Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 564. Вручення документів

1. Представник компетентного органу іноземної держави, дозвіл на присутність якого надано відповідно до вимог цього Кодексу, не мас права самостійно проводити на території України будь-які процесуальні дії. У разі присутності під час проведення процесуальних дій такі представники повинні дотримуватися вимог законів України.

2. Особи, передбачені частиною першою цієї статті, мають право спостерігати за проведенням процесуальних дій та вносити зауваження та пропозиції щодо їх проведення, з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання, а також робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.

1. Окрім ст. 563 КПК, присутність представників компетентних органів запитуючої держави встановлена:

- статтею 4 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р., згідно з якою посадові та зацікавлені особи можуть бути присутні під час виконання судового доручення, якщо запитувана сторона на це згодна;

- статтею 2 Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 2001 р., яка доповнює ст. 4 Конвенції 1959 р. і визначає, що не можна відмовляти у виконанні прохання стосовно присутності таких посадових або заінтересованих осіб у випадках, коли така присутність може зробити виконання прохання про надання допомоги таким, що буде відповідати потребам запитуючої сторони більшою мірою, і отже, може дозволити уникнути потреби в додаткових проханнях про надання допомоги;

- статтею 8 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р., згідно з якою на прохання запитуючої установи запитувана установа своєчасно повідомляє їй і зацікавленим сторонам про час і місце виконання доручення, для того щоб вони могли бути присутніми при виконанні доручення відповідно до законодавства запитуваної договірної сторони.

Представник компетентного органу іноземної держави повинен мати дозвіл центрального органу України (п. 1 ч. 4 ст. 554 КПК) на присутність під час проведення процесуальних дій та дотримуватися вимог законів України.

2. Представнику компетентного органу іноземної держави забороняється самостійно проводити на території України будь-які процесуальні дії.

Представник компетентного органу іноземної держави має право:

- спостерігати за проведенням процесуальних дій;

- вносити зауваження та пропозиції щодо проведення процесуальних дій;

- з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання особам, які допитуються;

- робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.

Присутність представника компетентного органу іноземної держави, його зауваження та пропозиції, поставлені запитання та фіксування технічними засобами належить обов'язково заносити до протоколу відповідної процесуальної дії.

Стаття 564. Вручення документів

1. За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу документи та рішення, долучені до такого запиту, вручаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому цією статтею.

2. Слідчий, прокурор або суд для виконання запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу викликає особу для вручення документів. Якщо особа не з'явилася без поважних причин, до неї може бути застосовано привід у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Орган досудового розслідування, слідчий, прокурор або суд складає протокол про вручення особі документів із зазначенням місця та дати їх вручення. Протокол підписується особою, якій вручено документи, з викладом її заяв або зауважень при отриманні документів. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, складається також окреме підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здійснила їх вручення.

4. У разі відмови особи отримати документи, що підлягають врученню, про це зазначається у протоколі. При цьому документи, що підлягають врученню, вважаються врученими, про що зазначається у протоколі.

5. Якщо документи, що підлягають врученню, не містять перекладу українською мовою і складені мовою, яка є незрозумілою особі, зазначеній у запиті, така особа має право відмовитися отримати документи. У такому разі документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.

6. Протокол про вручення документів передасться разом з іншими документами, доданими до запиту, компетентному органу іноземної держави у порядку, передбаченому статтею 558 цього Кодексу.

1. Окрім ст. 564 КПК, вручення процесуальних документів та рішень встановлено:

- статтею 7 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р.;

- статтями 10,11 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р.;

- відповідними положеннями інших міжнародних договорів України.

2. Порядок виклику слідчим, прокурором, судом, зміст повістки про виклик та поважні причини неприбуття на виклик врегульовані гл. 11 КПК. Наслідком неприбуття на виклик у цьому випадку може бути лише привід особи (ст. 140 КПК).

3. Вручення особі документів оформляється відповідним протоколом. Зміст протоколу у кримінальному провадженні повинен відповідати вимогам статей 104-105 КПК. При цьому у зазначеному протоколі необхідно вказати, що він складається у зв'язку із виконанням залиту компетентного органу іноземної держави про надання правової допомоги. Відповідно до ч. З ст. 558 та ч. 2 ст. 560 КПК зазначений протокол повинен бути скріплений гербовою печаткою компетентного органу, який проводив вручення.

4. Прикладом окремого підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здійснила їх вручення, можуть бути вимоги ч. 2 ст. 7 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р., згідно з якою підтвердження вручення здійснюється шляхом надання розписки, датованої і підписаної відповідною особою, або заяви запитуваної сторони про здійснення вручення, в якій зазначаються спосіб і дата такого вручення. Той чи інший з цих документів негайно надсилається запитуючій стороні. На прохання запитуючої сторони запитувана сторона відзначає, чи було вручення документів здійснено відповідно до законодавства запитуваної сторони. Якщо вручення документів не може бути здійсненим, запитувана сторона негайно повідомляє про це запитуючу сторону.

5. Документи вважаються врученими також у разі відмови особи отримати документи. Водночас, якщо особа відмовилася отримувати документи на підставі того, що вони не містять перекладу українською мовою і складені мовою, незрозумілою особі, - документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.

6. Надсилання відповідного протоколу та додатків до нього регулюється ст. 558 КПК.

Схожі статті




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 564. Вручення документів

Предыдущая | Следующая