Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 497. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру

1. Про час і місце судового розгляду за участю неповнолітнього обвинуваченого суд повідомляє відповідну службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей. Суд має право також викликати в судове засідання представників цих установ.

2. Представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей мають право заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання.

Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру

1. Якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного злочину.

1. Участь у судовому розгляді щодо неповнолітніх представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей є важливою для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадження щодо неповнолітніх і для прийняття щодо неповнолітніх справедливого судового рішення, з огляду на те, що вони безпосередньо працюють з неповнолітніми і входять у систему органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту та профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку (ст. 1 ЗУ від 24 січня 1995 р. "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"). При цьому:

1) під соціальним захистом дітей розуміється комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру, здійснення яких покладається на зазначених суб'єктів щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки (ст. 1 Закону);

2) під профілактикою правопорушень серед дітей - діяльність цих суб'єктів, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання (ст. З Закону).

Про судовий розгляд щодо неповнолітнього обвинуваченого суд доводить до відома відповідної служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей одним із двох процесуальних способів:

1) надсилає їм повідомлення про час і місце судового розгляду і питання про участь свого представника у судовому розгляді вирішує ця служба чи кримінальна міліція у справах дітей;

2) здійснює судовий виклик представників цих установ у судове засідання, вважаючи необхідною їх участь у судовому розгляді. Про повідомлення та судовий виклик див. статті 111,112,134 КПК.

2. Представникам служби у справах дітей і кримінальної міліції у справах дітей як учасникам судового розгляду судовим розпорядником вручається пам'ятка про їхні процесуальні права та обов'язки, а за необхідності ці права та обов'язки ще й роз'яснюються головуючим (ст. 345 КПК), зокрема, їх права заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання.

Стаття 497. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру.

1. Якщо під досудового розслідування середньої тяжкості без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.

2.З підстав, передбачених частиною першою цієї статті, клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру може бути складене і надіслане до суду за умови, що неповнолітній обвинувачений та його законний представник проти цього не заперечують.

3. Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

1. Залежно від змісту і достатності зібраних під час досудового розслідування доказів щодо підозрюваного прокурор може звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч. 1 ст. 290 КПК).

Прокурор складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, якщо під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що:

-неповнолітнім вперше вчинено кримінальний проступок, злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості;

- неповнолітнього можна виправити без застосування кримінального покарання;

- неповнолітнього можна виправити шляхом застосування до нього примусового заходу виховного характеру.

Про класифікацію злочинів (кримінальних правопорушень) див. ст. 12 КК.

Клопотання прокурора про застосування примусового заходу виховного характеру за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 291 КПК щодо змісту обвинувального акта, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати (ст. 292 КПК).

2. До складання клопотання про застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру прокурор повинен з'ясувати, чи не заперечують проти складання клопотання і передання його до суду неповнолітній підозрюваний і Його законний представник. За наявності заперечення з боку хоча б одного з них прокурор, за відсутності підстав для закриття даного кримінального провадження (ст. 284 КПК), має скласти щодо неповнолітнього обвинувальний акт або затвердити обвинувальний акт, складений слідчим, і передати його з реєстром матеріалів досудового розслідування та іншими додатками до суду (ст. 291 КПК).

Одночасно з переданням клопотання про застосування примусового заходу виховного характеру до суду прокурор згідно зі ст. 293 КПК під розписку має вручити копії клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику.

3. Про види примусових заходів виховного характеру, які може застосувати суд, див. ч. 2 ст. 105 КК.

Похожие статьи




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 497. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру

Предыдущая | Следующая