Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Розмежування предметів відання і повноважень між федерацією та її суб'єктами
Російська Федерація, реалізуючи суверенітет, має і здійснює всі права незалежної держави. Водночас суб'єкти федерації також мають свою компетенцію. Конституція РФ, Федеральний договір, законодавство наділяють федерацію в особі федеральних органів державної влади широкою, багатогранною компетенцією, залишаючи, проте, широкі права її суб'єктам.
Предмети відання РФ. Проблема визначення компетенції федеральних органів влади є головною і найскладнішою в будь-якій федеральній державі. Федерація не може володіти необмеженими повноваженнями щодо управління країною, вона зобов'язана ділитися цими повноваженнями із суб'єктами Федерації, без чого державна влада не може мати демократичного характеру. Суб'єкти Федерації зацікавлені в сильній федеральній владі, наділеній широкими повноваженнями для захисту і забезпечення загальних інтересів. Але водночас вони не хочуть втратити свою самостійність, мати право вирішувати лише другорядні питання життя свого населення. Це - об'єктивна суперечність будь-якої федерації, що примушує владу ретельно й оптимально розмежовувати компетенцію державних органів федерації та її суб'єктів.
Світова практика виробила формулу вирішення цієї проблеми, яка полягає у встановленні:
А) виключної компетенції федеральних органів влади;
Б) сумісної компетенції органів влади федерації та її суб'єктів;
В) виключної компетенції суб'єктів федерації.
Так вирішується проблема в США, ФРН, Австралії та інших федераціях.
Російська Федерація йде цим випробуваним шляхом: ст. 71 Конституції містить перелік питань, що перебувають у віданні федерації; ст. 72 - перелік питань місцевого відання федерації та її суб'єктів; а в ст. 73 закріплено (без переліку питань) всю залишкову (тобто за межами відання перших двох) компетенцію суб'єктів федерації.
Розмежування предметів відання і повноважень між органами державної влади Федерації та п суб'єктами можливе лише на основі Конституції, Федерального договору та інших договорів з цих питань. Це положення включено до основ конституційного ладу (ч. 8 ст. 11 Конституції), воно покликане перешкодити вирішенню проблеми розмежування в неправових формах або хоча б шляхом прийняття законів, а також ухвал виконавчої влади. У цьому полягає найвідчутніший аспект федералізму й одночасно запорука стабільності влади на всій території федерації.
Віднесення Конституцією тих або інших питань до предметів відання федерацїї означає встановлення виключної компетенції федеральних органів (президента РФ, Федеральних зборів, уряду РФ). Ці і лише ці органи мають право видавати із зазначених питань властиві їм правові акти (укази, закони, ухвали), здійснюючи нормативне регулювання і поточне управління. Предметами відання, таким чином, є і сфери повноважень федеральних органів державної влади, в які не мають права втручатися органи державної влади суб'єктів федерації.
Предмети відання і повноваження органів федерації, закріплені у 18 пунктах ст. 71 Конституції РФ, можна умовно поділити на декілька груп:
1) питання державного будівництва;
2) питання регулювання економіки і соціального розвитку;
3) питання зовнішньої політики і зовнішньоекономічної діяльності;
4) питання оборони та охорони кордонів;
5) питання створення правоохоронних органів і правової системи;
6) питання метеорології, статистичної звітності та ін.;
7) державні нагороди і почесні звання Російської Федерації.
З цього переліку питань, що становлять предмети відання
Російської Федерації, можна зробити кілька важливих висновків стосовно конституційних прерогатив федерації, зокрема:
А) лише на федеральному рівні можна змінювати Конституцію, приймати закони про громадянство тощо;
Б) на території суб'єктів Федерації можуть розташовувати ся об'єкти федеральної власності;
В) лише на федеральному рівні розв'язуються питання ядерної енергетики, розвитку шляхів сполучення і діяльності в космосі;
Г) лише федеральні органи влади мають право здійснювати зовнішню політику, оголошувати війну і укладати мир;
Д) збройні сили є єдиними для всієї країни, жоден суб'єкт федерації не має права створювати власні збройні формування;
Є) судовий устрій і прокуратура є єдиними для всієї країни, тільки на федеральному рівні можна оголошувати амністію і помилування тощо.
Виключні повноваження федеральних органів зачіпають далеко не всі сфери діяльності громадян і суспільного життя. Але саме в цих сферах виявляються суверенітет і територіальне верховенство Російської Федерації, її призначення забезпечувати загальні інтереси багатонаціонального населення країни.
Предмети сумісного відання федерації та її суб'єктів.
Під сумісним віданням розуміється віднесення певних питань до компетенції рівною мірою як федерації, так і її суб'єктів. З цих питань, отже, можуть видаватися федеральні закони і закони суб'єктів Федерації, укази президента РФ і акти президентів і глав адміністрацій суб'єктів федерації, рішення уряду РФ й акти виконавчої влади суб'єктів федерації. Питання сумісного відання не вимагають жорсткої централізації, а лише регулювання в певній частині з боку федеральних органів державної влади. Але на практиці це питання залишається дуже складним.
Предмети відання і повноваження органів федерації, закріплені в 14 пунктах ст. 72, можна умовно поділити на декілька груп:
1) питання державного будівництва і захисту прав і свобод;
2) питання регулювання економіки і соціального розвитку;
3) питання діяльності правоохоронних органів і правової системи;
4) координація міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків
Суб'єктів федерації, виконання міжнародних договорів РФ.
З цього переліку питань випливає, що певна частина галузей права (адміністративне, трудове та ін.) регулюється федерацією та її суб'єктами спільно, тоді як інші (цивільне, кримінальне та ін.) - лише федерацією. Федерація разом з її суб'єктами регулює таку величезну сферу суспільного життя, як соціальна сфера. Стосовно створення системи органів державної влади і місцевого самоврядування федерація претендує лише на спільне встановлення загальних принципів.
Контрольні запитання і завдання
1. У яких умовах і в який спосіб було прийнято Конституцію РФ 1993р.?
2. У чому полягають основні принципи сучасної російської державності?
3. Опишіть правовий статус президента РФ.
4. Яким чином діє російський парламентаризм?
5. В який спосіб формується уряд Росії?
6. Дайте характеристику статусу суб'єктів РФ.
Схожі статті
-
17.1. Процес прийняття чинної Конституції Російської Федерації. 17.2. Президент Російської Федерації. 17.3. Федеральні збори. 17.4. Уряд Російської...
-
17.1. Процес прийняття чинної Конституції Російської Федерації. 17.2. Президент Російської Федерації. 17.3. Федеральні збори. 17.4. Уряд Російської...
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Загальні відомості про країну
17.1. Процес прийняття чинної Конституції Російської Федерації. 17.2. Президент Російської Федерації. 17.3. Федеральні збори. 17.4. Уряд Російської...
-
Президентство є відносно молодим інститутом у російській конституційно-політичній практиці. Відповідно до Конституції (ст. 80) президент є гарантом...
-
17.1. Процес прийняття чинної Конституції Російської Федерації. 17.2. Президент Російської Федерації. 17.3. Федеральні збори. 17.4. Уряд Російської...
-
Численні національні держави і національно-державні утворення в Російській Федерації розглядались як різноманітні форми національної державності, як...
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Федеративна держава
Історично склалося три "класичних" форми державно-територіального устрою: унітарна держава, федеративна держава (федерація), конфедерація. Унітарна...
-
Історично склалося три "класичних" форми державно-територіального устрою: унітарна держава, федеративна держава (федерація), конфедерація. Унітарна...
-
13.1. Характеристика Основного закону ФРН 1949 р. 13.2. Конституційно-правовий статус парламенту в Німеччині. 13.3. Глава держави. 13.1. Характеристика...
-
13.1. Характеристика Основного закону ФРН 1949 р. 13.2. Конституційно-правовий статус парламенту в Німеччині. 13.3. Глава держави. 13.1. Характеристика...
-
У зарубіжних країнах особливої важливості у сучасну епоху набуває інституалізація політичних партій. Ідеться насамперед про порядок їхнього утворення та...
-
Наука державного права вивчає державно-правові норми й інститути, а також суспільні відносини, які регулюються або повинні регулюватися ними. Наука...
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Конституція 1949 р
13.1. Характеристика Основного закону ФРН 1949 р. 13.2. Конституційно-правовий статус парламенту в Німеччині. 13.3. Глава держави. 13.1. Характеристика...
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - 15.5. Індійський федералізм
За формою державного устрою Індія - федеральна держава. До реформи 1956 р. штати представляли колишні князівства. Спочатку за Конституцією 1950 р. поділ...
-
14.1. Відомості про країну. Характеристика Конституції 1946 р. 14.2. Імператор. 14.3. Парламент. 14.4. Кабінет міністрів. 14.1. Відомості про країну....
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Розділ 14 ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЯПОНІЇ
14.1. Відомості про країну. Характеристика Конституції 1946 р. 14.2. Імператор. 14.3. Парламент. 14.4. Кабінет міністрів. 14.1. Відомості про країну....
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - 17.3. Федеральні збори
Федеральні збори - парламент Російської Федерації є представницьким і законодавчим органом Російської Федерації. Він складається з двох палат Ради...
-
У переважній більшості держав конституція є головним законодавчим актом держави. Конституція є Основним законом держави. Це не лише обумовлено...
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Види конституційного контролю
Попередній - акт перевіряється до набрання ним чинності (закон після прийняття парламентом). Наступний - поширюється на чинні, офіційно опубліковані...
-
2.1. Поняття і властивості конституції. 2.2. Класифікація конституцій. 2.3. Основні риси зарубіжних конституцій. . 2.4. Порядок прийняття та зміни...
-
2.1. Поняття і властивості конституції. 2.2. Класифікація конституцій. 2.3. Основні риси зарубіжних конституцій. . 2.4. Порядок прийняття та зміни...
-
5. 1. Поняття форми держави. 5.2. Форма державно-територіального устрою. 5.3. Форма правління в зарубіжних країнах. 5.4. Форма державного режиму. 5.1....
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - 5.1. Поняття форми держави
5. 1. Поняття форми держави. 5.2. Форма державно-територіального устрою. 5.3. Форма правління в зарубіжних країнах. 5.4. Форма державного режиму. 5.1....
-
5. 1. Поняття форми держави. 5.2. Форма державно-територіального устрою. 5.3. Форма правління в зарубіжних країнах. 5.4. Форма державного режиму. 5.1....
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Функції політичних партій
Найбільш наочно природа політичної партії виявляється через її функції. Перша функція політичних партій полягає в тому, що вони виступають засобом...
-
Президент Німеччини обирається Федеральними зборами без дебатів (ч. 1 ст. 64 Конституції). Федеральні збори складаються з членів бундестагу і такої самої...
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Повноваження Президента
Президент Німеччини обирається Федеральними зборами без дебатів (ч. 1 ст. 64 Конституції). Федеральні збори складаються з членів бундестагу і такої самої...
-
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - 13.3. Глава держави
Президент Німеччини обирається Федеральними зборами без дебатів (ч. 1 ст. 64 Конституції). Федеральні збори складаються з членів бундестагу і такої самої...
-
Попередній - акт перевіряється до набрання ним чинності (закон після прийняття парламентом). Наступний - поширюється на чинні, офіційно опубліковані...
-
6.1. Місце глави держави в системі центральних органів влади. 6.2. Юридичні форми глави держави. 6.3. Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і...
Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Розмежування предметів відання і повноважень між федерацією та її суб'єктами