Історія нових незалежних держав - Орлова Т. В. - Президентські вибори 11 лютого 2007 р

У президентських виборах 11 лютого 2007 р. брали участь шість кандидатів від п'яти областей і столиці - членів єдиної в країні Демократичної партії. Серед них і син С. Ніязова Мурад - колишній слідчий прокуратури, а потім бізнесмен, який міг за ніч програти 12 млн. дол. Проте еліта вирішила, що власник величезних капіталів, котрий постійно живе в Європі, навряд чи захоче працювати президентом. На виборах із показником майже 90 % переміг Г. Бердимухаммедов.

Новий президент, як і попередній, виходець із земляцтва теке. Наявна певна спадковість з методами Туркменбаші: узурпація влади президентом, вільне обходження з Конституцією, етнічні методи кадрової політики, перехід до "керованої демократії" та ін. Вибори - це не механізм демократії, а декоративний атрибут системи правління однієї людини. Прийшовши до влади, новий президент почав здійснювати чистки. Першою жертвою стала людина, яка відіграла провідну роль у тому, щоб Г. Бердимухаммедов прийшов до президентського палацу - начальник служби безпеки президента А. Реджепов був заарештований і ув'язнений на 20 років. Після нього - інші високі посадовці та особи "старого апарату". На їхні місця президент призначає або родичів і земляків зі свого аулу, або тих, у чиїй особистій відданості він не сумнівається, хоча багато хто з них не має професійних знань і досвіду. В країні в цілому після Туркменбаші практично не залишилося кваліфікованих спеціалістів у сфері економічного, промислового і державного управління. Тому в нового президента великою проблемою? відсутність професійної команди, на яку він міг би покладатися.

У 2007 р. новий президент скасував щоденну присягу вірності країні і президенту, запроваджену його попередником. Г. Бердимухаммедов дозволив промовляти її тільки на початку і наприкінці навчального року, в дні державних свят і під час військової присяги. Подекуди почався демонтаж пам'ятників Туркменбаші. Вирішено відмовитися від традиції влаштовувати пишні концерти під час візитів глави держави до регіонів, а заощаджені кошти запропоновано використовувати для організації молодіжних свят і змагань. Видано указ "Про створення державної комісії із розгляду звернень громадян з питань діяльності правоохоронних органів". Відтепер туркменські громадяни одержали право поскаржитися на силовиків, що при С. Ніязові було неможливо. В день інавгурації нового президента відкрили перше інтернет-кафе, в якому встановлено кілька комп'ютерів. Знов дозволено оперу і цирк, святкування 8 березня і 9 травня.

Новий президент заявив, що своїм першочерговим завданням вважає "підвищення соціального рівня населення, збереження безкоштовного для народу газу, солі, води та електроенергії". Було обіцяно, що в країні не підвищуватимуться ціни на хліб, бензин і житло, поновиться колишня система пенсійного забезпечення (Туркменбаші значно скоротив пенсії, а 100 тис. громадян взагалі їх позбавив). Проте народ бідує, продовжуючи існувати на злиденну заробітну плату.

Школи поступово переводяться з 9-річного на 11-річне навчання, з обов'язковим вивченням не тільки туркменської, а й російської та англійської мов, а вищі навчальні заклади - від 2-річного до 5-річного навчання. Заявлено про перегляд навчальних програм, аби привести їх у відповідність до сучасних вимог. Освіта й охорона здоров'я в Туркменистані безкоштовні.

Все це ознаки лібералізації режиму, проте поступової та обережної. Великим державним чиновникам при Туркменбаші вдалося накопичити значні кошти, проте вони не почувалися у безпеці. Тепер їм диктатура не потрібна, аби зберегти набуте і не боятися за свої життя і свободу, тому вони ладні проголосити перехід до суспільства "рівних можливостей", оскільки одержали кращі стартові переваги над рештою верств населення. Але політична система залишається такою, як і раніше, - централізоване одноосібне правління. Сьогодні Г. Бердимухаммедов - "великий президент Туркменистану", частина ніязівського режиму. Проте він реалістичніший, ніж його попередник, і розуміє, що країні потрібно виходити із самоізоляції.

Після зміни керівництва цей процес розпочався. Про Туркменистан і реформи, що здійснює новий президент, багато пишуть у світових ЗМІ. Адже на велику політичну арену виходить країна з величезними запасами енергоносіїв. Раніше постачання газу з Туркменистану до Європи повністю контролювала Росія. Заяви Г. Бердимухаммедова стосовно збереження політики туркменського нейтралітету і наступності у газових відносинах із РФ, на думку аналітиків, не дають повної впевненості вірити, що новий лідер повністю копіюватиме політику Туркменбаші. Але домовленості з "Газпромом" підтверджені. Крім того, заявки на співробітництво надходять від різних країн. Особливу зацікавленість виявили і США, й Україна.

Після розпаду СРСР Туркменистан змінив вектор розвитку і почав більше відходити від європеїзації, яку певним чином здійснювала радянська влада. Після зміни президентів ймовірно, що більша відкритість економіці полегшить європеїзацію Туркменистану і підвищить роль європеїзованої еліти як лідируючої в суспільстві групи. Традиційну клановість і сепаратизм стримуватимуть силовики, як це було у Туреччині. Курс на модернізацію має реальні мотиви. Високі технології життєво необхідні Туркменистану через його величезні території і малу чисельність населення. Проте опозиціонерам, котрі перебувають за кордоном і звернулися з проханням на дозвіл повернутися, у візах відмовили. Новий президент висловився проти "штучного створення багатопартійної системи". Стабільність - над усе.

Запитання для самоперевірки

Охарактеризуйте звичайний спосіб життя в Туркменистані до і після здобуття державної незалежності.

Чому Туркменистану поки що не вдається стати "другим Кувейтом", хоча за запасами енергоносіїв він не бідніший?

Як пояснював С. Ніязов культ своєї особи?

Що найбільше з "інновацій" Туркменбаші вразило особисто вас?

Як можна охарактеризувати політичний лад, установлений у Туркменистані при С. Ніязові?

Які елементи режиму С. Ніязова простежуються при новому президентові?

Завдання для самостійної роботи

Складіть хронологію сходження С. Ніязова на верхівку влади в Туркменистані.

У чому полягали порушення Конституції при переході влади до Г. Бердимухаммедова?

Коли і чому погіршилися україно-туркменські відносини?

Простежте розвиток відносин між Туркменістаном і Росією у газовому питанні.


Схожі статті




Історія нових незалежних держав - Орлова Т. В. - Президентські вибори 11 лютого 2007 р

Предыдущая | Следующая