і якщо одна з них підтвердилася фактами науки, то вона набуває істинного значення, а всі інші спростовуються.
Перевірку конкретної теорії на верифікованість або фальсифікованість здійснюють двома методами - метатеоретичним і емпіричним.
На метатеоретичному рівні конкретну наукову теорію Т аналізують на підставі логічних принципів (критеріїв) побудови формальних і неформальних систем знання (див. 4.1). Так, відповідно до принципів несуперечності й повноти, якщо теорія (Т) внутрішньо несуперечлива та повна, то вона логічно верифікована. Приклад верифікованості - логічні теорії (логіка висловлювань і логіка предикатів) визначені на металогічному рівні (див. 4.2.2), математична теорія множин. Якщо теорія Т внутрішньо суперечлива і неповна, то вона логічно фальсифікована.
Емпіричний метод перевірки наукової теорії Т здійснюють через встановлення її відповідності фактичним даним. Якщо теорія Т не суперечить фактичним даним, встановлених наукою на певному історичному етапі наукового пізнання, то вона емпірично верифікована. Наприклад, теорії квантової фізики, створені на початку XX ст., - емпірично верифіковані. Якщо в процесі історичного розвитку наукового пізнання виявлені фактичні дані, котрим суперечить теорія 7 то вона емпірично фальсифікована. Скажімо, фактичні дані про розвиток суспільства, рушійні сили суспільства, визначені соціологами та соціальними філософами у XX ст., суперечать теорії суспільного розвитку, теорії класової боротьби й іншим соціологічним теоріям К. Маркса та Ф. Енгельса.
Верифікованість чи фальсифікованість певної наукової теорії Т може бути повною або частковою. За повної верифікованості теорія Т цілком істинна і метатеоретично, й емпірично, а за часткової теорія Т набуває значення істинності обмежено, тобто з виявленням нових фактів визначають сферу її можливої інтерпретації з метою пояснення та прогнозування.
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Наукова мова як знакова система
Наукова мова, з погляду семіотики та логічної семантики, постає особливою системою мовних знаків, що виконують функції означення та позначення, і має...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 6.3. Логічна модель наукового пізнання та знання
Наука є не що інше як відображення дійсності. Ф. Бекон Доведення і знання про те, що ця річ є, відрізняється від доведення і знання про те, чому вона є....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 6.1. Предмет логіки науки
6.1. Предмет логіки науки Логіка - метод пізнання об'єктивного світу для всіх наук. Наука логіка, на підставі свого предмета і методів пізнання стосовно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 6. ЛОГІКА НАУКИ
6.1. Предмет логіки науки Логіка - метод пізнання об'єктивного світу для всіх наук. Наука логіка, на підставі свого предмета і методів пізнання стосовно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.2.1. Логіка висловлювань
4.2.1. Логіка висловлювань Логічні висловлювання - суть тавтології, які показують внутрішні відношення, але самі не кажуть нічого... Вони - аналітичні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.2. Класична символічна логіка
4.2.1. Логіка висловлювань Логічні висловлювання - суть тавтології, які показують внутрішні відношення, але самі не кажуть нічого... Вони - аналітичні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини
Temporis filia Veritas - Істина - донька часу. . Естетика виникла від слова "прекрасне", етика - від слова "добре", логіка - від слова "істина". Г. Фреге...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.2. Мова як знакова система
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.1. Мова науки логіки
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 5.2. Логіка дії
Qualis ratio, talis et actiones - Який розум, такі й справи. Quid dubitae пе faceria - У чому сумніваєшся, того не роби. Логіка дії, або акціональна...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
Логіка - наука про суб'єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник - давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон тотожності
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.3. Закони логіки
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Науковий термін
У сучасній науці вирізняють такі об'єкти досліджень: 1. Емпіричний і абстрактний. Емпіричний об'єкт - це об'єкт (предмет, явище, процес, подія), що існує...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Об'єкт дослідження сучасної науки
У сучасній науці вирізняють такі об'єкти досліджень: 1. Емпіричний і абстрактний. Емпіричний об'єкт - це об'єкт (предмет, явище, процес, подія), що існує...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Таблиця логічних символів
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 6.2. Монізм і плюралізм - парадигми наукового мислення
Все - єдине. Гера кліпі Монізм засновується на помилковій логіці, що навіює містицизм. Плюралізм - погляд науки та здорового глузду. Б. Рассел Монізм і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - ВСТУП
Наука "логіка" виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.5. Доведення та спростування
Необхідність - аідрі. тяльна властивість доведення. Арістотель Manifestum поп eget probat Urne - Очевидне не потребує доведення. Доведення - логічна...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 5.3. Норми як регулятиви практичних дій
Quod non vetat lex, hoc veta pudor - Чого не забороняє закон, те забороняє сором. Сенека Закон ніколи не повинен вимагати неможливого. Закон Морфі...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Логіка - не вчення, а відображення світу. Л. Вітгенштайн Сучасний етап у розвитку науки логіки характерний такими особливостями: 1. Поширення предмета...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Епістемічна логіка
Я знаю, що я нічого не знаю, а Інші й цього не знають, Сократ Епістемічна логіка (грец. - знання) - розділ модальної логіки, який досліджує міркування, в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.3.1. Багатозначна логіка
Некласична логіка - множина сучасних логічних теорій, альтернативних класичній логіці. Перші некласичні логіки розробили у 20-30-х роках XX ст. логіки та...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.3. Некласична логіка
Некласична логіка - множина сучасних логічних теорій, альтернативних класичній логіці. Перші некласичні логіки розробили у 20-30-х роках XX ст. логіки та...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Металогічна оцінка логіки висловлювань
Між певними формулами логіки висловлювань існує відношення логічного слідування. Це означає: якщо із формули виду слідує формула виду то кожен раз, коли...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Відношення логічного слідування між формулами
Між певними формулами логіки висловлювань існує відношення логічного слідування. Це означає: якщо із формули виду слідує формула виду то кожен раз, коли...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Методи науки логіки
У сучасній логіці розрізняють логічні методи: І. Методи пізнання Спрямовані на дослідження об'єктів, з якими мають справу суб'єкти пізнання в різних...
Логіка - Карамишева Н. В. - Перевірка гіпотези та теорії на істинність