Історія Стародавнього Сходу - Крижанівський О. П. - Держава Ахеменідів у V-IV ст. до н. е. та її загибель

Як відомо, історія Перської імперії не була безхмарною з самого початку її існування, проте в V-IV ст. до н. е. вона взагалі вступила в свою драматичну фазу.

Повстання проти перського панування в Мілеті, підтримане малоазійськими греками, призвело до греко-перських воєн 500-449 рр. до н. е., які завершилися блискучою перемогою греків. Захищаючи свою Батьківщину, греки завдали поразки могутній імперії. Воєнні невдачі, зрозуміло, викликали внутрішнє бродіння в державі Ахеменідів. У 465 р. до н. е. цар Ксеркс, який прийшов до влади після смерті в 485 р. до н. е. Дарія І, став жертвою двірцевої змови, царський трон дістався його синові Артаксерксу І. В державі раз по раз вибухали визвольні повстання поневолених персами народів - єгиптян, вавилонців, мідійців, малоазійців. На початку IV ст. до н. е. перси втратили Єгипет, який вони зуміли знову підкорити лише напередодні загибелі Перської імперії. Останні Ахеменіди втратили індійські території. Сатрапи Малої Азії воювали один з одним і всі разом - проти перського царя. Почастішали двірські змови й перевороти.

У 358 р. до н. е. царем Персії став Артаксеркс III, в особі якого "заповзятість Ахеменідів блимнула гаснучим вогником". Він спробував відродити Перську державу в її колишніх кордонах, проте історія відвела йому для цього занадто мало часу - лише два десятки років. У 337 р. до н. е. Артаксеркса III отруїли царський лікар та один із євнухів царського гарему. Царевбивці посадили на трон Артаксерксового сина Арсеса, проте вже наступного року Арсес та його сім'я залишили цей світ стараннями змовників. Бунтівні вельможі зробили царем держави Ахеменідів вірменського сатрапа Кодамона, який узяв собі тронне ім'я Дарія III. Історики констатують, що доля і йому не подарувала достатньо часу для наведення порядку в державі.

Схожі статті




Історія Стародавнього Сходу - Крижанівський О. П. - Держава Ахеменідів у V-IV ст. до н. е. та її загибель

Предыдущая | Следующая