Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Примусове лікування
З цього приводу у ч. 1 ст. 95 визначено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обгрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Кожного хворого, до якого за рішенням суду застосовано примусові заходи медичного характеру, не рідше одного разу на шість місяців оглядає комісія лікарів-психіатрів для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.
Процедура вирішення цих питань визначена у ч. 2 ст. 95 КК, за якою у разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру.
У разі потреби продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Заміна виду примусового заходу медичного характеру госпіталізованої за рішенням суду особи може виявитися у переведенні хворого, скажімо, з психіатричного закладу з посиленим наглядом у психіатричний заклад зі звичайним наглядом для продовжування лікування. Такою заміною може бути і переведення для продовження лікування з психіатричного закладу з посиленим наглядом у психіатричний заклад із суворим наглядом у зв'язку з погіршенням психічного стану хворого (поява агресивності, немотивованого озлоблення, пов'язаного із насильством над іншими хворими, медичним чи обслуговуючим персоналом тощо).
Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів через зміну психічного стану особи на краще, суд може передати таку особу на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом (ч. 6 ст. 94, ч. 3 ст. 95 КК). Йдеться про лікарський нагляд з боку психіатра психоневрологічного диспансеру (диспансерного відділу або кабінету) за місцем проживання хворого.
У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через одужання особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановления вироку, суд приймає постанову про відміну застосування заходів медичного характеру і (якщо не закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності) про поновлення кримінальної справи про вчинений злочин.
У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через одужання особи, яка захворіла не психічну хворобу під час відбування покарання, суд приймає постанову про відміну застосування примусових заходів медичного характеру і про поновлення (якщо не закінчився строк давності виконання обвинувального вироку) покарання винного. При цьому час, протягом якого до особи застосовувалося примусове лікування в психіатричному закладі, зараховується до строку покарання із розрахунку день за день.
§ 3. Примусове лікування
Примусове лікування (ст. 96 КК) може бути застосовано судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб. До таких хвороб належать хвороби, які спричиняються мікроорганізмами і передаються від ураженого до здорового організму.
Носій цих мікроорганізмів (людина, що має таку хворобу) створює реальну небезпеку для здоров'я, а окремі із них - і для життя оточуючих його людей. До таких хвороб відносяться: синдром набутого імунодефіциту (СНІД) і особливо небезпечною є інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ); венеричні хвороби, сухоти, бруцельоз, туляремія тощо. Якщо така хвора особа була засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі, примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення особі, яка має таку хворобу, іншого виду покарання (штрафу, виправних робіт, арешту та ін.) примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах (диспансері, спеціальному відділені або лікарні).
Схожі статті
-
З цього приводу у ч. 1 ст. 95 визначено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за...
-
§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру Кримінальний закон чітко поділяє, з одного боку, - покарання того, хто вчинив злочин у стані...
-
§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру Кримінальний закон чітко поділяє, з одного боку, - покарання того, хто вчинив злочин у стані...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 8. Звільнення від покарання за хворобою
У ст. 84 КК йдеться про три різновиди звільнення від покарання за хворобою. Перший різновид звільнення від покарання за хворобою стосується особи, яка...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Неосудність та її кримінально-правове значення
До осіб, визнаних неосудними щодо вчиненого ними суспільно небезпечного діяння, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру з метою їх...
-
§ 1. Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування Закон не може передбачити всіх особливостей конкретного випадку вчинення...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XIX. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ
§ 1. Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування Закон не може передбачити всіх особливостей конкретного випадку вчинення...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття суб'єкта злочину
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
У ст. 75 КК зазначається: "Якщо суд при призначенні покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IX. СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Обов'язковою ознакою суб'єкта злочину є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння,...
-
Згідно з ч. 1 ст. 22 КК кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Це так званий загальний...
-
Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у тому, що: 1) кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та ознаки кримінального покарання
§ 1. Поняття та ознаки кримінального покарання Закон оголошує поведінку людини злочинною, якщо вона є настільки руйнівною, що потребує втручання держави....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XVI. ПОНЯТТЯ ТА МЕТА ПОКАРАННЯ
§ 1. Поняття та ознаки кримінального покарання Закон оголошує поведінку людини злочинною, якщо вона є настільки руйнівною, що потребує втручання держави....
-
У ст. 47 КК зазначається, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної...
-
§ 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та його види Серед написаного на цю тему ми не знаходимо узгодженої відповіді щодо юридичної...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XV. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
§ 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та його види Серед написаного на цю тему ми не знаходимо узгодженої відповіді щодо юридичної...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Затримання особи, що вчинила злочин
Уявною обороною (ст. 37 КК) визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Уявна оборона
Уявною обороною (ст. 37 КК) визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Обставини, що обтяжують покарання
5. Обставини, що обтяжують покарання. У ст. 67 КК названо 13 обставин, які обтяжують покарання. Перелік цих обставин є вичерпним, і розширеному...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Обставини, що пом'якшують покарання
4. Обставини, що пом'якшують покарання. Наявність таких обставин дає змогу суду, по-перше, визначити винному менш суворий вид основного покарання у межах...
-
Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у тому, що: 1) кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 9. Видача злочинців
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час...
-
Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час...
-
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Витоки та формування кримінального законодавства
Витоки кримінального законодавства України сягають сивої давнини - часів Київської Русі. Приблизно 1016-1054 рр. князем Ярославом Мудрим було укладено...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Завдання кримінального права
Специфічні, властиві лише кримінальному праву відносини між особою, яка вчинила злочин проти особистих благ людини, публічних чи приватних прав тощо, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Елементи та ознаки складу злочину
У кожному складі злочину виділяють його елементи, а саме: об'єкт злочину, об'єктивну сторону злочину (їх сукупність називають об'єктивними ознаками...
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Примусове лікування