Конституційне право України - Совгиря О. В. - 5. Основні організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради України
Відповідно до ст. 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп/2002 сесійний характер роботи Верховної Ради України треба розуміти так, що вона працює не безперервно, а під час певних періодів - сесій, на які вона збирається у конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік.
Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові та позачергові.
Як встановлено в ст. 83 Конституції України, чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Завершуються чергові сесії відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії (ч. 1 ст. 10 Регламенту).
Відповідно до ст. 9 Регламенту відкриття сесії Верховної Ради оголошується головуючим на пленарному засіданні на початку її першого пленарного засідання, закриття - після завершення останнього пленарного засідання. Кожна сесія Верховної Ради починається і завершується виконанням у залі засідань Верховної Ради Державного Гімну України.
Сесії Верховної Ради передбачають засідання Верховної Ради, засідання комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботу народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради.
Засідання Верховної Ради можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп/2002 пленарні засідання під час сесій є основною формою діяльності Верховної Ради України. Вони є регулярними зібраннями народних депутатів України у визначений час, у визначеному місці і які проводяться за встановленою процедурою.
Згідно з ч. 2 ст. 83 Конституції України, ст. 11 Регламенту позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються Голові Верховної Ради України.
Позачергова сесія Верховної Ради скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання, поданої відповідно до ч. 2 ст. 83 Конституції України. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується у газеті "Голос України" не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради.
У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова Верховної Ради України, а у разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради У країни, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України, визначає місце і час проведення засідання Верховної Ради, про що терміново повідомляється народним депутатам (ч. 4 ст. 11 Регламенту).
Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України (частини 3, 4 ст. 82 Конституції України). Порядок організації та проведення першої сесії Верховної Ради України нового скликання визначено в главі 2 розділу II Регламенту.
Щодо календарного плану роботи сесії Верховної Ради, то відповідно до ст. 19 Регламенту за звичайних обставин перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий - для роботи в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях, четвертий - для роботи народних депутатів з виборцями.
У разі необхідності, після можливого скороченого обговорення, більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради приймається рішення про одноразову (ad hoc) зміну місячного, тижневого або денного порядку роботи Верховної Ради.
У вівторок та четвер тижня, відведеного для пленарних засідань, якщо не прийнято (ad hoc) іншого рішення Верховної Ради, протягом дня проводяться два засідання: ранкове - з 10 до 14 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і вечірнє - з 16 до 18 години. У середу та п'ятницю проводяться лише ранкові засідання. Друга половина середи відводиться для роботи народних депутатів у комітетах, тимчасових спеціальних комісіях та тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях. Понеділок та друга половина п'ятниці призначені для самостійної роботи народних депутатів, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень. У період пленарних засідань (як правило, щопонеділка) проводиться засідання Погоджувальної ради.
Порядок денний сесії Верховної Ради відповідно до ст. 20 Регламенту затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.
Згідно зі ст. 2 Регламенту Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5). За рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитися в іншому місці.
У випадках, передбачених ч. З ст. 83 Конституції України, Верховна Рада збирається для проведення позачергової сесії у місці, визначеному Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України.
Засідання Верховної Ради ведуться державною мовою. Промовець, який не володіє державною мовою, може виступати іншою мовою. Переклад його виступу державною мовою, у разі необхідності, забезпечує Апарат Верховної Ради.
Частиною 1 ст. 84 Конституції України встановлено, що засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 3 Регламенту встановлює, що засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та Регламентом.
Відкритість засідань Верховної Ради забезпечується шляхом допуску на них у встановленому порядку представників засобів масової інформації.
Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляції по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради, її рішень у "Відомостях Верховної Ради України", газеті "Голос України" та інших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляції, обсяг друку визначаються відповідно до закону Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.
Відповідно до частин 2,3 ст. 84 Конституції України рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.
У Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп/2002 встановлено, що Верховна Рада України правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів України, яка згідно з Конституцією України необхідна для прийняття відповідного рішення.
Згідно зі ст. 26 Регламенту перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом, а також за допомогою електронної системи.
Пленарні засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Регламентом.
Обговорення питань на пленарних засіданнях Верховної Ради може здійснюватися за процедурами:
O повного обговорення питань на пленарному засіданні у порядку, визначеному ст. 30 Регламенту;
O розгляду питань за скороченою процедурою обговорення, що здійснюється за рішенням Верховної Ради, у порядку, визначеному ст. 31. Регламенту.
На пленарному засіданні Верховної Ради, як передбачено у ст. 32 Регламенту, ніхто не може виступати без дозволу головуючого на пленарному засіданні.
Загальна тривалість часу розгляду кожного питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради пропонується головуючим на пленарному засіданні перед початком обговорення цього питання, залежно від кількості осіб, які записалися на виступ. Якщо є заперечення народних депутатів щодо пропозиції головуючого на пленарному засіданні, Верховна Рада приймає процедурне рішення щодо тривалості обговорення зазначеного питання.
Відповідно до ст. 34 Регламенту Президент України, Прем'єр-міністр України, Голова Національного банку України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Рахункової палати, Генеральний прокурор України або уповноважені ними особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваного питання, якщо воно стосується їх повноважень.
Кожна депутатська фракція має гарантоване право на виступ одного представника з кожного питання порядку денного пленарного засідання.
Згідно зі ст. 35 Регламенту головуючий на пленарному засіданні надає слово для виступу народним депутатам із дотриманням черговості, визначеної при записі на виступ. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається (ст. 36 Регламенту).
Рішення Верховної Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному Регламентом (статті 47-50).
Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених Регламентом, коли проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.
Відповідно до ст. 37 Регламенту відкрите голосування здійснюється:
1) за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосування - поіменне, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в залі засідань по депутатських фракціях;
2) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи).
Після закінчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло електронної системи в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні.
Таємне голосування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетеня.
Верховна Рада може прийняти процедурне рішення щодо визначення виду і способу голосування з питання, що розглядається, якщо вид і спосіб голосування не встановлені законом і Регламентом.
Відповідно до ст. 44 Регламенту голосування при прийнятті рішень Верховної Ради з будь-якого питання проводиться на пленарному засіданні безпосередньо після його обговорення, крім випадку, коли неможливо провести голосування.
Схожі статті
-
Чинна Конституція України закріпила якісно нову організацію державної влади. Верховна Рада остаточно втратила колишній статус найвищого органу державної...
-
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які...
-
Верховна Рада України виконує значну кількість функцій, для реалізації яких вона наділяється відповідними повноваженнями. Головними функціями Верховної...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 6. Правова охорона Конституції України
Правова охорона конституції є неодмінною умовою забезпечення її верховенства і стабільності. Вона здійснюється у двох основних формах - конституційний...
-
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Конституції України та статей 4,27 Конституції Автономної Республіки Крим, прийнятої Верховною Радою Автономної Республіки...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 4. Прийняття та зміна конституцій
Для прийняття конституції необхідно розробити Ті текст. Проекти конституцій, як правило, розробляють місцеві органи влади, установчі збори, конституційні...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 4. Поняття та види виборчих систем
Поняття "виборча система" вживається у двох аспектах: у широкому розумінні - це впорядковані суспільні відносини, що становлять порядок виборів органів...
-
Прогалини в праві - це прогалини у змісті чинного права щодо факторів суспільного життя, які перебувають у сфері правового регулювання. Наявність...
-
1. Загальна теорія і стан парламентаризму. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади Термін "парламент" походить від латинського слова...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 3. Поняття, система і види органів державної влади
Поняття "державний орган" і "державна організація" безпосередньо пов'язані. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 7. Поняття та види референдумів
Слово "референдум" походить з латинської мови і дослівно означає "те, що має бути повідомлено". Прийнято вважати, що перший в історії людства референдум...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
Прогалини в праві - це прогалини у змісті чинного права щодо факторів суспільного життя, які перебувають у сфері правового регулювання. Наявність...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 1. Предмет та метод конституційного права
Сучасний процес становлення української державності є складним та багатогранним і визначається взаємодією та впливом політичних, економічних, соціальних,...
-
Сучасний процес становлення української державності є складним та багатогранним і визначається взаємодією та впливом політичних, економічних, соціальних,...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 4. Реалізація та тлумачення норм конституційного права
Під реалізацією норм конституційного права розуміють їх здійснення, досягнення тієї мети, яка переслідувалася при їх виданні. Кожну конституційно-правову...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 9. Колізії в конституційному праві
Конституційно-правова відповідальність є видом юридичної відповідальності, тому їй властиві ознаки, які характеризують юридичну відповідальність у...
-
Конституційно-правова відповідальність є видом юридичної відповідальності, тому їй властиві ознаки, які характеризують юридичну відповідальність у...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
Конституційно-правова норма - це формально визначене, встановлене чи санкціоноване Українським народом або державою чи суб'єктами місцевого...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 5. Виборчий процес та його етапи
Поняття "виборчий процес" може вживатися у двох значеннях: як певна діяльність та як система правових норм, що регулюють цю діяльність (виборче...
-
Державний лад являє собою організацію (будівництво) і діяльності держави. Конституційним, офіційним та легітимним можна вважати той державний лад, який...
-
Вибори є найбільш поширеною формою прямого народовладдя і, на відміну від інших його форм (про які йшлося вище), постійно і періодично застосовуються у...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 1. Поняття, суть та форми безпосередньої демократії
1. Поняття, суть та форми безпосередньої демократії Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є...
-
1. Поняття, суть та форми безпосередньої демократії Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є...
-
Гарантії прав та свобод людини і громадянина - це передбачена Конституцією і законами України система правових норм, організаційних засобів і способів,...
-
Сьогодні основні права і свободи людини вже не є об'єктом внутрішньої компетенції тільки держави, а стали справою всього міжнародного співтовариства. Ці...
-
Сьогодні основні права і свободи людини вже не є об'єктом внутрішньої компетенції тільки держави, а стали справою всього міжнародного співтовариства. Ці...
-
Поняття "іноземець" у нормативних актах І правовій літературі вживається у двох значеннях. У широкому значенні до іноземців відносять як осіб, котрі не...
-
Норми, що стосуються набуття громадянства України, об'єднані в розділі II Закону України "Про громадянство України" і утворюють окремий субінститут...
-
1. Поняття, суть, ознаки та гарантії конституційного ладу України Конституційний лад України є системою суспільних відносин, передбачених і гарантованих...
-
Конституційне право України - Совгиря О. В. - Глава III. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ
1. Поняття, суть, ознаки та гарантії конституційного ладу України Конституційний лад України є системою суспільних відносин, передбачених і гарантованих...
Конституційне право України - Совгиря О. В. - 5. Основні організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради України