Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Специфікація приватних прав власності в корпорації

Ресурси корпорації, які перебувають у власності акціонерів, належать до тих, цінність яких специфічна для певної фірми. Окремі дослідники (А. Берлі, Г. Мінз, Дж. К. Гелбрейт та ін.), спираючись на складність спеціалізації на окремих компонентах прав власності та пов'язані з цим контрактні обмеження, висловлюють думку, що в корпорацій простежується тенденція до "відокремлення" прийняття рішень про використання ресурсів від наслідків цих рішень (або до відокремлення контролю від власності). Тобто корпорації порушують спроможність системи, що грунтується на приватній власності, до алокації (розподілу) ресурсів у тій галузі, де вони мають найбільшу ринкову цінність.

На думку зазначених вище дослідників, "розпилення" акціонерної власності зумовлює настільки серйозне відокремлення управління і контролю за використанням ресурсів від власності, що менеджери можуть діяти, не приділяючи належної уваги ринковій цінності ресурсів та інтересам невеликих акціонерів. Одним із перших прихильників такого погляду був А. Сміт. Але, незважаючи на емпіричні докази, слід нагадати про неправильне розуміння за такого підходу структури прав власності в корпорації та природи конкурентних ринків контролю і власності, що обмежують автономію менеджерів. Між тим, чого прагнуть менеджери, і тим, що вдається зробити багатьом із них, хто витримав конкуренцію на ринку контролю, є велика відмінність.

Порівняно з іншими формами власності переваги корпорації полягають у тому, що вона залучає значні засоби для інвестицій у ресурси, специфічні для фірми, з метою забезпечення широкомасштабних операцій. Залучення великих ресурсів можливе, якщо акції, що засвідчують права власності, є вільно відчужуваною частиною власності, тим самим даючи змогу індивідам ліквідувати залежність динаміки свого споживання від динаміки віддачі на інвестиції у специфічні для фірми ресурси. Відчужуваність є можливою, якщо володіння акціями поєднане з обмеженою відповідальністю, що елімінує залежність окремого акціонера від обсягу багатства будь-якого іншого. Пов'язані з цим терпиме ставлення до анонімності, відсутність інтересу до становища інших акціонерів забезпечують вищий ступінь ринкової відчужуваності акцій.

Схожі статті




Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Специфікація приватних прав власності в корпорації

Предыдущая | Следующая