Кримінальне право України - Кузнецов В. В. - Білет № 61

1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

Чинним Кодексом залишено такий вид звільнення від кримінальної відповідальності, як передача винної особи, яка працює або вчиться, на поруки колективу підприємства, установи чи організації, що дозволяє залучити громадськість до справи перевиховання правопорушника, більш ефективного його виправлення (ст. 47). Так, з одного боку, забезпечується контроль за поведінкою особи, що вчинила злочин, здійснення заходів виховного характеру у колективі, а з іншого - довіра колективу стає стимулом для неї, що спонукає до виправлення.

У КК перелічено Підстави звільнення Від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки, до яких відносять: вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості; вчинення злочину вперше; щире каяття. Особою, яка вперше вчинила злочин, вважається: раніше не судима особа; така, відносно якої немає порушеної кримінальної справи; судимість якої погашено або знято в передбаченому законом порядку; така, що раніше звільнялася від кримінальної відповідальності відповідно з чинним на той час законом.

Про Щире покаяння Свідчать: з'явлення із зізнанням, щиросерде визнання вини, сприяння розкриттю чи розслідуванню злочину, відшкодування заподіяної шкоди та інші позитивні дії, що підтверджують глибоке усвідомлення хибності своєї поведінки.

Наявність перелічених підстав надає можливість звільнити особу від кримінальної відповідальності у разі виконання певної процедури - клопотання колективу, де працює або вчиться винна особа, про передачу її на перевиховання, а також відсутність побажання винного щодо розгляду його справи за суттю у судовому засіданні. Зазначене клопотання - це визначене у письмовій формі мотивоване прохання загальних зборів колективу за місцем роботи чи навчання звільнити особу від кримінальної відповідальності, поручительство колективу, що ця особа не допустить надалі суспільно небезпечної поведінки, зобов'язання проводити з нею відповідну виховну роботу, своєчасно повідомити компетентні органи про перешкоди до виконання виховної функції (звільнення з роботи, ліквідація підприємства, організації або установи, закінчення навчання, невиконання особою умов, за якими вона була взята на поруки тощо).

Характерною особливістю такого звільнення від кримінальної відповідальності є умовний його характер, у зв'язку з чим набуває актуальності поведінка винного після звільнення. Тобто, особа умовно не притягується до кримінальної відповідальності, а вирішення цього питання остаточно проводиться впродовж року від дня винесення рішення про передачу на поруки. У разі порушення умов передачі на поруки у передбаченому законом порядку вирішується питання про притягнення її до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 47). Підстави для притягнення впродовж року до кримінальної відповідальності відданого колективові на поруки вказано у ст. 47, а саме: невиправдання довіри колективу, ухилення від заходів виховного характеру, порушення громадського порядку.

2. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК)

Стаття складається з чотирьох частин, які містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом Злочину є авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. Безпосередній об'єкт злочину - суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність представників правоохоронних органів. Додатковим обов'язковим безпосереднім об'єктом Злочину є психічна недоторканність працівників правоохоронних органів або їхніх близьких родичів, їхнього здоров'я. Потерпілим Від злочину є працівник правоохоронного органу (див. аналіз ст. 342 КК) або його близькі родичі - батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба й онуки (п. 11 ст. 32 КПК).

Об'єктивна сторона Злочину виражається у: 1) погрозі вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна. (ч. 1 ст. 345 КК); 2) заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень - легких, середньої тяжкості (ч. 2 ст. 345 КК) або тяжких (ч. 3 ст. 345 КК).

Необхідною умовою кримінальної відповідальності за цей злочин є вчинення зазначених діянь "у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу своїх службових обов'язків", тобто як під час, так і до або після виконання таких обов'язків, навіть і тоді, коли особа не є працівником правоохоронного органу (наприклад, вийшла у відставку).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р. № 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів".

Злочин є закінченим з моменту висловлення погрози (формальний склад) або з моменту заподіяння побоїв чи тілесних ушкоджень (матеріальний склад).

Суб'єкт Злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілесних ушкоджень - загальний, тобто фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а у вигляді заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень - фізична, осудна особа з 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона Злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою Злочину (ч. 4 ст. 345 КК) є вчинення його організованою групою.

Якщо дії суб'єкта були реакцією на незаконні діяння працівника правоохоронного органу або викликані особистими неприязними стосунками, не пов'язаними з виконанням ним службових обов'язків, вчинене, за наявності для цього підстав, слід кваліфікувати як злочини проти особи, власності або за іншими відповідними нормами КК. Дії, передбачені ст. 345 КК, якщо вони поєднані з грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжуються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, повинні кваліфікуватися за відповідними частинами статей 345 та 296 КК.

Схожі статті




Кримінальне право України - Кузнецов В. В. - Білет № 61

Предыдущая | Следующая