Конституційне право України - Шаптала Н. К. - Розділ 12. Конституційно-правові засади судової системи та органів прокуратури в Україні

12.1. Судова влада в Україні: поняття, ознаки, засади і система

Правовою основою організації та діяльності органів правосуддя є Конституція України, зокрема розділи VIII "Правосуддя" і ХП "Конституційний Суд України". Конституційні положення дістали подальшу регламентацію у Законах України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року, "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року та ін.

Судова влада в Україні - це представлена системою судових органів самостійна і незалежна гілка державної влади, яка функціонує для здійснення конституційного, кримінального, цивільного, господарського, адміністративного правосуддя, вирішення спорів в аспекті трудових, торговельних та інших справ.

Ознаки судової влади в Україні:

* самостійна та незалежна гілка влади (за радянської влади лише ради були незалежними). Уперше самостійність і незалежність судової гілки влади було регламентовано в "Концепції судово-правової реформи в Україні" від 28 квітня 1992 року, схвалено постановою Верховною Радою України, а згодом підтримано Конституційним договором між Верховною Радою України і Президентом України від 8 червня 1995 року і закріплено Конституцією і законами України. Крім того, на забезпечення становлення в Україні судівництва як єдиної системи судового устрою та судочинства, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і гарантує право особи на справедливий суд, спрямований Указ Президента України "Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів" від 10 травня 2006 р. № 361/2006.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Судова гілка влади самостійно через специфічні органи (суди) здійснює свої передбачені законом повноваження; втручання в її діяльність з боку інших гілок влади є недопустимим. Незалежність судової влади та її рівноправність з іншими гілками влади є ознаками правової держави;

* за своїми функціями відмінна від законодавчої та виконавчої влади в системі поділу влад. За своєю функціональною діяльністю судова гілка влади покликана здійснювати неупереджене правосуддя.

Правосуддя - специфічний вид державної діяльності, що здійснюється судом на підставі закону у встановленому ним порядку, полягає у розгляді та вирішенні судових справ з метою забезпечення гарантованих Конституцією і законами України прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб, суспільства та держави і завершується прийняттям правосудного, обов'язкового до виконання судового рішення. За своєю суттю правосуддя являє правозастосовну діяльність, що базується на суворому і неухильному дотриманні законів;

* існує для вирішення конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного, господарського та іншого правосуддя. До іншого правосуддя можна віднести вирішення сімейних, торговельних та інших спорів. Сутність правосуддя полягає у розгляді та вирішенні судових (адміністративних, конституційних, господарських, кримінальних, цивільних та інших) справ.

Засади правосуддя визначені Конституцією України (статті 124, 125), Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року та іншими правовими актами:

1) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом;

2) заборона утворення надзвичайних та особливих судів. До 1947 року в УРСР діяли надзвичайні суди, так звані "трійки", до яких за посадою входили перший секретар району, начальник міліції та начальник КДБ. Сьогодні в Західній Європі немає військових судів, військовослужбовці вирішують спори у звичайних судах. Постанова Верховної Ради України "Про концепцію судово-правової реформи в Україні" від 22 квітня 1992 року вперше визначила необхідність ліквідації військових судів. Існування військових судів - це ознака тоталітарної системи, тому Закон України "Про судоустрій і статус суддів" скасував військові суди в Україні;

3) юрисдикція судів поширюється па всі правовідносини, що виникають у державі. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України;

4) судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції,

5) народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних,

6) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає також інші засади правосуддя, зокрема:

1) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин (ст. 9 Закону);

2) право на правову допомогу. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Кожна особа є вільною у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура (ст. 10 Закону);

3) гласність судового процесу. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото - і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду у законодавчо передбачених випадках.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом (ст. II Закону України "Про судоустрій і статус суддів");

4) обов'язковість судових рішень визначає повноту судової влади. Розгляд справи у суді закінчується судовим рішенням. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян, іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 13 названого Закону);

5) самостійність судів і незалежність суддів. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що грунтується на вимогах закону (ст. 6 названого Закону), тощо.

Отже, судова влада є самостійною гілкою влади в системі поділу влад, а правосуддя здійснюється на основі принципів, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України.

Систему судових органів України становлять Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції. Конституційний Суд України не належить до судів загальної юрисдикції.

Систему судів загальної юрисдикції згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" утворюють:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

* єдиними засадами організації та діяльності судів;

O єдиним статусом суддів;

O обов'язковістю для всіх судів правил судочинства;

* гарантуванням Верховним Судом України однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права;

* обов'язковістю виконання на території України судових рішень;

* єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

* фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

* вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Схожі статті




Конституційне право України - Шаптала Н. К. - Розділ 12. Конституційно-правові засади судової системи та органів прокуратури в Україні

Предыдущая | Следующая